К-14068/06
 
                ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
                              УХВАЛА
                          IМЕНЕМ  УКРАЇНИ
     "01" лютого 2007 року  м. Київ
     Вищий адміністративний суд України у складі  колегії  суддів:
Головуючого: Маринчак Н.Є.
     суддів:  Бившевої  Л.I.,  Голубєвої   Г.К,   Костенка   М.I.,
Шипуліної Т.М., при секретарі: Зімненко А.Д.
     за участю представників:
     сторони не з'явилися
     розглянувши касаційну скаргу ДПI у м. Чернівці
     на постанову Львівського апеляційного господарського суду від
23 січня 2006 року
     у справі 9/195
     за позовом ДIЛ у м. Чернівці
     до ТОВ "Перліт", ПП ОСОБА_1
     про визнання угоди  поставки  товарно-матеріальних  цінностей
недійсною,
 
                            Встановив:
     У вересні 2005 року позивач звернувся до суду з  позовом  про
визнання  усної  угоди  поставки  товарно-матеріальних   цінностей
недійсною, мотивуючи це тим, що метою при її укладанні та  дії  на
її виконання були такими, що завідомо суперечать інтересам держави
і суспільства, а отже підпадають під ознаки статті  49  Цивільного
кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
        .
     Рішенням Господарського  суду  Чернівецької  області  від  21
листопада 2005  року  позов  задоволено.  Визнано  недійсною  усну
угоду, яка відбулася у червні 2003 року між  ТОВ  "Перліт"  та  ПП
ОСОБА_1. Стягнуто  з  активів  ТОВ  "Перліт"  в  доход  державного
бюджету 6200 гривень вартість одержаного по  усній  угоді  від  20
червня 2003 року.
     Постановою Львівського апеляційного господарського  суду  від
23  січня  2006  року  рішення  Господарського  суду  Чернівецької
області від 21 листопада 2005 року змінено в частині  застосування
норм ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        . Стягнуто з ПП ОСОБА_1 на користь ТОВ
"Перліт" 6200 грн., отриманих за укладеною  угодою,  а  6200  грн.
отриманих останнім (ТОВ "Перліт") від ПП ОСОБА_1 стягнуто в  дохід
держави.
     В касаційній скарзі  ДПI  у  м.  Чернівці  просить  скасувати
рішення суду апеляційної  інстанції  в  частині  відмови  стягнути
кошти з ТОВ "Перліт" за недійсною угодою 6200 гривень, посилаючись
на  неправильне  застосування   судом   норм   процесуального   та
матеріального права,  та  постановити  нове  рішення,  яким  позов
задовольнити.
     Заслухавши доповідь судді, перевіривши  матеріали  справи  та
обговоривши  доводи  наведені  у  скарзі,  колегія  суддів  дійшла
висновку, що касаційна скарга  не  підлягає  задоволенню  з  таких
підстав.
     Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що між ПП
ОСОБА_1 та ТОВ "Перліт" у червні 2003 року укладено усну угоду  на
поставки пили стрічкової у кількості 10 штук. Факт виконання угоди
підтверджується сплатою ТОВ "Перліт" 6200 гривень в т.ч. 1033,  30
грн. ПДВ. У свою чергу  ПП  ОСОБА_1  поставив  ТОВ  "Перліт"  пили
стрічкові, про що виписано податкову накладну від 20.06.2003  року
на загальну суму 6200, 00 грн.  та  прибутково-видаткову  накладну
НОМЕР_1 від 20.06.2003 року на таку ж суму.
     За отримані  товари  ТОВ  "Перліт"  розрахувалося  у  повному
обсязі, що підтверджується  квитанцією  до  прибуткового  касового
ордера НОМЕР_2 від 20.06.2003 року.
     04 червня 2003 року вироком  Ленінського  районного  суду  м.
Чернівці  позбавлено  ОСОБА_1  права   займатися   підприємницькою
діяльністю строком на 2 роки. В порушення вимог  вироку  суду,  20
червня 2003 року ПП ОСОБА_1 уклав спірну угоду.
     Таким  чином,  суд  апеляційної  інстанції   дійшов   вірного
висновку про  те,  що  ПП  ОСОБА_1  вчинив  заборонену  для  нього
операцію, яка потягла за собою ухилення від  сплати  податків,  що
завдало шкоди державі.
     Відповідно до ст. 49 Цивільного  кодексу  України  ( 435-15 ) (435-15)
        
(який діяв на момент укладення  та  виконання  угоди)  якщо  угода
укладена  з  метою,  свідомо  суперечною  інтересам   держави   та
суспільства, то за  наявності  умислу  в  обох  сторін  -  у  разі
виконання угоди обома сторонами - в дохід держави  стягується  все
отримане ними за угодою, а в разі виконання угоди однією  стороною
з другої сторони стягується в дохід держави  все  отримане  нею  і
належне з неї  першій  стороні  на  відшкодування  отриманого.  За
наявності умислу лише однієї зі сторін все отримане нею за  угодою
повинно бути повернене другій стороні, а  отримане  останньою  або
належне їй на відшкодування виконаного стягується в дохід держави.
     Таким чином, судова колегія погоджується  із  висновком  суду
апеляційної інстанції про наявність умислу лише ПП ОСОБА_1, а  ТОВ
"Перліт" діяло  в  межах  правового  поля  і  жодних  порушень  не
вчиняло.
     За   вказаних   обставин   доводи   касаційної    скарги    є
безпідставними.
     Рішення апеляційного суду  постановлене  з  дотриманням  норм
матеріального і процесуального права.
     Керуючись статтями 220,  221,  223,  224,  230,  231  Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
        
 
                             УХВАЛИВ:
     Касаційну  скаргу  ДIЛ   у   м.   Чернівці    залишити    без
задоволення.   Постанову Львівського  апеляційного  господарського
суду від 23 січня 2006 року - без змін.
     Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
     За  винятковими  обставинами  вона  може  бути  оскаржена  до
Верховного Суду України протягом одного  місяця  з  дня  відкриття
таких обставин.
     Головуючий:  ____________________________ Маринчак Н.Є.
     Судді:
     ____________________________ Бившева Л.I.,
     ____________________________ Голубєва Г.К.
     ____________________________ Костенко М.I.
     ____________________________ Шипуліна Т.М.