ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
Справа № 4-2500/05/06
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 лютого 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в
складі:
Ліпського Д.В. - головуючий,
Амєліна С.Є. - суддя-доповідач,
Гуріна М.I.
Загороднього А.Ф.
Кобилянського М.Г.,
при секретарі Міненку I.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну
справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ленінського
районного суду міста Севастополя від 15 липня 2003 року та ухвалу
судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста
Севастополя від 12 лютого 2004 року в справі за скаргою ОСОБА_1 на
дії Севастопольського міського військового комісаріату щодо
проведення перерахунку пенсії,
в с т а н о в и л а :
В касаційній скарзі, посилаючись на порушення норм
матеріального та процесуального права, ОСОБА_1ставить питання про
скасування судових рішень, якими відмовлено в задоволенні позовних
вимог про визнання нечинними дій Севастопольського міського
військового комісаріату, перерахунок за минулий час пенсії
військовослужбовця у бік збільшення і про стягнення її не
отриманої частини. Просить постановити нове рішення про
задоволення позову.
Учасники справи в судове засідання не з'явились, про розгляд
справи повідомлені.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що з 1989
року позивач є пенсіонером із числа військовослужбовців, одержує
пенсію на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення
військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів
внутрішніх справ та деяких інших осіб" ( 2262-12 ) (2262-12)
та вимагає
перерахувати пенсію із розрахунку посадового окладу 165 грн. з
надбавками, за рахунок яких збільшилося грошове утримання
військовослужбовців після звільнення позивача з військової служби,
та з виплатою компенсації за продовольчий пайок.
Перевіривши правильність застосування судами норм
матеріального й процесуального права, колегія суддів приходить до
висновку про те, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково
з таких підстав.
Вирішуючи спір районний суд, з висновками якого погодився
апеляційний суд, виходив з того, що розрахунок пенсійного
забезпечення ОСОБА_1 відповідає вимогам законодавства, чинного на
час виникнення спірних правовідносин.
З такими висновками неможна погодитися виходячи з наступного.
Як вбачається з обставин справи, ОСОБА_1 вважав, що надбавки
і доплати розраховані не з його посадового окладу в розмірі 165
грн., а з суми 103 грн., що суперечить вимогам пенсійного
законодавства військовослужбовців і порушує права на належне
пенсійне забезпечення.
Обгрунтовуючи вимоги ОСОБА_1 посилався на Угоду про порядок
пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей і
державне страхування військовослужбовців держав-учасниць
Співдружності Незалежних Держав, вчинену в місті Ташкенті 15
травня 1992 року.
Розглядаючи справу районний суд, всупереч вимог статті 62
Цивільного процесуального кодексу України ( 1618-15 ) (1618-15)
1963 року,
ці доводи ОСОБА_1належним чином не перевірив і в рішенні не привів
висновки щодо їх правомірності в цій частині.
Це процесуальне порушення апеляційним судом залишено без
уваги і правової оцінки, внаслідок чого залишається нез'ясованим
правомірність вимог ОСОБА_1щодо розміру пенсійного забезпечення на
час виникнення спору.
Оскільки касаційний суд немає процесуальної можливості
усунути виявлені порушення, то відповідно до частини 2 статті 227
Кодексу адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
судові
рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий
розгляд в суд першої інстанції.
Керуючись статтями 223, 227, 231 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів Вищого
адміністративного суду України
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Ленінського районного суду міста Севастополя від 15
липня 2003 року та ухвалу судової палати у цивільних справах
Апеляційного суду міста Севастополя від 12 лютого 2004 року -
скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої
інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може
бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими
обставинами протягом одного місяця з дня їх відкриття.
Судді:
Д.В. Ліпський С.Є. Амєлін М.I. Гурін А.Ф. Загородній М.Г.
Кобилянський