К-8783/06 Про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення щодо застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки - Текст документа

розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Херсоні на рішення господарського суду Херсонської області від 25 січня 2005 року та постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 20 квітня 2005 року у справі за позовом Херсонського загальноосвітнього навчального закладу №8 до Державної податкової інспекції у місті Херсоні про визнання недійсним акта,-

встановила

У грудні 2004 року Херсонський загальноосвітній навчальний заклад №8 (далі по тексту - позивач) звернувся до господарського суду Херсонської області з позовом до Державної податкової інспекції у місті Херсоні (далі по тексту - відповідач, ДПI у м. Херсоні) про визнання недійсним рішення ДПI у м. Херсоні №000851231/0 від6 листопада 2002 року.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 25 січня 2005 року позов Херсонського загальноосвітнього навчального закладу №8 задоволено, визнано недійсним податкове повідомлення - рішення №0008512301/0 від 6 листопада 2002 року.

Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 20 квітня 2005 року рішення господарського суду Херсонської області від 25 січня 2005 року залишено без змін.

Ухвалені у справі судові рішення мотивовані тим, що школа не є суб"єктом підприємницької діяльності, а тому до нього не можуть бути застосовані санкції на підставі положень Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" (436/95) .

Не погоджуючись з ухваленими у справі судовими рішеннями, ДПI у м. Херсоні звернулась з касаційною скаргою, в якій просить суд скасувати постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 20 квітня 2005 року і рішення господарського суду Херсонської області від 25 січня 2005 року та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В касаційній скарзі відповідач стверджує, що статтею 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" (436/95) встановлено розмір фінансових санкцій, які застосовуються до юридичних осіб всіх форм власності та фізичних осіб, які є громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства та одночасно є суб"єктами підприємницької діяльності.

Відповідач стверджує, що за приписами статті 1 вказаного Указу Президента України словосполучення "суб"єкти підприємницької діяльності" відносяться до терміну "громадян" - громадян України. іноземних громадян, без громадянства, а словосполучення "всіх форм власності" відноситься до терміну "юридичних осіб", яким є позивач.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, судова колегія Вищого адміністративного суду України встановила наступне.

Статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлені наступні фактичні обставини справи.

Контролюючим органом проведено ревізію виконання кошторису, збереження грошових коштів та матеріальних цінностей, стану та достовірності бухгалтерського обліку та фінансової звітності в загальноосвітній школі I-III ступенів № 8 за період з 01.02.2001р. по 01.09.2002р., за результатами якої складено акт від 25 жовтня 2002р. № 02-16.

6 листопада 2002 року, на підставі висновків проведеної перевірки, відповідно до Постанови НБУ "Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні" та ст. 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" (436/95) контролюючим органом прийнято податкове повідомлення - рішення № 0008512301/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов"язання у вигляді штрафних санкцій у сумі 2 719,82грн.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що підставою для прийняття спірного податкового повідомлення - рішення став висновок контролюючого органу про те, що позивачем порушено вимоги пункту 2.12 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, а саме - встановлено непоодинокі факти перевищення ліміту готівки в касі, при встановленому установою банку ліміті щоденного залишку готівки в касі в сумі 17,00грн.

Штрафні санкції були застосовані до позивача з посиланням на п. 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" (436/95) за недотримання ліміту щоденного залишку готівки в касі до підприємства застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу.

Предметом спору у даній справі є правомірність застосування до позивача штрафних санкцій на підставі Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки".

Судова колегія Вищого адміністративного суду України вважає безпідставними доводи, викладені відповідачем в касаційній скарзі відносно того, що штрафні санкції, застосування яких передбачено Указом Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" (436/95) , мають бути застосовані до позивача.

Так, згідно положень статті 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" (436/95) , у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу.

В преамбулі Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" (436/95) зазначено, що цей Указ видано з метою подальшого вдосконалення організації готівкового обігу, зміцнення касової дисципліни, підвищення ефективності контролю за додержанням суб'єктами господарської діяльності встановленого порядку ведення операцій з готівкою у національній валюті, посилення відповідальності за додержання ними норм з регулювання обігу готівки та виконання своїх зобов'язань перед бюджетами і державними цільовими фондами.

Отже, передбачені Указом Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" (436/95) штрафні санкції застосовуються до суб"єктів господарської діяльності в разі порушення ними встановленого порядку ведення операцій з готівкою у національній валюті.

На час виникнення спірних правовідносин визначення господарської діяльності було наведено у п. 1.32 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) (у відповідній редакції), де визначено, що господарська діяльність - це будь - яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Оскільки судами першої та апеляційної інстанції встановлені фактичні обставини справи, які свідчать про те, що загальноосвітній навчальний заклад №8 утримується за рахунок коштів місцевого бюджету у розмірі, передбаченому нормативами фінансування загальної середньої освіти для забезпечення предметів в обсязі Державних стандартів та не є суб"єктом підприємницької діяльності, а відповідно до положень статті 220 КАС України (2747-15) суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, судова колегія Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками попередніх судових інстанцій про безпідставність застосування до позивача штрафних санкцій згідно спірного податкового повідомлення - рішення.

Враховуючи викладене, судова колегія Вищого адміністративного суду України приходить до висновку про те, що місцевий та апеляційний суди повно з'ясували обставини справи і дали їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права, які потягли б за собою скасування чи зміну прийнятих у справі судових рішень, судовою колегією не встановлено.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів Вищого адміністративного суду України

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Херсоні залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Херсонської області від 25 січня 2005 року та постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 20 квітня 2005 року у справі за позовом Херсонського загальноосвітнього навчального закладу №8 до Державної податкової інспекції у місті Херсоні про визнання недійсним акта залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає крім як з підстав у строки та порядку, передбаченому ст.ст. 237 - 239 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .

Головуючий

ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

01010, Україна, місто Київ, вул. Московська, 8

__. .2007 № К-8783/06

Херсонський загальноосвітній навчальний заклад №8

73000, м. Херсон, вул. П. Морозова, 7

Державна податкова інспекція у місті Херсоні

73008, м. Херсон, вул. I. Кулика, 143 - А

Направляється копія ухвали Вищого адміністративного суду України від 4 квітня 2007 року з приводу розгляду касаційної скарги Державної податкової інспекції у місті Херсоні на рішення господарського суду Херсонської області від 25 січня 2005 року та постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 20 квітня 2005 року у справі за позовом Херсонського загальноосвітнього навчального закладу №8 до Державної податкової інспекції у місті Херсоні про визнання недійсним акта, до відома.