ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 лютого 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у
складі:
головуючого - доповідача Гуріна М.I.
суддів Амєліна С.Є.
Загороднього А.Ф.
Кобилянського М.Г.
Федорова М.О.
секретар судового засідання Міненко I.М.
за участю позивача ОСОБА_1,
розглянувши касаційну скаргу управління Пенсійного фонду
України у Соснівському районі міста Черкаси на рішення
Соснівського районного суду міста Черкаси від 27.11.2003 року та
ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 01.04.2004 року у
справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у
Соснівському районі міста Черкаси і Головного управління
Пенсійного фонду України у Черкаській області про перерахунок
пенсії, -
В С Т А Н О В И Л А :
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного
фонду України у Соснівському районі міста Черкаси і Головного
управління Пенсійного фонду України у Черкаській області про
перерахунок пенсії з врахуванням районного коефіцієнту за період з
01.01.1990 року по 31.12.1991 року, - з часу надходження довідки
НОМЕР_1.
Рішенням Соснівського районного суду міста Черкаси від
27.11.2003 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 01.04.2004
року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Рішення судів першої та апеляційної інстанції мотивовані тим,
що оскільки позивач працював з жовтня 1986 року по грудень 1991
року в районах Крайньої Півночі і в його заробіток входив районний
коефіцієнт за роботу в районах Крайньої Півночі, то на нього
поширюється дія Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць
Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення
від 13.03.1992 року і він має право на врахування районного
коефіцієнта при обчислені пенсії за законодавством України.
Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, відповідач
подав касаційну скаргу в якій просить скасувати рішення
Соснівського районного суду міста Черкаси від 27.11.2003 року та
ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 01.04.2004 року,
мотивуючи свої вимоги тим, що судами неправильно застосовані норми
матеріального права.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши
доводи касаційної скарги, перевіривши застосування судом норм
матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у
справі в межах, визначених статтею 220 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів Вищого
адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не
підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами встановлено, що позивачу з січня 1992 року при
звільненні з льотної роботи в зв'язку з виходом на пенсію за
вислугою років призначена пенсія в розмірі 680 карбованців
відповідно до пенсійного законодавства Російської Федерації. У
січні 1993 року позивач переселився на постійне проживання в
Україну і йому була призначена пенсія в розмірі максимальної
соціальної.
Відповідно до Угоди про гарантії прав громадян держав -
учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного
забезпечення від 13.03.1992 року пенсійне забезпечення громадян
держав - учасниць цієї Угоди та членів їхніх сімей здійснюється за
законодавством держави, на території якої вони проживають. Розмір
пенсії переглядається відповідно до законодавства держави -
учасниці Угоди за новим місцем проживання пенсіонера, а обчислення
проводиться з заробітку (доходу) за періоди роботи, які
зараховуються до трудового стажу.
Статтею 6 цієї Угоди визначено, що для встановлення права на
пенсію, в тому числі пенсії на пільгових умовах і за вислугу
років, громадянам держав - учасниць Угоди, враховується трудовий
стаж набутий на території будь-якої з цих держав, а також на
території колишнього СРСР за час до вступу в силу цієї Угоди.
Обчислення пенсії проводиться з заробітку за період роботи, який
зараховується в трудовий стаж.
Як вбачається з даних довідки НОМЕР_2 заробіток, про розмір
якого з жовтня 1986 року по грудень 1991 року видана ця довідка,
має враховуватися при перерахунку пенсії.
За таких обставин, коли суди першої та апеляційної інстанцій
не допустили порушень норм матеріального та процесуального права
при ухваленні судових рішень та вчиненні процесуальних дій,
касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судові
рішення - без змін.
Керуючись статтями 220, 221, 223, 230 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія
суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України у
Соснівському районі міста Черкаси залишити без задоволення.
Рішення Соснівського районного суду міста Черкаси від
27.11.2003 року та ухвалу апеляційного суду Черкаської області від
01.04.2004 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий
(підпис)
М.I. Гурін
Судді
(підпис)
С.Є. Амєлін
(підпис)
А.Ф. Загородній
(підпис)
М.Г. Кобилянський
(підпис)
М.О. Федоров
З оригіналом згідно
Суддя М.I. Гурін