К-1617706 Про визнання неправомірним її рішення міської ради щодо створення Управління власності та передачі повноважень з оренди комунального майна - Текст документа

провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Лисичанського міського суду Луганської області від 6 грудня 2005 року та ухвалу апеляційного суду Луганської області від 13 лютого 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Лисичанської міської ради Луганської області про визнання неправомірним її рішення "Про створення Управління власності Лисичанської міської ради та передачі повноважень з оренди комунального майна" від 18.07.2005 р. №949, -

встановила:

В серпні 2005 року ОСОБА_1. звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому вказував, що рішенням Лисичанської міської ради від 08.07.2005 р. №949 було внесено зміни до Положення про Фонд комунального майна Лисичанської міської ради та затверджено його в новій редакції, чим суттєво змінено повноваження Фонду та його голови. У зв'язку з тим, що судом його було поновлено на посаді голови названого Фонду, позивач вважав, що прийнятим рішенням Лисичанської міської ради змінено істотні умови праці, що в свою чергу є зміною умов діючого трудового договору та фактично переводом на іншу роботу без згоди працівника. На підставі цього просив суд визнати рішення Лисичанської міської ради від 08.07.2005 р. №949 незаконним, так як цим створено перешкоди для реалізації права на поновлення на раніше займаній посаді з тим же об'ємом повноважень, якими позивач був наділений до звільнення та скасувати його, відшкодувавши моральну шкоду.

Постановою Лисичанського міського суду від 6 грудня 2005 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Луганської області від 13 лютого 2006 року, в задоволенні позову ОСОБА_1. було відмовлено повністю.

В касаційній скарзі ОСОБА_1., посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, ставить питання про скасування постановлених по справі судових рішень та просить винести нове, яким позов задовольнити.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Згідно з ч. 3 ст. 211 КАС України (2747-15) , підставами касаційного оскарження судового рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до ст. 54 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (280/97-ВР) , міська рада в межах затверджених нею структури і штатів може створювати відділи, управління та інші виконавчі органи для здійснення повноважень, що належать до відання виконавчих органів міських рад. При цьому положення про відділи, управління та інші виконавчі органи затверджуються відповідною радою.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що приймаючи спірне рішення відповідач не вийшов за межі своїх повноважень та компетенції, наданих йому ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (280/97-ВР) .

Посилання ОСОБА_1. в касаційній скарзі на порушення його прав та законних інтересів при поновленні на роботі, зокрема ст. 31 КЗпП України (322-08) , згідно якої ніхто не може вимагати від працівника виконання іншої роботи, ніж це передбачено трудовим договором, спростовується матеріалами справи та доводами самого позивача.

Так, заявник вказує, що частина функцій очолюваного ним Фонду комунального майна були передані іншому органу, що потягло за собою також передачу повноважень керівника.

Таким чином, спірним рішенням було лише знято та передано частину повноважень новоствореному органу, а тому звузивши коло функцій керівника Фонду, прийнятим рішенням нових обов'язків на нього покладено не було, чим істотні умови трудового договору згідно ст. 32 КЗпП України (322-08) не порушено. Зазначене встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи.

При встановленні наведених фактів судами не порушено норм матеріального чи процесуального права.

Доводи касаційної скарги зазначений висновок суду не спростовують.

Відповідно до ч.3 ст. 220-1 КАС України (2747-15) , суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів, -

Касаційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Лисичанського міського суду Луганської області від 6 грудня 2005 року та ухвалу апеляційного суду Луганської області від 13 лютого 2006 року - залишити без змін.