Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі :

головуючого -   судді Бим М.Є.,

суддів: Гордійчук М.П., Васильченко Н.В., Кравченко О.А., Матолича С.В.,

при секретарі -  Коротких В.В.,

за участю представників позивача Сима Є.Ю., Цедіка С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Хустської об'єднаної державної податкової інспекції на рішення господарського суду Закарпатської області від 19 жовтня 2004 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 25 січня 2005 року у справі за позовом Хустської об'єднаної державної податкової інспекції до приватного підприємця ОСОБА_1 про визнання суми податкового зобов'язання, -

в с т а н о в и л а:

У вересні 2004 року позивач звернувся до суду з позовом до приватного підприємця ОСОБА_1 про визнання податкового зобов'язання по єдиному податку в сумі 2025 грн. та по податку з доходів найманих працівників в сумі 2691 грн., нарахованих за непрямими методами.

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 19 жовтня 2004 року, яке залишено без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 25 січня 2005 року, відмовлено у задоволенні позову.

Не погоджуючись з судовим рішенням по справі, Хустська об'єднана податкова інспекції (надалі - ОДПI) звернулася з касаційною скаргою.

У своїй касаційній скарзі ставить питання про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій та просить прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Вимоги скарги мотивує неправильним застосуванням судами попередніх інстанцій норм матеріального права.

В судовому засіданні касаційної інстанції представники касатора просила задовольнити скаргу з викладених в ній підстав, позивач до суду не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Розглянувши касаційну скаргу та обговоривши її доводи за матеріалами справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Відповідно до ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.

В ході з'ясування обставин у справі судами попередніх інстанцій встановлено, що Приватний підприємець ОСОБА_1 перебуває на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності згідно Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" (727/98) , тобто є платником єдиного податку.

На підставі акту перевірки від НОМЕР_1 Хустська ОДШ прийняла податкові повідомлення-рішення, згідно з якими відповідачу визначено суму податкового зобов'язання за платежами: єдиний податок на підприємницьку діяльність з фізичних осіб та податок з доходів найманих працівників. При цьому позивачем використовувалися непрямі методи визначення сум зобов'язань.

Також судами попередніх інстанцій встановлено, що Хустська ОДПI не вказала, на якій підставі нею були застосовані непрямі методи для визначення податкового зобов'язання відповідача. Зазначені обставини не оспорюються позивачем.

Разом з тим, згідно пп.4.3.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) , в редакції, що діяла на момент виникнення спору, застосування непрямого методу для визначення податкових зобов'язань платників податків у випадках, не передбачених пп.4.3.1 п.4.3 ст.4, не дозволяється.

Окрім того, Методикою визначення сум податкових зобов'язань за непрямими методами не передбачено визначення суми податкового зобов'язання за платежами: єдиний податок на підприємницьку діяльність з фізичних осіб і податок з доходів найманих працівників.

Враховуючи вищевикладене суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо відсутності підстав для задоволення позову.

Судами попередніх інстанцій були вірно застосовані норми матеріального і процесуального права, дана правильна правова оцінка встановленим у справі обставинам.

Доводи касаційної скарги зазначені висновки судів не спростовують, оскільки грунтуються на невірному трактуванні вказаних вище норм матеріального права.

Рішення судів викладені достатньо повно, з посиланням на конкретні норми закону, а тому вони скасуванню не підлягають.

Керуючись ст. 220, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Хустської ОДПI залишити без задоволення, рішення господарського суду Закарпатської області від 19 жовтня 2004 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 25 січня 2005 року по даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.