ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А 
IМЕНЕМ  УКРАЇНИ
20 березня 2007 року  м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі :
Головуючого  -  судді  Фадєєвої Н.М.
Суддів  -  Бим М.Є, Гордійчук М.П., Леонтович К.Г., Чалого С.Я.
розглянувши у попередньому розгляді справу за  касаційною  скаргою  Приватного підприємства "Союз-Лідер" на постанову господарського суду Чернігівської області від 25.07.2006р. та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 14.11.2006р. у справі за позовом Відділення Фонду соціального захисту інвалідів в Чернігівській області до Приватного підприємства "Союз-Лідер" про стягнення штрафних санкцій, -
В С Т А  Н О В И Л А  :
Справа № К-36676/06
Доповідач Фадєєва Н.М.
Позивач Відділення Фонду соціального захисту інвалідів в Чернігівській області звернулося з позовом до  про стягнення з Приватного підприємства "Союз-Лідер" штрафних санкцій за не створення нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2005р.
Постановою господарського суду Чернігівської області від 25.07.2006р. позов задоволено повністю шляхом стягнення з відповідача на користь Державного бюджету 20 995 грн. 80 коп. штрафних санкцій.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.11.2006р. апеляційна скарга  Приватного підприємства "Союз-Лідер" залишена без задоволення, а постанова господарського суду Чернігівської області від 25.07.2006р. - без змін.
Не погоджуючись з вищезазначеними судовими рішеннями, Приватне підприємство "Союз-Лідер" звернулося з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, у якій просить скасувати вказані вище судові рішення і направити справу  на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального права.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 18, ч. 1 ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (875-12) працевлаштування інвалідів здійснюється  центральним органом виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями інвалідів; для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб,  - у кількості одного робочого місця.
Згідно п.п. 1. 3, 5, 14 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1995р. № 314 (314-95-п) , робоче місце інваліда - це окреме робоче місце або ділянка виробничої площі на підприємстві ( об"єднанні)( об"єднанні), в установі та організації незалежно від форм власності та господарювання, де створено необхідні умови для праці інваліда; робоче місце інваліда вважається створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідів відповідної нозології, атестоване спеціальною комісією підприємства за участю представників МСЕК, органів Держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів, і введено в дію шляхом працевлаштування на ньому  інваліда; підприємства розробляють заходи щодо створення робочих місць для інвалідів, включають їх до колективного договору, інформують центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення ( пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів; підприємства у межах доведеного нормативу створюють  за власні кошти робочі місця для працевлаштування інвалідів.
Як встановлено матеріалами справи, на підприємстві чисельністю 237 штатних працівників 4-х відсотковий норматив щодо працевлаштування інвалідів протягом 2005р. становить 9 робочих місць.
Середньорічна заробітна плата одного працюючого на підприємстві за 2005р. становить 4 199 грн. 16 коп.
Звіт відповідача про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005р. по формі № 10-ПI, затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 338 від 29.12.2004р., зареєстрованій в Міністерстві юстиції України 30.12.2004р. за № 1671/10270 (z1671-04) свідчить про не створення відповідачем 5-ти робочих місць для працевлаштування інвалідів та необхідності стягнення 20 995 грн. 80 коп.
Таким чином, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку про  задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) підставами касаційного оскарження є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що судом при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені статтями 225-229 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .
Оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 220, 220-1, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) ,  колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Касаційну скаргу Приватного підприємства "Союз-Лідер" залишити без задоволення, а  постанову господарського суду Чернігівської області від 25.07.2006р. та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 14.11.2006р. - без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді :