Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі : 

головуючого -  судді Фадєєвої Н.М., 

суддів - Гордійчук М.П., Бим М.Є., Гончар Л.Я., Харченка В.В.,

розглянувши у попередньому розгляді справу за касаційною скаргою Сумської міжрайонної державної податкової інспекції на рішення господарського суду Сумської області від 11 листопада 2004 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 19 січня 2005 року у справі за позовом приватного підприємця ОСОБА_1 до Сумської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

У вересні 2004 року приватний підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Сумської області з позовом до Сумської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення НОМЕР_1 в частині нарахування фінансових санкцій на суму 6827,55 грн., накладених за порушення вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) .

Рішенням господарського суду Сумської області від 11.11.2004 року, яке залишено без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 19.01.2005 року, позовні вимоги ПП ОСОБА_1 задоволені повністю.

Не погоджуючись з судовими рішеннями по справі відповідач звернувся з касаційною скаргою.

У поданій касаційній скарзі Сумська МДПI просить скасувати  зазначені судові рішення, при цьому посилається на невірне застосування судами норм матеріального і процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

В ході з'ясування обставин по справі, судами попередніх інстанцій встановлено, що висновок відповідача про проведення продавцем ОСОБА_2, що працює у позивача, операції по продажу товару з порушенням вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) є помилковим. Так, перевіркою не враховано, що у тому ж приміщенні магазину здійснює торгівельну діяльність інший суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 без застосування реєстраторів розрахункових операцій та не взято до уваги сума коштів по касі останньої.

Окрім того, судами попередніх інстанцій вірно зазначено, що Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) не передбачає та не встановлює будь-якого порядку стягнення штрафних санкцій за порушення Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) у формі податкових повідомлень-рішень.

Враховуючи вищевикладене суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про те, що, оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає визнанню недійсним, а позов - задоволенню.

Судами попередніх інстанцій були вірно застосовані норми матеріального і процесуального права, дана правильна правова оцінка встановленим у справі обставинам.

За вказаних обставин доводи касаційної скарги є безпідставними і не спростовують висновки судів.

Керуючись ст. 220, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Сумської міжрайонної державної податкової інспекції відхилити, а рішення господарського суду Сумської області від 11 листопада 2004 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 19 січня 2005 року по даній справі - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення.