ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 грудня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в
складі:
Головуючого - судді Сіроша М.В,
суддів: Гордійчук М.П., Фадєєвої Н.М., Харченка В.В., Чалого
С.Я.,
розглянувши в порядку попереднього розгляду адміністративну
справу за касаційною скаргою Бахчисарайського районного споживчого
товариства на рішення господарського суду Автономної Республіки
Крим від 23.08.2005 року та постанову Севастопольського
апеляційного господарського суду від 12.12.2005 року у справі за
позовом Бахчисарайського районного споживчого товариства до
Управління Пенсійного фонду України у Бахчисарайському районі
Автономної Республіки Крим про визнання недійсною вимогу та
спонуканню внести зміни в особовий рахунок,
В С Т А Н О В И Л А :
Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від
23.08.2005 року, залишеним без змін постановою Севастопольского
апеляційного господарського суду від 12.12.2005 року, у
задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із рішеннями судів Бахчисарайське районне
споживче товариство звернулося із касаційною скаргою, в якій
просить скасувати рішення, як такі, що винесені з порушенням норм
матеріального та процесуального права, та постановити нове
рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06 травня
2006 року відкрито касаційне провадження за даною касаційною
скаргою.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20 грудня
2006 року визнано за можливе попереднє провадження у справі.
Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та
перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів вважає, що
скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Iз матеріалі справи вбачається, що Бахчисарайське районне
споживче товариство зареєстроване в Управлінні пенсійного фонду в
Бахчисарайському районі, як платник збору на обов'язкове державне
пенсійне страхування.
Судова колегія погоджується із висновками судів першої та
апеляційної інстанції про відмову у задоволенні позову з наступних
підстав.
Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне
страхування" ( 1058-15 ) (1058-15)
визначає принципи, основи й механізми
функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного
страхування, призначення, перерахунку й виплати пенсій.
З матеріалів справи вбачається, що Бахчисарайське районне
споживче товариство не проводило сплату загальнобов'язкових
платежів, у зв'язку з чим Управлінням Пенсійного фонду України у
Бахчисарайському районі були прийняті та направлені вимоги № Ю777
від 29.062005 року на суму 4478, 17 грн, № Ю778 від 29.06.2005
року на суму 5528,06 грн. про сплату страхових внесків.
Відповідно до пунктів 2, 3 статті 106 Закону України "Про
загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ( 1058-15 ) (1058-15)
суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені
страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в
тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у
випадках, передбачених частиною 3 статті 20 цього Закону,
вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків
і стягуються нарахуванням пені та застосуванням фінансових
санкцій.
Судова колегія погоджується із висновком суду апеляційної
інстанції про те, що посилання позивача на приписи статті 6 Указу
Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку й
звітності суб'єктом малого підприємництва" ( 727/98 ) (727/98)
щодо
необхідності звільнення його від сплати штрафних санкцій є
необгрунтованим, оскільки зазначений Указ Президента України
розроблено для використання у сфері оподаткування, а страхові
внески до Пенсійного фонду України виключені із системи
оподаткування.
Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне
страхування" ( 1058-15 ) (1058-15)
має спеціальні норми щодо визначення кола
осіб, які є страхувальниками. Так, відповідно до пункту 1 статті
14 цього Закону страхувальниками є роботодавці, у тому числі
юридичні й фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності,
які вибрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок,
єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок,
придбання спеціального торговельного патенту).
З огляду на викладене, висновки судів першої та апеляційної
інстанції є правильними, тому підстави для скасування чи зміни
судових рішень відсутні.
Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.
Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
,
суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення,
а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та
апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і
процесуального права при ухваленні судових рішень та вчиненні
процесуальних дій.
Враховуючи наведене, колегія приходить до висновку, що
судові рішення постановлені з дотриманням норм матеріального і
процесуального права, підстави для їх скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 210, 220, 220-1,224, 231 та ч.5 ст.254 КАС
України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів Вищого адміністративного суду
України
У Х В А Л И Л А:
Касаційну скаргу Бахчисарайського районного споживчого
товариства залишити без задоволення, рішення господарського суду
Автономної Республіки Крим від 23.08.2005 року та постанову
Севастопольського апеляційного господарського суду від 12.12.2005
року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Судді Сірош М.В. Гордійчук М.П.
Фадєєва Н.М.
Харченко В.В.
Чалий С.Я.