Колегія  суддів  Вищого  адміністративного  суду  України у складі :

Головуючого -  судді  Бутенка В. I.,

Суддів :  Лиски Т. О.,

Панченка О. I.,

Сороки М. О.,

Штульмана I. В.,

При секретарі  Пархоменко О. В.,

З участю  представника Центрального конструкторського бюро "Iзумруд" Цомая Ю. Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Комсомольському районі м. Херсона до Центрального конструкторського бюро "Iзумруд", третя особа - Управління Пенсійного фонду України у Суворівському районі м. Херсона про стягнення суми, за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Комсомольському районі м. Херсона на рішення Господарського суду Херсонської області від 13 березня 2006 року та постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 31 травня 2006 року, -

В  С  Т  А  Н  О  В  И  Л  А  :

УПФ в Комсомольському районі м. Херсона звернулося до Господарського суду Херсонської області з позовом до ЦКБ "Iзумруд", в якому просило відшкодувати за рахунок відповідача 119750,67 грн. фактичних витрат по виплаті та доставці пенсій, що складають різницю між сумою пенсій, призначених згідно з Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність" (1977-12) та сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів за період з 2000 р. по 2005 р. включно.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 13 березня 2006 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 31 травня 2006 року апеляційна скарга УПФ в Комсомольському районі м. Херсона залишена без задоволення. Рішення Господарського суду Херсонської області від 13 березня 2006 року змінено щодо застосування норм процесуального права, а саме виключено з мотивувальної частини рішення суду посилання на ст. ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) . В іншій частині рішення Господарського суду Херсонської області від 13 березня 2006 року залишено без змін.

В касаційній скарзі на рішення Господарського суду Херсонської області від 13 березня 2006 року та постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 31 травня 2006 року УПФ в Комсомольському районі м. Херсона ставить питання про скасування судових рішень в зв'язку з неправильним застосуванням норм процесуального права та залишення позовної заяви без розгляду.

В обгрунтування доводів касаційної скарги позивач посилається на те, що під час розгляду справи судом не було проведено всебічне дослідження матеріалів справи, і позивача було позбавлено права на повторне звернення до суду.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

З 01 вересня 2005 року набрав чинності Кодекс адміністративного судочинства України (2747-15) , призначення якого полягає у визначенні повноважень адміністративних судів щодо розгляду справ адміністративної юрисдикції, порядок звернення до адміністративних судів і порядок здійснення адміністративного судочинства.

Однак даний адміністративний позов був розглянутий судом першої інстанції за правилами Господарського процесуального кодексу України (1798-12)  після набрання чинності Кодексом адміністративного судочинства України (2747-15) .

Суд апеляційної інстанції, переглядаючи рішення Господарського суду Херсонської області, дійшов висновку, що судом першої інстанції було допущено порушення норм процесуального права, а саме спір вирішено за нормами Господарського процесуального кодексу України (1798-12) . Суд апеляційної інстанції відзначив, що застосування Господарським судом Херсонської області Господарського процесуального кодексу України (1798-12) замість Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) не призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Однак, з таким висновком суду погодитись не можна з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 20 КАС України (2747-15) апеляційні адміністративні суди переглядають судові рішення місцевих адміністративних судів (місцевих загальних судів як адміністративних судів та окружних адміністративних судів), які знаходяться у межах їхньої територіальної юрисдикції, в апеляційному порядку як суди апеляційної інстанції.

Проте, суд апеляційної інстанції переглянув за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) рішення суду першої інстанції, яке прийняте в порядку господарського судочинства, чим порушив норми процесуального права.

Згідно з ч. 2 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи і не можуть бути усунені судом касаційної інстанції.

За таких обставин, оскільки суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права при постановленні ухвали, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а справа - поверненню до суду апеляційної інстанції на новий апеляційний розгляд.

Керуючись  ст.ст. 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу  адміністративного  судочинства  України, колегія суддів,-

У  Х  В  А  Л  И  Л  А:

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Комсомольському районі м. Херсона задовольнити частково.

Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 31 травня 2006 року скасувати, а справу повернути до Запорізького апеляційного господарського суду на новий розгляд.

Ухвала оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст. 237 КАС України (2747-15) .