ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
21 грудня 2006 року м. Київ
Суддя Вищого адміністративного суду України Панченко О.I.,
розглянувши скаргу ОСОБА_1 на неоднакове застосування суддями
апеляційного суду м. Києва норм законодавства, -
встановив:
Зі скарги ОСОБА_1. встановлено наступне.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 4
жовтня 2005 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду м.
Києва від 22 грудня 2005 року, позовну заяву ОСОБА_1. до Міністра
освіти і науки України та ректора Національного гірничого
університету про визнання неправомірними дій останнього,
зобов'язання надати відповідь на заяву та визнання відповіді
Міністра освіти і науки неправомірною - повернуто заявниці у
зв'язку з її непідсудністю даному суду.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 26
жовтня 2005 року адміністративний позов ОСОБА_1. про визнання
неправомірною бездіяльності прокуратури Шевченківського району м.
Києва - повернуто заявниці у зв'язку з її непідсудністю даному
суду.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 9
грудня 2005 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду м.
Києва від 29 травня 2006 року, у відкритті провадження у справі за
позовом ОСОБА_1. до директора Департаменту вищої освіти
Міністерства освіти і науки України про визнання дій
протиправними та відшкодування моральної шкоди - відмовлено у
зв'язку з її непідсудністю даному суду.
Ухвалою судді апеляційного суду м. Києва від 13 березня 2006
року у прийнятті адміністративного позову ОСОБА_1. на дії Міністра
освіти і науки України та ректора Національного гірничого
університету - відмовлено та спрямовано його за підсудністю до
Шевченківського районного суду м. Києва.
Ухвалою судді Печерського районного суду м. Києва від 24
лютого 2006 року позовну заяву ОСОБА_1. до Генеральної прокуратури
України про встановлення істинності підпису на листі від
04.08.2005 р., визнання листа незаконним та його скасування,
зобов'язання Генеральної прокуратури України порушити кримінальну
справу - повернуто заявниці у зв'язку з її непідсудністю даному
суду.
Ухвалою судді Печерського районного суду м. Києва від 16
березня 2006 року позовну заяву ОСОБА_1. до Генеральної
прокуратури України про протиправні дії її представника -
повернуто заявниці для подачі до належного суду за підсудністю.
Ухвалою судді апеляційного суду м. Києва від 10 травня 2006
року позовну заяву ОСОБА_1. до Генеральної прокуратури України про
визнання дій її представника протиправними, надану інформацію суду
незаконною, зобов'язання представника Генеральної прокуратури
України принести вибачення та відшкодування моральної шкоди
направлено за підсудністю до Печерського районного суду м. Києва.
Ухвалою судді Печерського районного суду м. Києва від 16
березня 2006 року позовну заяву ОСОБА_1. до Генеральної
прокуратури України, прокурора Шевченківського району м. Києва про
визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії -
залишено без руху та надано термін для усунення недоліків до
03.04.06.
Ухвалою судді Печерського районного суду м. Києва від 22
березня 2006 року позовну заяву ОСОБА_1. до Генеральної
прокуратури України, заступника начальника управління нагляду за
розслідуванням кримінальних справ слідчими органів Генеральної
прокуратури України на бездіяльність посадових осіб - повернуто
заявниці у зв'язку з її непідсудністю даному суду.
Ухвалою судді апеляційного суду м. Києва від 29 травня 2006
року відмовлено у прийнятті адміністративного позову ОСОБА_1. до
Генеральної прокуратури України, заступника начальника управління
нагляду за розслідуванням кримінальних справ слідчими органів
Генеральної прокуратури України про визнання бездіяльності
неправомірною та спрямовано його за підсудністю до Печерського
районного суду м. Києва.
Ухвалою судді апеляційного суду м. Києва від 4 травня 2006
року позовну заяву ОСОБА_1. до Голови Ради суддів м. Києва, третя
особа - Секретаріат Президента України про оскарження дій
повернуто заявниці у зв'язку з її непідсудністю даному суду.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 6
червня 2006 року адміністративний позов ОСОБА_1. до Голови Ради
суддів м. Києва, третя особа - Секретаріат Президента України про
оскарження дій повернуто заявниці на підставі ч. 2 ст. 19 КАС
України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Ухвалою судді апеляційного суду м. Києва від 6 травня 2006
року адміністративний позов ОСОБА_1. до Голови Ради суддів м.
Києва, третя особа - виконуючий обов'язки Голови Вищої ради
юстиції України про визнання дій протиправними повернуто заявниці
у зв'язку з її непідсудністю даному суду.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 25
травня 2006 року адміністративний позов ОСОБА_1. до Голови Ради
суддів м. Києва, третя особа - виконуючий обов'язки Голови Вищої
ради юстиції України про визнання дій протиправними повернуто
заявниці у зв'язку з її непідсудністю даному суду.
Ухвалою судді апеляційного суду м. Києва від 10 травня 2006
року позовну заяву ОСОБА_1. до Секретаріат Президента України,
Голови Ради суддів м. Києва про визнання дій протиправними та
зобов'язання відновити порушене право повернуто заявниці у зв'язку
з її непідсудністю даному суду.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 25
травня 2006 року позовну заяву ОСОБА_1. до Секретаріату Президента
України, Голови Ради суддів м. Києва про визнання дій
протиправними та зобов'язання вчинити дії повернуто заявниці у
зв'язку з її непідсудністю даному суду.
Вважаючи, що наведеними рішеннями апеляційного суду м. Києва
допущено неоднакове застосування законодавства України, ОСОБА_1.
звернулася зі скаргою до Вищого адміністративного суду України, в
якій просить встановити факт неоднакового застосування суддями
апеляційного суду м. Києва норм законодавства щодо оскарження
неправомірних дій посадових осіб органів державної влади та
привести наведені рішення у відповідність до чинного
законодавства, шляхом їх скасування або залишення в силі.
Скарга ОСОБА_1. підлягає поверненню з наступних підстав.
Правила касаційного перегляду судових рішень та повноваження
Вищого адміністративного суду України, як суду касаційної
інстанції, викладені у Главі 2 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
(далі - КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
)
"Касаційне провадження".
Відповідно до ч. 1 ст. 211 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
, сторони
та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не
брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права,
свободи, інтереси та обов'язки, мають право оскаржити в
касаційному порядку судові рішення суду першої інстанції після їх
перегляду в апеляційному порядку, а також судові рішення суду
апеляційної інстанції повністю або частково.
Вимоги до касаційної скарги викладені у статті 213
зазначеного Кодексу, у відповідності з якою у касаційній скарзі
має бути вказано:
1) найменування адміністративного суду касаційної інстанції;
2) ім'я (найменування), поштова адреса особи, яка подає
касаційну скаргу, та осіб, які беруть участь у с праві, а також їх
номери засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є;
3) судові рішення, що оскаржуються;
4) обгрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із
зазначенням того, у чому полягає порушення норм матеріального чи
процесуального права;
5) вимоги особи, що подає касаційну скаргу, до суду
касаційної інстанції;
6) у разі необхідності - клопотання особи, що подає касаційну
скаргу;
7) перелік матеріалів, які додаються.
3. Касаційна скарга може містити клопотання особи про розгляд
справи за її участю. За відсутності такого клопотання вважається,
що особа не бажає взяти участь у судовому засіданні суду
касаційної інстанції.
4. Касаційна скарга підписується особою, яка її подає, або її
представником, який додає оформлений належним чином документ про
свої повноваження.
5. До касаційної скарги додаються документ про сплату
судового збору, а також копії касаційної скарги відповідно до
кількості осіб, які беруть участь у справі, та копії оскаржуваних
рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Відповідно до ч.1 ст. 220 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
, суд
касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами
першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та
процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може
досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними
обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та
вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Таким чином, надаючи учасникам адміністративного процесу
право на касаційний перегляд рішень судів першої та апеляційної
інстанції, закон чітко визначає порядок, правила, предмет і межі
касаційного перегляду.
Відповідно до цих правил в касаційному порядку можуть бути
переглянуті судові рішення постановлені по одній конкретній справі
і за наслідками розгляду приймається одне з рішень передбачене
статтею
230 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Слід зазначити, що з урахуванням положень ст. 6 Конституції
України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, суд не може вийти за рамки наданих йому
законом повноважень.
У своїй скарзі ОСОБА_1. просить встановити факт неоднакового
застосування норм законодавства апеляційним судом
м. Києва.
Разом з тим, статтею 235 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
, визначено,
що судом, який переглядає судові рішення за винятковими
обставинами, є Верховний Суд України.
Однією з підстав для провадження за винятковими обставинами
стаття 237 називає неоднакове застосування судом (судами)
касаційної інстанції однієї й тієї самої норми права.
Таким чином, законом встановлено порядок провадження і право
на оскарження за винятковими обставинами судових рішень в
адміністративних справах, але тільки після їх перегляду в
касаційному порядку або судових рішень суду касаційної інстанції і
тільки Верховним Судом України.
Зважаючи на те, що ОСОБА_1. звернулася із зазначеною скаргою
до Вищого адміністративного суду України, який не наділений
законом повноваженням по перегляду судових рішень за винятковими
обставинами, то виходячи з положень ч.7 ст. 9 та п.6 ч. 3 ст. 108
КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
, скарга заявниці підлягає поверненню.
На підставі викладеного та керуючись ч. 7 ст. 9 та п.6 ч. 3
ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України
( 2747-15 ) (2747-15)
, -
ухвалив:
Повернути ОСОБА_1 її скаргу на неоднакове застосування
суддями апеляційного суду м. Києва норм законодавства.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Вищого
адміністративного суду України (підпис) О.I. Панченко
З оригіналом згідно
Суддя