ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 грудня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у
складі:
Головуючого - судді Фадєєвої Н.М.
Суддів - Гордійчук М.П., Леонтович К.Г., Харченка В.В.,
Кравченко О.О.
розглянувши у попередньому розгляді справу за касаційною
скаргою ОСОБА_1 на рішення Сімферопольського районного Автономної
Республіки Крим від 07.10.2003 та ухвалу апеляційного суду
Автономної Республіки Крим від 23.02.2004 року у справі за скаргою
ОСОБА_1 на бездіяльність та неправомірні дії посадових осіб
Кримської Республіканської психіатричної лікарні № 5,-
ВСТАНОВИЛА:
Справа № К-21407/06
Доповідач Фадєєва Н.М.
У червні 2003 року представник заявника ОСОБА_1- ОСОБА_2
звернулася до суду із скаргою на бездіяльність і неправомірні дії
посадових осіб Республіканської кримської психіатричної лікарні №
5.
Рішенням Сімферопольського районного суду Автономної
Республіки Крим від 07.10.2003 року скарга ОСОБА_1 залишена без
задоволення.
Ухвалою апеляційного суду Автономної Республіки Крим від
23.02.2004 року апеляційна скарга ОСОБА_1 відхилена, рішення
Сімферопольського районного суду АР Крим від 07.10.2003 року
залишено без змін.
Не погоджуючись з вищезазначеними судовими рішеннями,
ОСОБА_1. звернувся із касаційною скаргою до Вищого
адміністративного суду України, у якій просить скасувати рішення
Сімферопольського районного суду АР Крим від 07.10.2003 року та
ухвалу апеляційного суду АР Крим від 23.02.2004 року, направити
справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на
невірну правову оцінку обставин у справі та неправильне
застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм
матеріального та процесуального права.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
підставами касаційного оскарження
є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що
судом при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи
процесуального права, які передбачені статтями 225-229 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1. звернувся до суду
із скаргами на неправомірні дії та бездіяльність службових осіб
Республіканської психіатричної лікарні № 5, які полягають у тому,
що при видачі йому виписок з історії хвороби було порушено його
право на отримання достовірної інформації про стан здоров'я і на
отримання юридично правильно оформлених медичних документів, а
саме: у виписці № НОМЕР_1 відсутній підпис лікуючого лікаря
ОСОБА_3. та печатка лікувальної установи; у виписці № НОМЕР_2
відсутній підпис завідуючої відділенням ОСОБА_4. та печатки
лікувальної установи; у виписці №НОМЕР_3 відсутній підпис
завідуючої відділенням № 9 та її прізвище, а також печатка
лікувальної установи. Крім того, ОСОБА_1. незгідний із психічним
діагнозом.
Суди першої та апеляційної інстанцій встановили усі
обставини справи і дали їм правильну юридичну оцінку.
ОСОБА_1. знаходився на лікуванні у Республіканський
психіатричній лікарні № 5 у 1999, 2000, 2001 роках із діагнозом
змішаний розлад особистості, після чого був направлений на
лікування до районного психіатра у м. Бахчисарай, де скаржник
перебуває на обліку.
Судами обох інстанцій вірно встановлено, що права та законні
інтереси скаржника ОСОБА_1 не були порушені, а дії службових осіб
не виходили за межі їх компетенції. Крім того, ОСОБА_1., як
пацієнт, не звертався до Республіканської психіатричної лікарні №
5 для отримання виписок з історії хвороби. Він звертався до
Бахчисарайської районної лікарні із такою вимогою, де йому
30.04.2003 року були надані ксерокопії виписок із історії хвороби.
Судом перевірена відповідність цієї документації до історії
хвороби.
Також, встановлено, що виписки із історії хвороби не
завірялися печатками Республіканської психіатричної лікарні № 5,
оскільки ця документація була спрямована районному психіатру м.
Бахчисарай для службового користування.
Апеляційним судом Автономної Республіки Крим ретельно, у
повному обсязі перевірені і належним чином спростовані доводи
апеляційної скарги ОСОБА_1
Доводи касаційної скарги про порушення процесуального закону
безпідставні і не грунтуються на матеріалах справи.
Оскаржувані судові рішення прийняті з додержанням норм
матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 220, 220-1, 224, 231 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення
Сімферопольського районного Автономної Республіки Крим від
07.10.2003 та ухвалу апеляційного суду Автономної Республіки Крим
від 23.02.2004 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є
остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: