ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
"20" грудня 2006 р. Вищий адміністративний суд України у
складі колегії суддів:
головуючого Конюшка К.В.
суддів: Ланченко Л.В.
Нечитайла О.М.
Пилипчук Н.Г.
Степашка О.I.
при секретарі: Iльченко О.М.
за участю представників:
позивача: Завгородній Б.В., Тихонюк М.В.
відповідача-1: Безкоровайна О.С., Лисенко О.В.
відповідача-2: не явка
Генеральної прокуратури України: Турлова Ю.А.
розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою
відповідальністю "Виробничо-фінансова компанія "Укрпромсервіс" на
постанову Запорізького апеляційного господарського суду від
11.08.2005 р.
у справі № 24/353
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
"Виробничо-фінансова компанія "Укрпромсервіс"
до 1. Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському
районі м. Запоріжжя
2. Відділення Державного казначейства України у м. Запоріжжі
за участю Прокурора Запорізької області
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення та
стягнення бюджетної заборгованості, -
В С Т А Н О В И В :
У вересні 2004р. Товариство з обмеженою відповідальністю
"Виробничо-фінансова компанія "Укрпромсервіс" звернулось до
Господарського суду Запорізької області з позовом до 1) Державної
податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя, 2)
Відділення Державного казначейства у м. Запоріжжі про визнання
недійсним податкового повідомлення-рішення від 18.06.2004р. №
0000612 та стягнення бюджетної заборгованості в розмірі 2 475
975,00 грн.
В обгрунтування позовних вимог позивач зазначав, що спірне
податкове повідомлення-рішення, згідно з яким позивачу було
зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану
вартість, прийнято з порушенням чинного законодавства. Зокрема, на
думку позивача, ним правомірно заявлено до відшкодування суму
експортного відшкодування з податку на додану вартість у зв'язку
із здійсненням експорту товару. Факт здійснення експорту
підтверджено, зокрема, даними вантажної митної декларації. Крім
того, оскільки факт сплати податку на додану вартість в ціні
придбання товару підтверджено відповідною податковою накладною,
податковий орган не мав законних підстав не враховувати сплачену в
ціні товару суму податку на додану вартість.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від
08.11.2004р. позов задоволено. Визнано недійсним податкове
повідомлення-рішення від 18.06.2004р. № 0000612305/0. Стягнуто з
бюджетного рахунку № 3111303280007 - Державний бюджет у
Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя на користь Товариства з
обмеженою відповідальністю "Негоциант" - 2 475 975 грн. бюджетної
заборгованості з відшкодування податку на додану вартість за
грудень 2003р.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від
12.07.2005р. виправлено описку в пункті 3 резолютивної частини
судового рішення у справі № 24/353 від 08.11.2004р. та замість ТОВ
"Негоциант" зазначено ТОВ "Виробничо-фінансова компанія
"Укрпромсервіс".
Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від
11.08.2005р. апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у
Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя задоволено. Рішення
Господарського суду Запорізької області від 08.11.2004р. у справі
№ 24/353 скасовано та прийнято нове рішення про відмову в позові.
Не погоджуючись з постановою апеляційного господарського
суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-фінансова
компанія "Укрпромсервіс" оскаржило її в касаційному порядку.
В касаційній скарзі (з урахуванням заяви про зміну касаційної
скарги) скаржник просить скасувати зазначену постанову
апеляційного суду з мотивів неправильного застосування норм
матеріального права та змінити резолютивну частину рішення
Господарського суду Запорізької області від 08.11.2004р., виклавши
п.3 рішення в іншій редакції. Свої вимоги ТОВ "Виробничо-фінансова
компанія "Укрпромсервіс" мотивує тим, що Запорізьким апеляційним
господарським судом неправильно дана юридична оцінка обставинам
справи, що призвело до прийняття постанови з порушенням норм
матеріального права, а саме: п.1.8 ст.1, п.4.8 ст.4, пп.7.4.1,
п.7.4, пп.7.7.1, 7.7.3, 7.7.5, п.7.7 ст.7, п.8.1, 8.2 ст.8 Закону
України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
В судовому засіданні представники позивача (скаржника)
підтримали доводи касаційної скарги.
В запереченнях від 28.07.2006р. № 26660/10-014 на касаційну
скаргу Державна податкова інспекція у Орджонікідзевському районі
м.Запоріжжя послалась на необгрунтованість доводів касаційної
скарги і просила її відхилити, залишивши без змін оскаржувану
постанову.
В запереченнях від 26.07.2006р. № 13-03/1845 на касаційну
скаргу Відділення Державного казначейства у м. Запоріжжі просило в
задоволенні касаційної скарги відмовити з мотивів відсутності
підстав для відшкодування податку на додану вартість.
Відповідно до клопотання від 28.11.006р. № 04-28/239
касаційна інстанція на підставі ст. 55 Кодексу адміністративного
судочинства України допускає заміну Відділення Державного
казначейства України у м. Запоріжжі на Головне Управління
Державного казначейства України в Запорізькій області, в особі
Управління Державного казначейства України у м. Запоріжжі.
В судовому засіданні представники відповідача - Державної
податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя
підтримали доводи вказаних заперечень.
Представник Генеральної прокуратури України в судовому
засіданні заперечував проти задоволення касаційної скарги і просив
її відхилити, залишивши без змін постанову суду апеляційної
інстанції.
Справу розглянуто в порядку, передбаченому ч.4 ст.221 Кодексу
адміністративного судочинства України.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутніх у судовому
засіданні представників сторін, розглянувши та обговоривши доводи
касаційної скарги і заперечень на неї, перевіривши правильність
застосування судами норм матеріального та процесуального права та
матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга
підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, 18.06.2004 р. ДПI
у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя було прийнято податкове
повідомлення-рішення № 0000612305/01, яким позивачу було зменшено
суму бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 2475975 грн. на
підставі пп. 4.2.2 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
, пп. 7.4.1, п. 7.4 ст. 7 Закону
України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
Вказане податкове повідомлення-рішення було прийнято на
підставі Акту перевірки № 210/23-321-32420109 від 18.06.2004р.
"Про результати документальної перевірки правильності обчислення
та своєчасності внесення до бюджету сум податку на додану вартість
ТОВ"ВФК "Укрпромсервіс" (код за ЄДРПОУ 3240109) за період з
грудень 2003року".
В акті вказано, що в порушення пп. 7.4.1, п. 7.4 ст. 7 Закону
України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
позивачем
завищено податковий кредит за грудень 2003 року на 2475975 грн.
Як свідчать матеріали справи та було встановлено судами
попередніх інстанцій, 08.11.2003р. між Позивачем та ТОВ "Вектор"
було укладено договір № 33-МС, згідно з умовами якого Позивачем
було придбано установки мікрозварювальні автоматизовані
технологічні в кількості 3 шт. на суму 14 855850 грн., в т.ч.
ПДВ - 2475975 грн., що підтверджується даними накладною №17 від
17.11.2003р. По факту здійснення операції з поставки товарів за
вказаним вище договором ТОВ "Вектор", яке належним чином
зареєстроване платником ПДВ, було видано позивачу податкову
накладну № 14 від 17.11.2003р.
12.11.2003р. між ТОВ "Виробничо-фінансова компанія
"Укрпромсервіс" та ПП "Технопроект" було укладено договір комісії
№12МС-3, відповідно з яким Позивач передав на комісію для
подальшої реалізації за межами України товар (установки
мікрозварювальні автоматизовані технологічні ТУ
У29.5-31756962-004-2003 в кількості 3 шт.), придбаний у ТОВ
"Вектор" загальною вартістю 12 454 875,00 грн.
14.11.2003р. ПП "Технопроект" було укладено із Фірмою
"HERCULES CORPORATION LIMITED" (Лондон, Англія) Контракт №033/ТЕХ,
відповідно до умов якого покупець придбав установки
мікрозварювальні автоматизовані технологічні ТУ
У29.5-31756962-004-2003 в кількості 3 шт. на загальну суму
2336749,53 доларів США, що дорівнює 12459548,49 грн. Вивезення
вказаного вище обладнання за межи митної території України
підтверджено даними вантажної митної декларації № 50004/3/030698
від 29.11.2003р.
Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом
першої інстанції, розрахунок із ТОВ "Вектор" за придбаний товар
проведено позивачем в повному обсязі грошовими коштами платіжними
дорученнями №№ 39,40 від 23.12.2003р. та №№ 41,42 від 24.12.2003р.
За фактом здійснення експорту обладнання ТОВ
"Виробничо-фінансова компанія "Укрпромсервіс" було включено до
податкової декларації за грудень 2003р. суму податку на додану
вартість, сплачену ним в ціні товару на суму 2475975 грн. як суму
експортного відшкодування з ПДВ звітного періоду.
Згідно п.1.8. ст. 1 Закону України "Про податок на додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
№ 168/97 бюджетне відшкодування є сума, що
підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з
надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.
Відповідно до пп.7.7.3. п.7.3. ст.7 Закону України № 168/97
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
у разі коли за результатами звітного періоду сума,
визначена як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань,
що виникли у зв'язку з будь-якою поставкою товарів протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту
звітного періоду, має від'ємне значення, така сума підлягає
відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України
протягом місяця, наступного після подачі декларації. Підставою для
отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за
звітний період.
Зазначений Закон не передбачає надання даних податкових
декларацій контрагентів платника податків і не ставить в
залежність отримання бюджетного відшкодування платником податків
від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати
контрагентами податку до бюджету. Питання від'ємного значення суми
поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не
ставить цей факт у залежність від розрахунків з бюджетом третіх
осіб.
Згідно з п.8.1. Закону № 168/97 ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
платник
податку, який здійснює операції з вивезення (пересилання) товарів
(робіт, послуг) за межі митної території України (експорт) і подає
розрахунок експортного відшкодування за наслідками податкового
місяця, має право на отримання такого відшкодування протягом 30
календарних днів з дня подання такого розрахунку.
За змістом п.8.6. ст. 8 Закону № 168/97 ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
експортне відшкодування надається протягом 30 календарних днів,
наступних за днем подання розрахунку експортного відшкодування.
Розрахунок експортного бюджетного відшкодування подається разом з
декларацією за відповідний звітний період.
Матеріали справи свідчать про те, що декларацію з податку на
додану вартість за грудень 2003р. та розрахунок експортного
відшкодування було подано позивачем 20.01.2004р., але експортне
відшкодування в установлений термін на рахунок позивача не
надійшло.
Згідно з пп.7.4.1. п.7.4. ст.7 Закону України "Про податок на
додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
податковий кредит звітного періоду
складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником
податків в звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт,
послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат
виробництва (обороту) і основних фондів або нематеріальних
активів, що підлягають амортизації.
Тобто до складу податкового кредиту звітного періоду
відносяться суми податку, сплачені в ціні товару при їх придбанні,
якщо платник податку мав підстави включити витрати на придбання
товару до складу валових витрат відповідно до вимог ст.5 Закону
України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
.
При цьому для вказаного віднесення відповідних сум податків,
сплачених в ціні товару, до податкового кредиту платника податку,
який придбав зазначений товар, Законом України "Про податок на
додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
не передбачено умов про сплату цих
сум до бюджету. Статтею 7 зазначеного Закону передбачено лише
обов'язок платника податку надати покупцю податкову накладну, а у
разі імпорту товарів на митну територію України документом, що
посвідчує право на отримання податкового кредиту вважається
вантажна митна декларація, яка підтверджує сплату податку на
додану вартість.
Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті
податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні
наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою
для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на
додану варті сть у разі, якщо останній виконав усі передбачені
законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі
документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.
Проте, на думку суду апеляційної інстанції, в даному випадку
мав місце факт несплати податку на додану вартість до Державного
бюджету України. На підтвердження цих обставин апеляційний суд
посилався на матеріали справи, зокрема, на матеріали проведення
документальної перевірки позивача, якими встановлено, що
постачальник продукції (установок мікрозварювальних
автоматизованих технологічних ТУ У 29.5-31756962-004-2003 в
кількості 3 штук ) - ТОВ "Вектор", придбав зазначену продукцію у
ТОВ "Старт". Оплата за згаданий товар проводилась шляхом передачі
простих векселів. З наведеного суд апеляційної інстанції зробив
висновок про фактичне ненадходження податку на додану вартість,
належного до сплати за експортною операцією, до Державного бюджету
України.
В той же час судом апеляційної інстанції не враховано, що
позивач свій обов'язок сплатити ПДВ у складі придбаного товару
виконав у повному обсязі та належним чином, сплативши грошовими
коштами повну вартість товару (з урахуванням податку на додану
вартість) постачальнику - ТОВ "Вектор".
Правомочність віднесення витрат на придбання товару
(установок мікрозварювальних автоматизованих технологічних ТУ У
29.5-31756962-004-2003 в кількості 3 штук ) до складу валових
витрат відповідно до вимог ст.5 Закону України "Про оподаткування
прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
відповідачем-1 не
заперечувалась.
Проте, Запорізький апеляційний господарський суд зазначених
обставин не врахував та в порушення норм матеріального права надав
невірну оцінку фактичним обставинам, зокрема, діям позивача, що
призвело до неправильного застосування судом апеляційної інстанції
положень Закону України "Про податок на додану вартість"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
За вказаних обставин, оскільки висновки акту перевірки не
підтверджуються дослідженими матеріалами справи, позовні вимоги
правомірно визнані судом першої інстанції обгрунтованими та були
задоволені.
При цьому касаційний суд враховує, що звертаючись до суду
касаційної інстанції з заявою про зміну касаційних вимог в частині
внесення змін до п.3 резолютивної частини рішення господарського
суду Запорізької області від 08.11.2004р., ТОВ
"Виробничо-фінансова компанія "Укрпромсервіс" не врахувало, що
ухвалою суду першої інстанції від 12.07.2005р. у цій справі
допущену описку щодо найменування та реквізитів позивача було
виправлено. Отже, за таких обставин, вимоги скаржника в цій
частині задоволенню не підлягають.
З урахуванням викладеного постанова Запорізького апеляційного
господарського суду від 11.08.2005 у даній справі підлягає
скасуванню, а рішення господарського суду Запорізької області від
08.11.2004р. - залишенню в силі згідно зі ст.226 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 226, 230 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, судова
колегія, -
У Х В А Л И Л А :
Касаційну скаргу ТОВ "Виробничо-фінансова компанія
"Укрпромсервіс" на постанову Запорізького апеляційного
господарського суду від 11.08.2005 у справі № 24/353 задовольнити
частково.
Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від
11.08.2005 у справі № 24/353 скасувати, а рішення господарського
суду Запорізької області від 08.11.2004р. у цій справі залишити в
силі.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і
оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та у порядку,
визначеними ст.ст. 237 - 239 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Головуючий
(підпис)
Конюшко К.В.
Судді
(підпис)
Ланченко Л.В.
(підпис)
Нечитайло О.М.
(підпис)
Пилипчук Н.Г.
(підпис)
Степашко О.I.
З оригіналом згідно
Суддя Вищого адміністративного
суду України К.В. Конюшко