ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 грудня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі
:
Головуючого - судді Фадєєвої Н.М.
Суддів - Гордійчук М.П.,Костенко М.I., Леонтович К.Г.,
Маринчак Н.Є.
розглянувши у попередньому розгляді справу за касаційною
скаргою ВАТ "Володимир-Волинський консервний завод" на рішення
господарського суду Волинської області від 25.07.2005р. та ухвалу
Львівського апеляційного господарського суду від 11.10.2005р. у
справі за позовом ВАТ " Володимир-Волинський консервний завод" до
УПФУ в м. Володимирі-Волинському про визнання недійсним рішення, -
В С Т А Н О В И Л А :
Справа № К-9078/05
Доповідач Фадєєва Н.М.
Відкритим акціонерним товариством "Володимир-Волинський
консервний завод" заявлено позов про часткове визнання недійсним
рішення Управління Пенсійного Фонду України в м.
Володимир-Волинському № 60 про застосування фінансових санкцій та
нарахування пені за несвоєчасну сплату страхових внесків до ПФУ від 13.04.2005р. в сумі
259, 5 грн.
Свої позовні вимоги обгрунтовує тим, що відповідач
неправомірними діями по виконання свого попереднього рішення від
21.01.2005р. № 8 спричинив виникнення недоїмки платника по сплаті
страхових внесків за лютий 2005р., за несвоєчасну сплату якої
застосував до позивача стягнення пені та штрафу у сумі 333, 64
грн. згідно оспорюваного рішення.
Рішенням господарського суду Волинської області від
25.07.2005р. частково задоволені позовні вимоги ВАТ
"Володимир-Волинський консервний завод".
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від
11.10.2005р. апеляційна скарга ВАТ " Володимир-Волинський
консервний завод" залишена без задоволення, а рішення Волинської
області від 25.07.2005р. - без змін.
Не погоджуючись з вищезазначеними судовими рішеннями, ВАТ
"Володимир-Волинський консервний завод" звернулося з касаційною
скаргою до Вищого господарського суду України, у якій просить
скасувати вищезазначені судові рішення, ухвалити нове судове
рішення, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на
порушення норм матеріального та процесуального права.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено матеріалами справи, рішенням № 60 про
застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату
(неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне
перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі
донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду від
13.04.2005р. застосовано до ВАТ "Володимир-Волинський консервний
завод" штрафу розмірі 315 грн. та пеню в розмірі 17 грн. 84 коп.,
які нараховані за несвоєчасну сплату внесків до Пенсійного фонду
за січень 2005р, та підлягали сплаті не пізніше 20 лютого 2005р.
згідно вимог статті 20 Закону України "Про загальнообов"язкове
державне пенсійне страхування" ( 1058-15 ) (1058-15)
№ 1058-IУ від
09.07.2003р.
З 07.02.2005р. по 18.02.2005р. позивачем здійснено платежі до
Пенсійного фонду України на загальну суму 2369, 59 грн., які були
зараховані у сплату штрафних санкцій.
Пунктом 5 статті 106 Закону України "Про загальнообов"язкове
державне пенсійне страхування" ( 1058-15 ) (1058-15)
передбачено право
органів Пенсійного фонду України зараховувати поточні суми
страхових внесків в рахунок сплати недоїмки, фінансових санкцій та
пені.
21.02.2005р. позивачем сплачено 8613, 08 грн. внесків на
загальнообов"язкове державне пенсійне страхування, до сплати
підлягало 11771, 08 грн.. Таким чином, у платника виникла
недоплата на суму 3158 грн., яку сплачено повністю до
05.03.2005р.Таким чином, суди першої та апеляційної інстанцій
дійшли правильного висновку про те. що рішення № 60 від
13.04.2005р. в частині застосування штрафних санкцій за
прострочення сплати внесків відповідає вимогам Закону України "Про
загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" ( 1058-15 ) (1058-15)
.
Щодо нарахування пені в сумі 0, 75 грн., суди також дійшли
правильного висновку про невідповідність рішення в цій частині
вищезгаданому закону, оскільки пеня застосовується в розмірі 0, 1
відсотка сум фінансових санкцій чи несплачених внесків,
розрахована за кожний день прострочення платежу.
Відповідно до ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд касаційної інстанції залишає
касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін,
якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили
порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні
судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Судом при ухваленні оспорюваного рішення дано правильну
правову оцінку обставин у справі, вірно застосовано норми
процесуального права, тому касаційна скарга задоволенню не
підлягає.
Керуючись ст.. 220, 221, 224, 231 Кодексу адміністративного
судочинства ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Касаційну скаргу ВАТ "Володимир-Волинський консервний завод"
залишити без задоволення, а рішення господарського суду Волинської
області від 25.07.2005р. та ухвалу Львівського апеляційного
господарського суду від 11.10.2005р. - без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і оскарженню
не підлягає.
Судді :