УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 грудня 2006 р. м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у
складі:
головуючого -судді Фадєєвої Н.М.
суддів: Гордійчук М.П., Леонтович К.Г., Маринчак Н.Є.,
Костенка М.I.
при секретарі - Коротких В.В.
з участю представника Управління Пенсійного фонду України в
Богородчанському районі Iвано-Франківської області Мартинюк О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні
суду касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в
Богородчанському районі Iвано-Франківської області на постанову
Львівського апеляційного господарського суду від 14 червня 2006
року по справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в
Богородчанському районі Iвано-Франківської області до Відділення
виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних
випадків на виробництві та професійних захворювань України в
Богородчанському районі Iвано-Франківської області про стягнення
заборгованості в сумі 36 892,86 грн. -
В С Т А Н О В И Л А :
У березні 2005 року Управління Пенсійного фонду України в
Богородчанському районі Iвано-Франківської області звернулося з
позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального
страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних
захворювань України в Богородчанському районі Iвано-Франківської
області про стягнення заборгованості в сумі 36 892,86 грн.
_____________________________________________________________
Справа №-к-8468/06 Доповідач: Леонтович К.Г.
Позовні вимоги позивач мотивував тим, що відповідач
безпідставно не прийняв до заліку витрати за період з
01..01.2002 р. по 01.01.2005 р. по виплачених пенсіях по
інвалідності від трудового каліцтва особам, нещасний випадок з
якими стався за межами України на суму 36 892,86 грн.
Рішенням господарського суду Iвано-Франківської області від
26 квітня 2005 р., залишеним без змін постановою Львівського
апеляційного господарського суду від 14 червня 2006 року, в
заявленому позові відмовлено.
Не погоджуючись з постановою апеляційного господарського
суду Управління Пенсійного фонду України подало касаційну скаргу
та просить скасувати постанову апеляційного суду, яка прийнята з
порушенням норм матеріального і процесуального права, прийняти
нове рішення про задоволення позовних вимог.
Перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх
встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами
норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого
адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не
підлягає задоволенню з наступних підстав.
Пенсійне забезпечення громадян України відповідно до ст. 10
Закону України "Про пенсійне забезпечення" ( 1788-12 ) (1788-12)
здійснюється органами Пенсійного Фонду України. Стаття 81
вказаного Закону передбачає, що призначення та виплата пенсій, в
тому числі пенсій по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або
професійного захворювання здійснюється органами Пенсійного Фонду.
З набранням чинності Закону України "Про загальнообов'язкове
державне соціальне страхування від нещасного випадку на
виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату
працездатності" ( 1105-14 ) (1105-14)
обов'язок відшкодування шкоди,
заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в
разі його смерті при настанні страхового випадку, зокрема, виплати
йому або особам, які перебувають на його утриманні пенсій по
інвалідності в зв'язку із втратою годувальника покладено на Фонд
соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та
професійних захворювань.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що
позивачем понесені витрати у зв'язку із виплатою пенсій,
передбачених ст.26 Закону України "Про пенсійне забезпечення"
( 1788-12 ) (1788-12)
.
Відповідно ст.7 Закону України "Про страхові тарифи на
загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних
випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили
втрату працездатності" ( 2272-14 ) (2272-14)
органи виконавчої дирекції
Фонду соціального страхування від нещасних випадків на
виробництві, починаючи з 1 квітня 2001 р. відшкодовують органам
Пенсійного фонду України пенсії, сплачені особам, яким призначено
пенсії внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного
захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який
помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного
захворювання.
Сумісною постановою правління Пенсійного фонду України та
правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на
виробництві та професійних захворювань України від 04.03.03 р. №
5-4\4 ( z0376-03 ) (z0376-03)
затверджено "Порядок відшкодування Фондом
соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та
професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат,
пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного
випадку на виробництві або професійного захворювання" (Порядок),
що встановив механізм погодження та відшкодування таких витрат.
Пунктом 5 Порядку визначено, що органи Пенсійного фонду
України щомісячно до 10 числа місяця, наступного за звітним на
підставі Списку осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності
внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного
захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який
помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного
захворювання та Списку померлих осіб, які отримували пенсії по
інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або
професійного захворювання, проводять з відділеннями виконавчої
дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на
виробництві та професійних захворювань України звірку витрат по
особових справах потерпілих, складають акт щомісячної звірки
витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по
інвалідності та до 15 числа місяця наступного за звітним подають
його відповідним головним управлінням Пенсійного фонду України і
управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від
нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України в АРК,
областях, містах Києві та Севастополі.
Лише на підставі даних особових справ інвалідів, занесених до
актів звірки, робочі органи Фонду соціального страхування від
нещасних випадків визначають загальну суму витрат, що підлягає
відшкодуванню в централізованому порядку.
З часу прийняття Закону України "Про страховані тарифи на
загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних
випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили
втрату працездатності" ( 2272-14 ) (2272-14)
, передбачено обов'язок Фонду
соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та
профзахворювань України проводити відшкодування ПФУ.
Виходячи з аналізу вищенаведених норм апеляційний суд прийшов
до обгрунтованих висновків, що збір, акумулювання грошових коштів,
їх розподіл здійснюється на централізованому рівні (єдиний
централізований рахунок), що передбачено ст.46 "Про
загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного
випадку на виробництві та професійного захворювання, які
спричинили втрату працездатності" і відповідно ст.6 вказаного
Закону страховиком виступає ФССНВ України, а не його робочі
органи - відділення на місцях. Отже, позивач безпідставно
звернувся до відповідача про стягнення 36 892,86 грн., виплачених
пенсій, оскільки, такі розрахунки повинні проводитися на
централізованому рівні між самими фондами, а не їх робочими
органами, так як між останніми проводяться звірки відповідно
списків та складаються акти взаємозвірок.
Доводи касаційної скарги щодо неправильного застосування норм
матеріального та процесуального права висновків судів не
спростовують, оскільки грунтуються на невірному трактуванні
відповідачем наведених правових норм.
За правилами ч.1 ст. 224 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
, якщо суди
не допустили порушень норм матеріального і процесуального права
при ухваленні оскаржуваних судових рішень, то суд касаційної
інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові
рішення без змін.
Керуючись ст.ст. 220, 221, 224 230, 231 КАС України
( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в
Богородчанському районі Iвано-Франківської області залишити без
задоволення.
Рішення господарського суду Iвано-Франківської області від 26
квітня 2005 р. постанову Львівського апеляційного господарського
суду від 14 червня 2006 року залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і оскарженню
не підлягає.
Судді:
З оригіналом згідно:
Суддя Вищого адміністративного суду України К.Г.Леонтович