ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 грудня 2006 р. м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у
складі:
головуючого -судді Фадєєвої Н.М.
суддів: Гордійчук М.П., Леонтович К.Г., Маринчак Н.Є.,
Костенка М.I.
при секретарі - Коротких В.В.
з участю представника Управління Пенсійного фонду України в
Зарічному районі м.Суми Сябренка А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні
суду касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в
Зарічному районі м.Суми на рішення господарського суду Сумської
області від 14 лютого 2005 року та постанову Харківського
апеляційного господарського суду від 4 липня 2005 року по справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Таурус" до
Управління Пенсійного фонду України в Зарічному районі м.Суми
про визнання недійсним рішення № 197 від 17 вересня 2004 року, -
В С Т А Н О В И Л А :
В листопаді 2004 року ТОВ "Таурус" звернулось до
господарського суду з позовом до Управління Пенсійного фонду
України в Зарічному районі м.Суми про визнання недійсним рішення
№ 197 від 17 вересня 2004 року,
Позовні вимоги обгрунтовувалися тим, що відповідно до Указу
Президента України від 28.06.99 р. №746/99 ( 746/99 ) (746/99)
"Про
внесення змін до Указу Президента України від 03.07.98 р. №127/98
( 127/98 ) (127/98)
"Про спрощену систему оподаткування, обліку та
звітності суб'єктів малого підприємництва", суб'єкти малого
підприємництва, які сплачують єдиний податок, не є платниками
збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, тому спірне
рішення відповідача про донарахування своєчасно не обчислених
та не сплачених сум, застосування фінансових санкцій з
нарахуванням штрафу являється недійсним.
_____________________________________________________________
Справ №-к-8441/06 Доповідач: Леонтович К.Г.
Рішенням господарського суду Сумської області від 14 лютого
2005 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного
господарського суду від 4 липня 2005 року, позов задоволено,
визнано недійсним рішення № 197 від 17 вересня 2004 року.
Не погоджуючись з рішенням судів Управління Пенсійного фонду
України в Зарічному районі м.Суми звернулося з касаційною
скаргою, у якій просить рішення суду першої інстанції та постанову
суду апеляційної інстанції скасувати, прийняти нове рішення, яким
у позові ТОВ "Таурус" відмовити.
Перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх
встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами
норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого
адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга
підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ТОВ
"Таурус" відповідно до свідоцтва від 25.12.2003р. №1819005428 про
право сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємництва -
юридичною особою знаходиться на спрощеній системі оподаткування і
є платником єдиного податку у 2004 році.
В період з 30.08 2004 р по 08.09.2004 р. відповідачем було
проведено перевірку позивача щодо правильності повноти
нарахування, своєчасності сплати страхових внесків на обов'язкове
державне пенсійне страхування та інших платежів до Пенсійного
фонду за період з 01.04.2002 р. по 01.09.2004р., про що складено
акт від 08.09.2004 р. За результатами перевірки позивачу за
період січень-липень 2004р. було донараховано страхові внески за
ставкою 32 % на фонд оплати праці в сумі 18520,36 грн. відповідно
рішення № 197 від 17 вересня 2004 р. начальника Управління
Пенсійного фонду України в Зарічному районі м.Суми та застосовано
фінансові санкції у розмірі 4553,46 грн.
Вищезазначені рішення судів першої та апеляційної інстанції
про задоволення позовних вимог мотивовані тим, що позивач не є
платником збору на загальнообов'язкове державне пенсійне
страхування, оскільки є платником єдиного податку, встановленого
Указом Президента України "Про спрощену систему оподаткування,
обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва".
Однак, такі висновки судів першої та апеляційної інстанції не
відповідають вимогам Закону України "Про загальнообов'язкове
державне пенсійне страхування" ( 1058-15 ) (1058-15)
, який регулює
відносини, що виникають між суб'єктами системи
загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, визначає
ставки, механізм справляння та пільги щодо сплати збору на
обов'язкове державне пенсійне страхування. Дія інших
нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у
випадках, передбачених вказаним Законом, або в частині, що не
суперечить йому (ч.1 ст.5 Закону України "Про загальнообов'язкове
державне пенсійне страхування" ( 1058-15 ) (1058-15)
).
Згідно з пунктом 1 статті 14 вказаного Закону юридичні та
фізичні особи, які обрали особливий спосіб оподаткування, є
страхувальниками (работодавцями) для осіб, що працюють у них на
умовах трудового договору (контракту) або інших умовах,
передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового
характеру.
Відповідно до підпункту 1 пункту 8 Прикінцевих положень
Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне
страхування" ( 1058-15 ) (1058-15)
до набрання чинності законом про
спрямування частини страхових внесків до накопичувального фонду
страхові внески, що перераховуються до солідарної системи,
сплачуються страхувальниками та застрахованими особами на умовах і
в порядку, визначених цим Законом, та в розмірах, передбачених
Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне
страхування" ( 400/97-ВР ) (400/97-ВР)
для відповідних платників зборів.
Статтею 18 Закону України "Про загальнообов'язкове державне
пенсійне страхування" ( 1058-15 ) (1058-15)
встановлено, що страхові внески
не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів,
які складають систему оподаткування. На ці внески не поширюється
податкове законодавство. Законодавством не можуть встановлюватися
пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення
від їх сплати.
Враховуючи вищезазначене та положення частини 1 статті 19
згаданого Закону, всі платники незалежно від форм власності та
господарювання, а також від обраної системи оподаткування
зобов'язані нараховувати на суми фактичних витрат на оплату праці
працівників та допомоги по тимчасовій непрацездатності страхові
внески у розмірі 32% та сплачувати їх у встановлені строки та в
повному обсязі.
Аналізуючи вищенаведені норми спірні правовідносини
регулюються Законом України "Про загальнообов'язкове державне
пенсійне страхування" ( 1058-15 ) (1058-15)
та Законом України "Про збір на
загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ( 400/97-ВР ) (400/97-ВР)
,
норми яких не встановлюють пільг щодо звільнення від сплати збору
для суб'єктів підприємницької діяльності, які перейшли на спрощену
систему оподаткування.
При встановленні наведених фактів судами правильно та повно
встановлені фактичні обставини справи, однак, при прийнятті
рішення суди допустилися порушення норм матеріального права, які
призвели до незаконного судового рішення.
Відповідно до ст. 229 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд касаційної
інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та
апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення, якщо обставини
справи встановлені правильно і повно, але при цьому суди
допустилися порушення норм матеріального права, що призвело до
ухвалення незаконного рішення.
Наведені відповідачем в касаційній скарзі доводи про
порушення судами першої та апеляційної інстанції норм
матеріального права, які привели до неправильного вирішення спору
по суті знайшли своє підтвердження, тому рішення суду першої та
постанова апеляційної інстанцій підлягають скасуванню, а касаційна
скарга підлягає задоволенню з прийняттям Вищим адміністративним
судом України нової постанови та вирішення позову по суті.
Керуючись ст.ст.220,223,229,232 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів Вищого
адміністративного суду України, -
п о с т а н о в и л а:
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в
Зарічному районі м.Суми задовольнити.
Рішення господарського суду Сумської області від 14 лютого
2005 року та постанову Харківського апеляційного господарського
суду від 4 липня 2005 року скасувати.
В заявленому позові Товариства з обмеженою відповідальністю
"Таурус" до Управління Пенсійного фонду України в Зарічному
районі м.Суми про визнання недійсним рішення № 197 від 17 вересня
2004 року відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і
оскарженню не підлягає.
Судді
З оригіналом згідно:
Суддя Вищого адміністративного суду України К.Г.Леонтович