ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 грудня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в
складі:
головуючого - судді Фадєєвої Н.М.
суддів: Гордійчук М.П., Леонтович К.Г., Маринчак Н.Є.,
Костенка М.I.
при секретарі Коротких В.В.
за участю представників: Товариства з обмеженою
відповідальністю "СВС-ГРУП" Селянка А.О., Управління пенсійного
фонду України у Iванківському районі Київської області Бабічева
О.М., Дуб I.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду
касаційну скаргу Управління пенсійного фонду України у
Iванківському районі Київської області на постанову Київського
міжобласного апеляційного господарського суду від 23 вересня 2005
року у справі за позовом прокурора Вишгородського району Київської
області в інтересах Управління пенсійного фонду України у
Iванівському районі Київської області до Товариства з обмеженою
відповідальністю "СВС-ГРУП" про стягнення несплаченого збору на
обов'язкове пенсійне страхування в сумі 528946,20 грн.
встановила:
В травні 2005 р. прокурор Вишгородського району Київської
області в інтересах Управління пенсійного фонду України у
Iванківському районі Київської області звернувся в суд з позовом
до Товариства з обмеженою відповідальністю "СВС-ГРУП" про
стягнення несплаченого збору на обов'язкове пенсійне страхування з
операції купівлі-продажу валюти за липень-вересень 2004 р. в сумі
528946,20 грн..
Рішенням господарського суду Київської області від 20 липня
2005 р. позов задоволений та стягнуто з відповідача 528946,20 грн.
недоїмки по несплаті збору на обов'язкове пенсійне страхування.
Постановою Київського міжобласного апеляційного
господарського суду від 23 вересня 2005 року апеляційна скарга ТОВ
"СВС-ГРУП" задоволена, рішення господарського суду Київської
області від 20 липня 2005 р. скасоване, в задоволенні позову
відмовлено.
У поданій касаційній скарзі Управління пенсійного фонду
України у Iванівському районі Київської області не погоджуючись з
постановою апеляційного суду, просить постанову апеляційного суду
скасувати, а рішення господарського суду залишити без змін,
мотивуючи тим, що апеляційним судом при винесенні постанови
порушені норми матеріального права, судом першої інстанції
прийняте правильне рішення, яке відповідає вимогам закону.
Перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх
встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами
норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого
адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не
підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що на
підставі акту перевірки Управлінням пенсійного фонду встановлена
несплата відповідачем збору на обов'язкове пенсійне страхування з
операцій купівлі-продажу валюти в період з 01.07 по 10.10 2004 р.
у розмірі 528946,20 грн., підприємство знаходиться на території
зони гарантованого добровільного відселення.
Судами повно і всебічно встановлені обставини справи.
Відповідно до п.5 ст.1 Закону України "Про збір на обов'язкове
державне пенсійне страхування" ( 400/97-ВР ) (400/97-ВР)
відповідач являється
платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Згідно п.4 ст.2 цього Закону об'єктом оподаткування є суми
операцій з купівлі-продажу валют.
Збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно п.17
ст.14 Закону України "Про систему оподаткування" ( 1251-12 ) (1251-12)
відноситься до загальнодержавних податків та зборів.
Однак, відповідно п.11 ст.80 Закону України "Про державний
бюджет України на 2004 рік" ( 1344-15 ) (1344-15)
зупинена дія п.2 ст.4
Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне
страхування" ( 400/97-ВР ) (400/97-ВР)
, яким зупинене відрахування збору на
обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій
купівлі-продажу валют.
Аналізуючи вищенаведені норми законів ТОВ "СВС-ГРУП" не мало
зобов'язання у 2004 р. платити збір на обов'язкове державне
пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу валют, оскільки,
по цьому об'єкту оподаткування мало місце призупинення дії норми
закону про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування
Законом України "Про державний бюджет України на 2004 рік"
( 1344-15 ) (1344-15)
.
Суд апеляційної інстанції прийшов до обгрунтованого висновку,
що в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити, однак, з
вищенаведених підстав, а не з підстав Закону України " Про
правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення
внаслідок Чорнобильської катастрофи" ( 791а-12 ) (791а-12)
.
Під час розгляду справи суд апеляційної інстанції з
посиланням на норми матеріального права вірно встановив фактичні
обставини справи і застосував норми матеріального та
процесуального права.
Доводи касаційної скарги щодо неправильного застосування норм
матеріального права безпідставні і не спростовують висновки суду
апеляційної інстанції, при прийнятті постанови судом апеляційної
інстанції не допущено порушення норм матеріального і
процесуального права, які б могли призвести до неправильного
вирішення справи, тому постанова апеляційного господарського суду
підлягає залишенню без змін.
У відповідності зі ст. 224 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд касаційної інстанції залишає
касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін,
якщо визнає, що суд апеляційної інстанцій не допустив порушень
норм матеріального і процесуального права при ухваленні судового
рішення чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230,231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
колегія суддів
Вищого адміністративного суду України, -
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу Управління пенсійного фонду України у
Iванківському районі Київської області залишити без задоволення.
Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського
суду від 23 вересня 2005 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення і
оскарженню не підлягає.
Судді
З оригіналом згідно:
Суддя Вищого адміністративного суду України К.Г.Леонтович