ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 грудня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у
складі:
Головуючого - судді Фадєєвої Н.М.
Суддів - Гордійчук М.П., Костенко М.I, Леонтович К.Г.,
Маринчак Н.Є.
при секретарі - Коротких В.В.
розглянувши у судовому засіданні касаційну скаргу Закритого
акціонерного товариства "Соснівський гранкар'єр" на постанову
Господарського суду Рівненської області від 23.02.2006 р. та
ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 29.05.2006
р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
"Науково-виробниче підприємство "Діогран" до Міністерства охорони
навколишнього природного середовища України, за участю третьої
особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні
відповідача - Закритого акціонерного товариства "Соснівський
гранкар'єр" про визнання недійсним наказу Державного комітету
природних ресурсів України від 19.09.2005 р. №58
В С Т А Н О В И Л А :
Справа №К-28595/06
Доповідач Фадєєва Н.М.
01.11.2005 р. Товариство з обмеженою відповідальністю
"Соснівський гранітний кар'єр" (далі по тексту - ТОВ "Соснівський
гранітний кар'єр") звернулось до Господарського суду м. Києва з
позовом до Міністерства охорони навколишнього природного
середовища України (далі по тексту - відповідач, Міністерство) та
Державного комітету природних ресурсів України (далі по тексту -
відповідач 2, Комітет), за участю третьої особи без самостійних
вимог на стороні відповідачів - Закритого акціонерного товариства
"Соснівський гранкар'єр" (далі по тексту - третя особа, ЗАТ
"Соснівський гранкар'єр") про визнання нечинним наказу Державного
комітету природних ресурсів України "Про скасування наказу №221
від 23.11.2004 р. в частині анулювання спеціального дозволу №3078
від 24.07.2003 р. виданого ЗАТ "Соснівський гранкар'єр" від
19.09.2005 р. №158.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 02.11.2005 р.
відкрито провадження у справі №46/659-А та призначено попереднє
судове засідання.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 05.12.2005 р. у
справі №45/659-А передано справу до Господарського суду
Рівненської області за територіальною підсудністю.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від
09.02.2006 р. у справі №45/659-А закрито провадження у справі в
частині вимог ТОВ " Соснівський гранітний кар'єр" до Державного
комітету природних ресурсів України у зв'язку з його ліквідацією.
22.02.2006 р. Господарським судом Рівненської області в
судовому засіданні здійснено заміну позивача ТОВ "Соснівський
гранітний кар'єр" належним позивачем - Товариством з обмеженою
відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Діогран" (далі
по тексту - позивач, ТОВ "НВП "Діогран").
Постановою Господарського суду Рівненської області від
23.02.2006 р. у справі №45/659-А, яка залишена без змін ухвалою
Львівського апеляційного господарського суду від 29.05.2006 р.
задоволено позовні вимоги ТОВ "НВП "Діогран"; визнано нечинним
наказ Державного комітету природних ресурсів України "Про
скасування наказу №221 від 23.11.2004 р. в частині анулювання
спеціального дозволу №3078 від 24.07.2003 р. виданого ЗАТ
"Соснівський гранкар'єр" від 19.09.2005 р. №158.
ЗАТ "Соснівський гранкар'єр" не погоджуючись з постановою
Господарського суду Рівненської області від 23.02.2006 р. та
ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від
29.05.2006 р. у справі №45/659-А подало касаційну скаргу, в якій
просить їх скасувати; прийняти нову постанову, якою відмовити в
задоволенні позовних вимог ТОВ "НВП "Діогран".
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін,
розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий
адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга ЗАТ
"Соснівський гранкар'єр" підлягає задоволенню з наступних підстав
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що
23.11.2004 р. Державним комітетом природних ресурсів України
(правонаступником якого є Міністерство охорони навколишнього
природного середовища України) прийнято наказ "Про анулювання
спеціальних дозволів (ліцензій) на користування надрами" №221,
яким анульовано ліцензію на видобування корисних копалин ЗАТ
"Соснівський гранкар'єр" від 24.07.2003 р. №3078 у зв'язку з
ліквідацією надрокористувача.
19.09.2005 р. Державним комітетом природних ресурсів України
прийнято наказ "Про відновлення дії спеціального дозволу
(ліцензії) на користування надрами" №158, відповідно до якого: 1)
відмінено дію п. 41 додатку №1 до наказу Державного комітету
природних ресурсів України "Про анулювання спеціальних дозволів
(ліцензій) на користування надрами" від 23.11.2004 р. №221, яким
було анульовано спеціальний дозвіл (ліцензію) від 24.07.2003 р.
№3078; 2) відновлено дію спеціального дозволу (ліцензії) від
24.07.2003 р. №3078 ЗАТ "Соснівський гранкар'єр" на промислову
розробку Клесівського-2 родовища гранітів, гранодіоритів та
кварцових діоритів з 23.11.2004 р.
Суди попередніх інстанцій задовольняючи позовні вимоги ТОВ
"НВП "Діогран" та визнаючи нечинним наказ Державного комітету
природних ресурсів України "Про відновлення дії спеціального
дозволу (ліцензії) на користування надрами" від 19.09.2005 р. №158
виходили з того, що Держаний комітет природних ресурсів України
перевищив межі своїх повноважень наданих йому чинним
законодавством.
Поряд з цим, Вищий адміністративний суд України не
погоджується з таким висновком судів попередніх інстанцій виходячи
з наступного.
Так, відповідно до ст. 19 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх
посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах
повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами
України.
Відповідно до ст. 21 Закону України "Про ліцензування певних
видів господарської діяльності" ( 1775-14 ) (1775-14)
рішення про анулювання
ліцензії може бути оскаржено у судовому порядку, тобто не
встановлено виключну імперативність судового оскарження.
Згідно з ч. 2 ст. 26 Кодексу України "Про надра"
( 132/94-ВР ) (132/94-ВР)
право користування надрами припиняється органом,
який надав надра у користування, а у випадках, передбачених
пунктами 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів, - у
судовому порядку.
Відповідно до п. п. 4-6 ч. 1 ст. 26 Кодексу України "Про
надра" ( 132/94-ВР ) (132/94-ВР)
право користування надрами припиняється у
разі: користування надрами з застосуванням методів і способів, що
негативно впливають на стан надр, призводять до забруднення
навколишнього природного середовища або шкідливих наслідків для
здоров'я населення (п. 4); використання надр не для тієї мети, для
якої їх було надано, порушення інших вимог, передбачених
спеціальним дозволом на користування ділянкою надр (п. 5); якщо
користувач без поважних причин протягом двох років, а для
нафтогазоперспективних площ та родовищ нафти та газу - 180
календарних днів не приступив до користування надрами (п. 6).
Вищий адміністративний суд України звертає увагу на те, що
жодний з вище перелічених пунктів не був підставою припинення
права користування надрами згідно наказу Державного комітету
природних ресурсів України "Про анулювання спеціальних дозволів
(ліцензій) на користування надрами" від 23.11.2004 р. №221, а
отже, висновок судів попередніх інстанцій про віднесення питань
щодо анулювання спеціальних дозволів виключно до компетенції судів
зроблено з порушенням норм матеріального права.
При цьому, ст. 64 Кодексу України "Про надра" ( 132/94-ВР ) (132/94-ВР)
передбачено розгляд спорів з питань користування надрами широким
колом осіб, а саме: органами державного геологічного контролю,
державного гірничого нагляду, охорони навколишнього природного
середовища, місцевими Радами народних депутатів, судом або
третейським судом у порядку, встановленому законодавством України.
Відповідно до п. 1 Положення про Державний комітет природних
ресурсів України, яке затверджено Указом Президента України від
10.02.2004 р. №177/2004 ( 177/2004 ) (177/2004)
(далі по тексту - Положення)
Державний комітет природних ресурсів України
(Держкомприродресурсів України) є спеціально уповноваженим
центральним органом виконавчої влади з геологічного вивчення та
забезпечення раціонального використання надр, а також
топографо-геодезичної, картографічної діяльності.
Згідно з п. 8 Положення, Держкомприродресурсів України в
межах своїх повноважень на основі та на виконання актів
законодавства видає накази, організовує і контролює їх виконання.
Таким чином, виходячи з системного аналізу вищезазначених
норм, повноваження щодо контролю за дотриманням законності видання
та виконання наказів Державного комітету природних ресурсів
України покладено в т.ч. і на сам Держкомприродресурсів України.
Крім того, Вищий адміністративний суд України вважає за
необхідне зазначити, що недодержання вимог правових норм, які
регулюють порядок прийняття акта, може бути підставою для визнання
такого акта недійсним лише у тому разі, коли відповідне порушення
спричинило прийняття неправильного акта. Якщо ж акт в цілому
узгоджується з вимогами чинного законодавства і прийнятий
відповідно до обставин, що склалися, тобто є вірним по суті, то
окремі порушення встановленої процедури прийняття акта не можуть
бути підставою для визнання його недійсним, якщо інше не
передбачено законодавством.
Так, обгрунтованість прийняття наказу "Про відновлення дії
спеціального дозволу (ліцензії) на користування надрами" від
19.09.2005 р. №158 підтверджується в т.ч. і постановою
Голосіївського районного суду м. Києва від 15.03.2006 р. у справі
№2а-12, якою скасовано наказ Державного комітету природних
ресурсів України "Про анулювання спеціальних дозволів (ліцензій)
на користування надрами" від 23.11.2004 р. №221 в частині
анулювання спеціального дозволу (ліцензії) від 24.07.2003 р.
№3078.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17.10.2006
р. постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 15.03.2006
р. у справі №2а-12 залишено в силі.
Згідно зі ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд касаційної інстанції має право скасувати
судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити
нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно,
але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми
матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення
незаконного судового рішення.
Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне
зазначити, що судами попередніх інстанцій повно і правильно
встановлено обставини у справі, але судові рішення ухвалено з
неправильним застосуванням норм матеріального права, що призвело
до ухвалення незаконного судового рішення.
Виходячи з вищевикладеного, вимоги касаційної скарги ЗАТ
"Соснівський гранкар'єр" є обгрунтованими та такими, що підлягають
задоволенню, а постанова Господарського суду Рівненської області
від 23.02.2006 р. та ухвала Львівського апеляційного
господарського суду від 29.05.2006 р. у справі №45/659-А
підлягають скасуванню, з ухваленням нового рішення про відмову в
задоволенні позовних вимог ТОВ "НВП "Діогран" в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 220, 221, 229, 232 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія
суддів -
ПОСТАНОВИЛА:
Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства
"Соснівський гранкар'єр" на постанову Господарського суду
Рівненської області від 23.02.2006 р. та ухвалу Львівського
апеляційного господарського суду від 29.05.2006 р. у справі
№45/659-А задовольнити.
Постанову Господарського суду Рівненської області від
23.02.2006 р. та ухвалу Львівського апеляційного господарського
суду від 29.05.2006 р. у справі №45/659-А скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог
Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче
підприємство "Діогран" відмовити в повному обсязі.
Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.
Судді