ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 грудня 2006 року м. Київ
Колегія суддів
Вищого адміністративного суду України в складі:
Бутенка В.I., Панченка О.I., Гончар Л.Я., Лиски Т.О., Сороки М.О.,
провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд
адміністративної справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу
апеляційного суду Чернігівської області від 8 грудня 2003 року у
справі за позовом ОСОБА_1 до Iчнянського районного суду
Чернігівської області, Управління Державного казначейства України
в Чернігівській області, Президента України про визнання
неправомірними дій судді, поновлення порушених прав, відшкодування
моральної шкоди, -
встановила:
У листопаді 2003 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеною
скаргою, в якій просив визнати таким, що не є процесуальним
рішення судді Iчнянського районного суду Чернігівської області від
19.08.2003 р., оформлене у вигляді листа на його ім'я, про відмову
в прийнятті заяви про перегляд за нововиявленими обставинами
рішення цього суду від 21.01.2003 р. по справі за позовом ОСОБА_1
до ОСОБА_2 Також просив визнати факт порушення суддею його
конституційних прав у вищевказаний спосіб, зобов'язати районний
суд розглянути його заяву в порядку гл. 42 ЦПК України 1963
( 1501-06 ) (1501-06)
року, а Президента України - забезпечити йому
недопущення порушення у такий спосіб його прав.
Ухвалою судді апеляційного суду Чернігівської області від 8
грудня 2003 року в прийнятті вказаної позовної заяви ОСОБА_1
відмовлено у зв'язку з тим, що вона не підлягає розглядові в судах
загальної юрисдикції.
В касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення норм
процесуального права, просить вказане судове рішення скасувати, а
справу направити на новий розгляд до апеляційного суду по першій
інстанції.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Згідно з ч. 3 ст. 211 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
, підставами
касаційного оскарження судового рішення є порушення судом норм
матеріального чи процесуального права.
Відповідно до ч.3 ст. 220-1, суд касаційної інстанції
відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо
відсутні підстави для скасування судового рішення.
Так, судом було встановлено, що заявник звернувся зі скаргою,
якою фактично оскаржуються процесуальні дії суду, пов'язані зі
здійсненням правосуддя, оскарження яких передбачено процесуальним
законодавством України.
У відповідності з роз'ясненнями викладеними в п. 1 постанови
Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами
справ за скаргами на рішення, дії чи бездіяльність органів
державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних,
посадових і службових осіб у сфері управлінської діяльності, які
порушують права та свободи громадян" №13 ( v0013700-97 ) (v0013700-97)
від
03.12.1997 р., не можуть оскаржуватися до суду в порядку,
передбаченому гл. 31-А ЦПК, рішення, дії чи бездіяльність
службових осіб органів дізнання, попереднього слідства, суду,
прокуратури, органів, уповноважених розглядати справи про
адміністративні правопорушення, щодо яких
кримінально-процесуальним, цивільним процесуальним законодавством,
законодавством про адміністративні правопорушення встановлено
інший порядок судового оскарження.
Оскільки ОСОБА_1 оскаржувались дії суду, пов'язані зі
здійсненням правосуддя, то відмовляючи в прийнятті її скарги
апеляційний суд діяв згідно чинного на момент звернення
законодавства.
Зазначений висновок підтверджується роз'ясненнями наданими
Конституційним Судом України в своєму рішенні від 23 травня 2001
року
N 6-рп/2001 пунктом 4.2 якого визначено, що відповідно до
частини першої статті 124 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. При здійсненні
правосуддя судді незалежні і підкоряються лише закону (частина
перша статті 129 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
). Виключно
законами України визначаються судоустрій і судочинство. Порядок
здійснення правосуддя регламентується відповідним процесуальним
законодавством України. Процесуальні акти і дії суддів, які
стосуються вирішення питань підвідомчості судам спорів, порушення
і відкриття справ, підготовки їх до розгляду, судовий розгляд
справ у першій інстанції, в касаційному і наглядовому порядку та
прийняття по них судових рішень належать до сфери правосуддя і
можуть бути оскаржені лише в судовому порядку відповідно до
процесуального законодавства України. Позасудовий порядок
оскарження актів і дій суддів, які стосуються здійснення
правосуддя, неможливий
Iнші доводи касаційної скарги висновки суду не спростовують
та взятими до уваги бути не можуть.
Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що
оскаржуване рішення ухвалене з додержанням норм процесуального
права та відсутні передбачені
ст. 227 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
підстави для його
обов'язкового скасування.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне
відмовити ОСОБА_1 у задоволенні його касаційної скарги.
Керуючись ст.ст. 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія
суддів, -
ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 8 грудня
2003 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та
оскарженню не підлягає.
Судді: