Колегія  суддів  Вищого  адміністративного  суду  України у складі :

Суддів:  Бутенка В. I.,

Лиски Т. О. (доповідач),

Панченка О. I.,

Сороки М. О.,

Штульмана I. В.,

провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи за скаргою ОСОБА_1 на рішення Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська,  за касаційною скаргою Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська на рішення Iндустріального районного суду м. Дніпропетровська від 11 грудня 2003 року та ухвалу Апеляційного суду  Дніпропетровської області від 15 липня 2004 року,

В  С  Т  А  Н  О  В  И  Л  А  :

Рішенням Iндустріального районного суду м. Дніпропетровська від 11 грудня 2003 року скарга задоволена. Зобов'язано Лівобережну МДПI  м. Дніпропетровська внести в паспорт ОСОБА_1 відмітку про наявність у неї права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера, засвідчивши її підписом начальника  Лівобережної МДПI  м. Дніпропетровська її гербовою печаткою цієї установи та виключити ОСОБА_1 з Державного реєстру платників податків та інших обов'язкових платежів, анулювати ідентифікаційний номер, поставити її на облік платників податків та інших обов'язкових платежів із збереженням раніше встановленої форми обліку.

Ухвалою Апеляційного суду  Дніпропетровської області від 15 липня 2004 року апеляційна скарга Лівобережної МДПI  м. Дніпропетровська задоволена частково. Доповнено резолютивну частину рішення Iндустріального районного суду м. Дніпропетровська від 11 грудня 2003 року словами "визнати бездіяльність Лівобережної МДПI  м. Дніпропетровська неправомірною". Рішення в частині анулювання ідентифікаційного номера присвоєного ОСОБА_1 змінено, зазначено - зобов'язати Лівобережну МДПI  м. Дніпропетровська поставити питання перед ДПА України про виключення з Державного реєстру платників податків та інших обов'язкових платежів відомостей про присвоєння ОСОБА_1 ідентифікаційного номера, зберігши за нею раніше встановлену форму обліку платників податків. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі на рішення Iндустріального районного суду м. Дніпропетровська від 11 грудня 2003 року та ухвалу Апеляційного суду  Дніпропетровської області від 15 липня 2004 року Лівобережна МДПI  м. Дніпропетровська ставить питання про скасування судових рішень в зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно  до ч.3 ст. 220-1 КАС України (2747-15) суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Задовольняючи скаргу, суди дійшли обгрунтованого висновку, що відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону України "Про державний реєстр фізичних осіб платників податків та інших обов'язкових платежів" (320/94-ВР) для осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи, зберігаються раніше встановлені форми обліку платників податків та інших обов'язкових платежів. У паспортах зазначених осіб робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера.

Таким чином, вказаним Законом передбачено, що платник податків  в рамках діючого законодавства вправі виконати конституційний обов'язок сплати податків і зборів без присвоєння ідентифікаційного номера, обравши альтернативну форму обліку платників податку, тому відмова податкового органу внести відповідні зміни в паспорт заявника не відповідає вимогам ч. 2 ст. 1 Закону України "Про державний реєстр фізичних осіб платників податків та інших обов'язкових платежів" (320/94-ВР) .

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, оскільки ухвала суду апеляційної інстанції постановлена з додержанням норм  матеріального і процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись  ст.ст. 220-1, 223, 224, 231 Кодексу  адміністративного  судочинства  України, колегія суддів,-

У  Х  В  А  Л  И  Л  А  :

Касаційну скаргу Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська залишити без  задоволення, а ухвалу Апеляційного суду  Дніпропетровської області від 15 липня 2004 року - без  змін.

Ухвала оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст.. 237 КАС України (2747-15) .