ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 грудня 2006 року м. Київ
Колегія суддів
Вищого адміністративного суду України в складі:
Бутенка В.I., Панченка О.I., Гончар Л.Я., Лиски Т.О., Сороки М.О.,
провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд
адміністративної справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу
апеляційного суду Одеської області від 15 червня 2004 року по
матеріалах за скаргою ОСОБА_1 на неправомірні дії посадових осіб
Приморського районного суду м. Одеси, -
встановила:
В травні 2004 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеною
скаргою, в якій просила визнати незаконними дії посадових осіб
Приморського районного суду м. Одеси, що полягають у відмові
надати їй інформацію про те, у якого судді знаходяться цивільні
справи за її участю, і вважаючи, що такими діями порушено її право
на інформацію, а також створюються перешкоди з реалізації її права
по просуванню справи у суді, просила зобов'язати суб'єкта
оскарження надати їй таку інформацію.
Ухвалою судді апеляційного суду Одеської області від 15
червня 2004 року в прийнятті скарги ОСОБА_1 - відмовлено з
посиланням на те, що вона не підлягає розглядові у судах.
В касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення норм
процесуального права, просить вказане судове рішення скасувати та
задовольнити скаргу.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Згідно з ч. 3 ст. 211 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
, підставами
касаційного оскарження судового рішення є порушення судом норм
матеріального чи процесуального права.
Відповідно до ч.3 ст. 220-1, суд касаційної інстанції
відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо
відсутні підстави для скасування судового рішення.
Так, судом було встановлено, що заявниця звернулась зі
скаргою, якою фактично оскаржуються процесуальні дії суду,
пов'язані зі здійсненням правосуддя, оскарження яких передбачено
процесуальним законодавством України.
У відповідності з роз'ясненнями викладеними в п. 1 постанови
Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами
справ за скаргами на рішення, дії чи бездіяльність органів
державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних,
посадових і службових осіб у сфері управлінської діяльності, які
порушують права та свободи громадян" №13 ( v0013700-97 ) (v0013700-97)
від
03.12.1997 р., не можуть оскаржуватися до суду в порядку,
передбаченому гл. 31-А ЦПК, рішення, дії чи бездіяльність
службових осіб органів дізнання, попереднього слідства, суду,
прокуратури, органів, уповноважених розглядати справи про
адміністративні правопорушення, щодо яких
кримінально-процесуальним, цивільним процесуальним законодавством,
законодавством про адміністративні правопорушення встановлено
інший порядок судового оскарження.
Оскільки громадянкоюОСОБА_1 оскаржувались дії суду, пов'язані
зі здійсненням правосуддя, то відмовляючи в прийнятті її скарги
апеляційний суд діяв згідно чинного на момент звернення
законодавства.
Зазначений висновок підтверджується роз'ясненнями наданими
Конституційним Судом України в своєму рішенні від 23 травня 2001
року
N 6-рп/2001 ( v006p710-01 ) (v006p710-01)
пунктом 4.2 якого визначено, що
відповідно до частини першої статті 124 Конституції України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
правосуддя в Україні здійснюється виключно судами.
При здійсненні правосуддя судді незалежні і підкоряються лише
закону (частина перша статті 129 Конституції України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
). Виключно законами України визначаються судоустрій
і судочинство. Порядок здійснення правосуддя регламентується
відповідним процесуальним законодавством України. Процесуальні
акти і дії суддів, які стосуються вирішення питань підвідомчості
судам спорів, порушення і відкриття справ, підготовки їх до
розгляду, судовий розгляд справ у першій інстанції, в касаційному
і наглядовому порядку та прийняття по них судових рішень належать
до сфери правосуддя і можуть бути оскаржені лише в судовому
порядку відповідно до процесуального законодавства України.
Позасудовий порядок оскарження актів і дій суддів, які стосуються
здійснення правосуддя, неможливий
Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що
оскаржуване рішення ухвалене з додержанням норм процесуального
права та відсутні передбачені
ст. 227 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
підстави для його
обов'язкового скасування.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне
відмовити ОСОБА_1у задоволенні її касаційної скарги.
Керуючись ст.ст. 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія
суддів, -
ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу апеляційного суду Одеської області від 15 червня 2004
року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та
оскарженню не підлягає.
Судді: