ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 грудня 2006 року м. Київ
Колегія суддів
Вищого адміністративного суду України в складі:
Бутенка В.I., Панченка О.I., Гончар Л.Я., Лиски Т.О., Сороки М.О.,
провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд
адміністративної справи за касаційною скаргою ОСОБА_1та ОСОБА_2 на
ухвалу Бахчисарайського районного суду АР Крим від 17 лютого 2004
року та ухвалу апеляційного суду АР Крим від 19 липня 2004 року у
справі за скаргою ОСОБА_1та ОСОБА_2 на дії співробітників
Бахчисарайського РВ ГУ МВС України в АР Крим, -
встановила:
В липні 2003 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду із
зазначеною скаргою, в якій вказували, що з вини співробітників
Бахчисарайського РВ ГУ МВС України в АР Крим їх фактично
позбавлено можливості звернутися зі скаргою до суду в порядку
приватного обвинувачення, оскільки в ході проведення дій з
установлення наявності підстав для порушення кримінальної справи
дільничим інспектором міліції не було зібрано повну інформацію про
осіб, які завдали побоїв громадянину ОСОБА_2
У зв'язку з цим, заявники просили суд визнати вказані дії
неправомірними та зобов'язати суб'єкта оскарження усунути допущені
ним недоліки.
Ухвалою Бахчисарайського районного суду АР Крим від 17 лютого
2004 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду АР
Крим
від 19 липня 2004 року, провадження у справі за скаргою
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 закрито.
В касаційній скарзі ОСОБА_1 та ОСОБА_2, посилаючись порушення
норм процесуального права, просять ухвалені по справі судові
рішення скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду
першої інстанції.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Згідно з ч. 3 ст. 211 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
, підставами
касаційного оскарження судового рішення є порушення судом норм
матеріального чи процесуального права.
Відповідно до ч.3 ст. 220-1, суд касаційної інстанції
відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо
відсутні підстави для скасування судового рішення.
Закриваючи провадження у даній справі, суд першої інстанції
вірно виходив з того, що скаргою ОСОБА_1 оскаржуються дії
дільничого інспектора міліції щодо розгляду заяви про порушення
кримінальної справи, тобто правовідносин врегульованих
Кримінально-процесуальним кодексом України ( 1001-05 ) (1001-05)
. Оскільки
законом, зокрема статтею 236 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, був
передбачений інший порядок вирішення даного спору, то питання з
яким заявники звернулися до суду, не підлягало розгляду в порядку
Глави 31-А ЦПК України 1963 ( 1501-06 ) (1501-06)
року.
Зазначене підтверджується роз'ясненнями, викладеними в
рішенні Конституційного Суду України від 23 травня 2001 року N
6-рп/2001 ( v006p710-01 ) (v006p710-01)
(справа щодо конституційності статті
248-3 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
), пунктом 4.2 якого визначено, що
захист прав і свобод людини не може бути надійним без надання їй
можливості при розслідуванні кримінальної справи оскаржити до суду
окремі процесуальні акти, дії чи бездіяльність органів дізнання,
попереднього слідства і прокуратури. Але таке оскарження може
здійснюватись у порядку, встановленому КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
,
оскільки діяльність посадових осіб, як і діяльність суду, має свої
особливості, не належить до сфери управлінської і не може бути
предметом оскарження в порядку, визначеному главою 31-А ЦПК
України ( 1618-15 ) (1618-15)
.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції обгрунтовано
залишивши в силі ухвалу суду першої інстанції, відмовив заявникам
у задоволенні їх скарги.
Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що
оскаржувані рішення ухвалені з додержанням норм процесуального
права та відсутні передбачені
ст. 227 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
підстави для їх обов'язкового
скасування.
Керуючись ст.ст. 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія
суддів, -
ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - залишити без
задоволення.
Ухвалу Бахчисарайського районного суду АР Крим від 17 лютого
2004 року та ухвалу апеляційного суду АР Крим від 19 липня 2004
року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та
оскарженню не підлягає.
Судді: