ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 грудня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючого судді Харченка В.В.
суддів Васильченко Н.В.
Кравченко О.О.
Заїки М.М.
Гордійчук М.П.
при секретарі: Мельник I.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві
справу за касаційною скаргою товариства з обмеженою
відповідальністю "Феміда СБ" на постанову Житомирського
апеляційного господарського суду від 19.05.2005 року у справі
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Феміда СБ"
до управління Пенсійного фонду України в Замостянському
районі м. Вінниці про застосування штрафних санкцій, -
в с т а н о в и л а:
У листопаді 2004 року ТОВ "Феміда СБ" звернулося до суду з
позовом до управління Пенсійного фонду України в
Замостянському районі м. Вінниці про визнання недійсним акту
за № 239 від 16.11.2004 року про результати документальної
перевірки за дотриманням вимог чинного законодавства щодо
обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами
внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до
Пенсійного фонду України; вимоги про сплату боргу; рішення
про застосування штрафних санкцій.
Рішенням господарського суду Вінницької області від
28.02.2005 року позов задоволено частково. Постановою
Житомирського апеляційного господарського суду від 19.05.2005
року рішення суду першої інстанції від 28.02.2005 року
змінено: абзаци 2, 3 викладено в іншій редакції: "Визнано
недійсним рішення Управління Пенсійного фонду в Замостянському
районі м. Вінниці від 16.11.2004 № 106 про застосування
фінансових санкцій за донарахування органом ПФУ або
страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених
страхових внесків в повному обсязі та вимогу про сплату боргу
від 16.11.2004 року № Ю-245 в частині застосування та вимоги
сплати штрафних санкцій в сумі 4 212,32 грн. У задоволенні
позову стосовно визнання недійсною вимоги від 16.11.2004 №
Ю-245 про сплату боргу в сумі 8 258,44 грн. відмовлено."
У касаційній скарзі ТОВ "Феміда СБ" просить скасувати
постанову Житомирського апеляційного господарського суду від
19.05.2005 року. та прийняти нове рішення, яким визнати
недійсною вимогу Управління Пенсійного фонду в Замостянському
районі м. Вінниці від 16.11.2004 № Ю-245-04 про сплату ТОВ
"Феміда СБ" боргу у сумі 8 258,44 грн.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду
України, пояснення осіб, що беруть участь у справі, перевіривши
матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія
суддів приходить до висновку про відсутність підстав для
задоволення касаційна скарга.
Відповідно до приписів ст. 58 Закону України "Про
загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ( 1058-15 ) (1058-15)
від 09.07.2003 № 1058-V, Пенсійний фонд є органом, який
здійснює керівництво та управління солідарною системою,
провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків,
призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати,
забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та
виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за
цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує
питання, пов'язані з веденням обліку пенсійних активів
застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках,
здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та
інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного
фонду.
Відповідно до ст. 14 Закону України "Про систему
оподаткування" ( 1251-12 ) (1251-12)
, збори до Пенсійного фонду України
віднесено до загальнодержавних зборів (обов'язкових платежів).
Статтею 2 Закону України "Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетними та державними
цільовими фондами" від 21.12.2000 № 2181-III, передбачено, що
установи Пенсійного фонду України є контролюючими органами
стосовно внесків до Пенсійного фонду України, які
здійснюють перевірку своєчасності, достовірності, повноти
нарахування та сплати лише стосовно тих податків і зборів
(обов'язкових платежів), які віднесені до їх компетенції.
Статтею 11 Закону України "Про державну підтримку малого
підприємства" ( 2063-14 ) (2063-14)
від 19.10.2000 № 2063-III передбачено,
що для суб'єктів малого підприємства в порядку, встановленому
законодавством України, може застосовуватися спрощена система
оподаткування бухгалтерського обліку та звітності, яка
передбачає: заміну сплати встановлених законодавством податків і
зборів (обов'язкових платежів) сплатою єдиного податку та
застосування спрощеної форми бухгалтерського обліку та
звітності.
Спрощена система оподаткування, обліку та звітності для
суб'єктів малого підприємництва може застосовуватися поряд з
діючою системою оподаткування, обліку та звітності, передбаченою
законодавством, на вибір суб'єкта малого підприємництва. Форма
та порядок видачі свідоцтва про право сплати єдиного податку
встановлюється Державною податковою адміністрацією України і є
єдиним на всій території України (п. 4 Указу Президента
України від 03.07.1998 № 727/98 ( 727/98 ) (727/98)
).
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до акту
перевірки Управлінням Пенсійного фонду в Замостянському районі м.
Вінниці від 16.11.2004 № Ю-245-04, позивачеві донараховано
штрафні санкції в розмірі 4212,32 грн. за затримку сплати
страхових внесків до Пенсійного фонду у сумі 16653,4 грн.
Донарахована позивачеві сума внесків за 2004 р. у розмірі 32
відсотки від фонду отриманої заробітної плати за мінусом
суми, яка надійшла до УПФ у складі сплаченого позивачем
єдиного податку, на підставі ц.4 ч. 9 ст. 106 Закону України "Про
загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ( 1058-15 ) (1058-15)
від 09.07.2003 № 1058-V.
Підпунктом 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
від 21.12.2000 року №
2181-III встановлено, що платник податків самостійно
обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у
податковій декларації, крім випадків передбачених підпунктом
"г" п. п. 4.2.2 п. 4.2, а також п.4.3 цієї статті.
Відповідно до ст. 18 Закону України № 1058 ( 1058-15 ) (1058-15)
страхові внески не включаються до складу податків та
обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування, тому
на ці внески поширюється податкове законодавство.
Частиною 2 ст. 106 Закону України № 1058 ( 1058-15 ) (1058-15)
встановлено, що суми страхових внесків, які своєчасно нараховані
та не сплачені страхувальниками у строки, визначені ст. 20
згаданого Закону, в тому числі обчислені територіальними
органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених ч. 3 ст. 20
Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати
страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та
застосуванням фінансових санкцій.
Отже, при донарахуванні своєчасно не обчислених та
несплачених позивачем страхових внесків відповідач врахував
суму внесків, яка надійшла від позивача у складі сплати
єдиного податку, тому безпідставними є твердження позивача
щодо його подвійного оподаткування.
Крім того, за відсутності у звітності позивача
інформації щодо ставки страхових внесків нарахованих від
суми фактичних витрат на оплату праці, позивач в звітний
період з січня по вересень 2004 року перебував на спрощеній
системі оподаткування, тому перевіркою не виявлено ним
порушень законодавства про загальнообов'язкове пенсійне
страхування.
Суд апеляційної інстанції скасовуючи рішення місцевого
суду виходив з того, що сплачені суб'єктом підприємницької
діяльності у складі єдиного податку та зараховані органом
Державного казначейства України до бюджету Пенсійного фонду
страхові кошти, зараховувалися у рахунок сплати страхових
внесків та здійснювалося на підставі пред'явлених платником
копій платіжних документів про сплату єдиного податку, тому
застосування до позивача штрафних санкцій є неправомірним.
Відповідно до приписів ст. 224 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
,
підставою для залишення касаційної скарги без задоволення, а
судових рішень - без змін, є відсутність судовими інстанціями
порушень норм матеріального і процесуального права при
ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
На підставі вищевикладеного колегія суддів вважає, що суд
апеляційної інстанції дійшов правильного висновку частково
задовольняючи апеляційну скаргу, змінивши 2 та 3 абзаци
резолютивної частини рішення.
За таких обставин постанова апеляційної інстанції
залишається без змін, а касаційна скарга - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 210, 221, 224, 230, 232 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія
суддів, -
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю
"Феміда СБ" залишити без задоволення, а постанову Житомирського
апеляційного господарського суду від 19.05.2005 року без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і
оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та у порядку
визначеними ст.ст. 237 - 239 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
З оригіналом згідно
Судді (підписи)
Суддя Вищого адміністративного
суду України В.В. Харченко