ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 грудня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в
складі:
головуючого: Бутенка В.I.,
суддів: Сороки М.О.,
Гончар Л.Я.,
Весельської Т.Ф.,
Чумаченко Т.А.,
при секретарі Якименко О.М.
з участю представників Державної податкової інспекції у м.
Трускавець Баран Г.В., Демчука I.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну
справу
за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у м.
Трускавець на рішення господарського суду Львівської області від
28 жовтня 2004 року і постанову Львівського апеляційного
господарського суду від 8 грудня 2004 року
за позовом ТОВ "Артеміда" до Державної податкової інспекції у
м.Трускавець (далі - ДПI) та Відділення Державного казначейства у
м.Трускавець (далі - ВДК) про визнання недійсним податкового
повідомлення-рішення та відшкодування бюджетної заборгованості з
податку на додану вартість,
встановила:
ТОВ "Артеміда" звернулось до господарського суду з позовом
до ДПI та ВДК про визнання недійсним податкового
повідомлення-рішення та відшкодування бюджетної заборгованості з
податку на додану вартість.
Рішенням господарського суду Львівської області від 28 жовтня
2004 року, залишеним без змін ухвалою Львівського апеляційного
господарського суду від 8 грудня 2004 року, позов задоволено.
Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення від 20.08.2004р.
№ 361/23-0/23973113/5701. Відшкодовано з бюджетного рахунку ВДК на
користь позивача бюджетну заборгованість з ПДВ в сумі 2497770 грн.
Судові витрати за згодою сторін покладено на позивача.
У касаційній скарзі ДПI, посилаючись на порушення судами норм
матеріального і процесуального права, просить судові рішення
скасувати і ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Судами встановлено, що відповідачем проведено позапланову
тематичну документальну перевірку позивача з питань правильності
відображення сум податку на додану вартість заявленого до
відшкодування за перше півріччя 2004 р. За результатами цієї
перевірки був складений акт №106/23-0/23973113 від 20.08.2004 р.
та прийнято податкове повідомлення-рішення, які є предметом спору
у цій справі.
Задовольняючи позов, суд виходив з того, що відповідно до
п.п.7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
суми податку, що підлягають сплаті до
бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між
загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з
будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного
періоду. Згідно п.п. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 зазначеного Закону у
випадку, коли за результатами звітного періоду сума податку на
додану вартість має від'ємне значення, така сума підлягає
відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України.
Підставою для отримання відшкодування є дані податкової декларації
за звітний період. Не відшкодовані платнику податку суми податку
на додану вартість протягом передбаченого Законом терміну,
вважаються бюджетною заборгованістю.
Висновок суду про те, що ТОВ "Артеміда" правомірно включило
до податкового кредиту суму 2497770.00 грн., а також те, що сума
податкового кредиту позивача підлягає відшкодуванню, відповідає
фактичним обставинам справи.
Суд апеляційної інстанції обгрунтовано погодився з таким
висновком і доводи касаційної скарги його не спростовують.
Суд касаційної інстанції погоджується із висновками судів про
недоведеність доводів відповідача про відсутність у позивача права
на бюджетне відшкодування.
Судом встановлено, що у вищевказаному акті перевірки
зазначено про те, що документальною тематичною перевіркою
встановлено завищення позивачем заявленого бюджетного
відшкодування за червень 2004 р. та встановлення факту
взаємовідносин з фірмами, що мають ознаки "фіктивності".
30.07.2004р. позивач подав до ДПI у м. Трускавець Уточнюючий
розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у
зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за червень
2004р., згідно з яким сума ПДВ, що підлягає відшкодуванню з
бюджету у зв'язку з виправленням помилки склала 2497770 гривень.
Згідно з п.п.7.4.1 п.7.4ст.7 Закону України "Про податок на
додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, податковий кредит звітного періоду
складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником
податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт,
послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат
виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів,
що підлягають амортизації.
Відповідно до п.п. 7.5.1 п.7.5 ст. 7 названого Закону, датою
виникнення права платника податку на податковий кредит вважається
дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з
банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт,
послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в
разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або
комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що
засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт,
послуг).
Первинним документом, який підтверджує факт здійснення першої
події є податкова накладна, яка згідно з п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7
вищеназваного Закону, є звітним податковим документом і одночасно
розрахунковим документом. Таким чином, датою виникнення права
платника податку на податковий кредит, відповідно до п.7.5 ст.7
вищеназваного Закону, вважається дата отримання податкової
накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів
(робіт, послуг).
Судами встановлено, що податковий кредит, який вказаний ТОВ
"Артеміда" в Уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у
зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за червень
2004 р., виник внаслідок того, що позивачем було здійснено експорт
біологічно-активної добавки "Суперпотентин-флора" на користь
нерезидента "Monolux L.L.C.". Факт придбання позивачем зазначеної
продукції підтверджується податковою накладною від 31.03.2003 р.
№7, виписаною ТОВ "Лія-сан" та платіжними дорученнями, що
підтверджують факт оплати в повному обсязі позивачем придбаного у
ТОВ "Лія-сан" товару.
З врахуванням вищеописаного висновок судів про правомірність
включення позивачем до податкового кредиту вищевказаної суми є
обгрунтованим.
Згідно з пунктом 4.4 розділу 4 Порядку заповнення та подання
податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого
Наказом Державної податкової адміністрації України від
30.05.1997р. № 166 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України
09.07.1997р. за № 250/2054 ( z0250-97 ) (z0250-97)
), якщо платник самостійно
виявив помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій
декларації, то такий платник зобов'язаний подати в порядку,
установленому для подання декларацій з податку на додану вартість
(без урахування граничного терміну подання, але з урахуванням
строків давності, установлених статтею 15 Закону N 2181),
уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану
вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок,
Одним уточнюючим розрахунком може бути виправлено помилки лише
однієї раніше поданої декларації
Згідно із підпунктом 4.4.5 пункту 4,4 розділу 4 Порядку якщо
в результаті виправлення помилок, допущених у попередніх звітних
періодах, визначено суму ПДВ, яка зменшує податкові зобов'язання,
тобто у зв'язку із виправленням помилок зменшується сума, яка
підлягала сплаті до бюджету, та/або збільшується сума, заявлена до
відшкодування з бюджету (заповнюється рядок 7.2 та/або рядок 7.3
уточнюючого розрахунку), то така сума прирівнюється до суми
бюджетного відшкодування тільки в тому разі, якщо в уточнюючому
розрахунку заповнено рядок 6.2 або рядок 6.2 та рядок 1.2,
Вищевказаний Уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з
податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно
виявлених помилок за червень 2004р. був прийнятий податковим
органом, отже він були визнаний відповідачем таким, що відповідає
вимогам законодавства. В матеріалах справи відсутні будь-які
докази факту неприйняття або повернення позивачу цього розрахунку.
Відповідно до п.8.1 ст.8 Закону України "Про податок на
додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, платник податку, який здійснює
операції з вивезення (пересилання) товарів (робіт, послуг) за межі
митної території України (експорт) і подає розрахунок експортного
відшкодування за наслідками податкового місяця, має право на
отримання такого відшкодування протягом 30 календарних днів з дня
подання такого розрахунку.
Відповідно до п.8.2, названого Закону для визначення суми
експортного відшкодування згідно з пунктом 8.4 цієї статті до
складу податкового кредиту включаються суми податку, фактично
сплачені платником податку - експортером коштами у складі ціни
придбаних товарів (робіт, послуг), у інших платників податку -
постачальників таких товарів (робіт, послуг), вартість яких
відноситься до валових витрат виробництва (обігу) або підлягає
амортизації, починаючи з першого числа звітного місяця та
закінчуючи днем подання розрахунку експортного відшкодування,
включаючи такий день, а при ввезенні (імпортуванні) таких товарів
(робіт, послуг) - суми податку, сплачені у такий самий період до
бюджету у зв'язку із таким ввезенням (імпортуванням) або визначені
у податковому векселі, виданому протягом такого місяця згідно з
пунктом 11.5 статті I 1 цього Закону, але не погашеному до дня
подання такого розрахунку.
Відповідно до п.8.4 даного Закону експортному відшкодуванню
підлягає відсоток і податкового кредиту податкового періоду,
розрахованого з урахуванням пункту 8.2 цієї статті, що має
дорівнювати частці обсягів поставки товарів (робіт, послуг) на
експорт у загальному обсязі оподатковуваних операцій з поставки
товарів (робіт, послуг) такого податкового періоду (включаючи їх
оподаткування при імпорті).
Згідно з п.8.6 ст.8 названого Закону, експортне відшкодування
надається протягом 30 календарних днів, наступних за днем подання
розрахунку експортного відшкодування.
Суд касаційної інстанції погоджується із висновками судів
першої та апеляційної інстанцій про те, що факт експорту товару
позивачем підтверджується вантажною митною декларацією від
16.06,2004р. №702000001/4/005758, відповідно до якої
товарно-матеріальні цінності (біологічно активна добавка
"Суперпотентин-флора") експортована позивачем на користь
нерезидента "Monolux LLC".
Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
в
адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи
бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо
доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності
покладається на відповідача, якщо він заперечує проти
адміністративного позову.
Оскільки відповідачами не наведено доводів з посиланням на
норми Закону України "Про податок на додану вартість"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, які спростовували б доводи позивача та висновки
судів першої та апеляційної інстанцій про необхідність
відшкодування позивачу бюджетної заборгованості з податку на
додану вартість в розмірі 2 497 770 грн., то підстав для
задоволення касаційної скарги немає.
З огляду на те, що суди першої і апеляційної інстанції не
допустили порушень норм матеріального і процесуального права при
ухваленні судових рішень, ці судові рішення підлягають залишенню
без змін.
Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230, 231 КАС України
( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів,
ухвалила:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.
Трускавець залишити без задоволення, а рішення господарського суду
Львівської області від 28 жовтня 2004 року і ухвалу Львівського
апеляційного господарського суду від 8 грудня 2004 року - без
змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і
оскарженню не підлягає.
Судді: підписи
З оригіналом згідно,
суддя: