ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
I М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И
07 березня 2007 року    м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі :
суддів :  Бутенка В.I. (доповідач),
Лиски Т.О.,
Сороки М.О.,
Панченка О.I.,
Штульмана I.В.,
провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_1до виконавчого комітету Тернопільської міської ради, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Тернопільської санітарно-епідеміологічної станції, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7про скасування акту комісії від 29.01.2003 року, постанови про адміністративне правопорушення від 04.02.2003 року, стягнення моральної шкоди, -
в с т а н о в и л а :
У січні 2004 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом.
У позові зазначав, що комісією комплексного розгляду звернень гр. ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_6 по питанню обстеження та аналізу забудови території будинковолодінь за адресою АДРЕСА_1 призначеною розпорядженням міського голови НОМЕР_1, складено акт від 29.01.2003 року, в якому рекомендовано голові комісії ОСОБА_2 підняти на черговому засіданні сесії міської ради питання централізованого каналізування АДРЕСА_1,  заборонити гр. ОСОБА_6 експлуатацію каналізаційного септику до виконання демонтажу колонки-качалки та тампонування свердловини з питною водою, одночасно дозволивши їй тимчасово експлуатувати цей септик до влаштування централізованої каналізації по згаданій вулиці.
Також цим актом гр. ОСОБА_1 запропоновано в термін до 01.05.2003 року очистити прибудинкові території по АДРЕСА_1 та прилеглі території від сміття, укласти договір на вивіз сміття, провести рекультивацію порушеного ландшафту земельної ділянки по АДРЕСА_1,  привести території приватних будинковолодінь по АДРЕСА_1 у відповідність до вимог чинного законодавства і припинити виконання будь-яких будівельних робіт без відповідної документації.
На підставі обстеження згаданих прибудинкових територій членом комісії ОСОБА_4було складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 152 КУпАП, згідно з яким адміністративною комісією виконкому Тернопільської міської ради прийнято постанову № НОМЕР_2 про накладення на ОСОБА_1 штрафу у розмірі 25 грн.
Позивач вважав, що акт роботи комісії є незаконним,  викладені у ньому вимоги є суперечливими і такими, що порушують його права як власника та зазначав, що його безпідставно притягнуто до адміністративної відповідальності, оскільки будь-яких порушень він не вчиняв.
Враховуючи викладене, просив скасувати акт від 29.01.2003 року комісії комплексного розгляду звернень по питанню обстеження та аналізу забудови території будинковолодінь за адресою АДРЕСА_1  постанову НОМЕР_2адміністративної комісії виконкому Тернопільської міської ради від 04.02.2003 року про накладення на нього штрафу у розмірі 25 грн. та стягнути на його користь з відповідачів моральну шкоду.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17 листопада 2004 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Тернопільського області від 27 січня 2005 року, в задоволені позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та посилається на порушення судами норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій обгрунтовано відмовлено у задоволенні позову щодо часткового скасування акту роботи комісії комплексного розгляду звернень по питанню обстеження та аналізу забудови території будинковолодінь за адресою АДРЕСА_1 від 29.01.2003 року, оскільки ними було встановлено, що комісія була створена та діяла в межах своєї компетенції і відповідно до вимог ст.ст. 30-33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (280/97-ВР) .
Також судами зроблений правильний висновок про відповідність висновків комісії встановленим нею обставинам, що підтверджується з матеріалами справи.
При цьому суди обгрунтовано звернули увагу на те, що питання законності користування громадянами ОСОБА_5, ОСОБА_7 і ОСОБА_6 каналізаційним септиком вже було предметом судового розгляду і згідно ст. 32 ЦПК України (в редакції 1963 (1501-06) року) ця обставина не доводиться знову при розгляді інших цивільних справ, у яких беруть участь ті самі особи.
Відповідно до вимог закону суд першої інстанції визнав правомірною постанову № НОМЕР_2 адміністративної комісії виконкому Тернопільської міської ради про накладення на позивача штрафу в розмірі 25 грн., оскільки вона була прийнята повноважним органом, в порядку та у строки, визначені Кодексом України по адміністративні правопорушення, з чим погодився і суд апеляційної інстанції.
Крім того, апеляційним судом з дотриманням вимог ч.2 ст. 248 ЦПК України (в редакції 1963 (1501-06) року) закрито апеляційне провадження в частині оскарження рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17 листопада 2004 року щодо відмови у скасуванні згаданої постанови.
З урахуванням наведеного суди дійшли правильного висновку і щодо відмови позивачу у задоволенні позову в частині стягнення моральної шкоди, оскільки судами не було встановлено фактів протиправної поведінки відповідачів відносно ОСОБА_1, а відтак і наявності спричиненої йому моральної шкоди.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судами прийняті законні і обгрунтовані рішення, під час розгляду справи порушень норм матеріального чи процесуального права ними допущено не було.
Доводи касаційної скарги зроблених судами висновків не спростовують, а тому оскаржувані судові рішення повинні залишатися без змін.
Керуючись ст.ст. 220, 221, 220-1, 223, 224, 230 КАС України (2747-15) , колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_1залишити без задоволення, а рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17 листопада 2004 року та ухвалу апеляційного суду Тернопільського області від 27 січня 2005 року без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Згідно ст.ст. 236, 237 КАС України (2747-15) рішення суду касаційної інстанції може бути оскаржено до Верховного Суду України лише за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.
С у д д і :