ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
Iменем України
"14" грудня 2006 р. №К-10022/06
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Сергейчука О.А.
Суддів Карася О.В.
Костенка М.I.
Маринчак Н.Є.
Шипуліної Т.М.
секретар судового засідання Бойченко Ю.П.
за участю представників:
позивача: Пастернак П.М. (дов. від 10.10.2006 р. №50/403);
відповідача: ОСОБА_2. (дов. від 26.10.2006 р. НОМЕР_3)
розглянувши касаційну скаргу Закритого акціонерного
товариства "Продпостачторг"
на рішення Господарського суду Вінницької області від
10.06.2005 р.
та ухвалу Житомирського апеляційного господарського суду від
03.03.2006 р.
у справі №12/128-05
за позовом Закритого акціонерного товариства
"Продпостачторг"
до Державної податкової інспекції у м. Вінниці
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
ВСТАНОВИВ:
Закрите акціонерне товариство "Продпостачторг" (далі по
тексту - позивач, ЗАТ "Продпостачторг") звернулось до
Господарського суду Вінницької області з позовом до Державної
податкової інспекції у м. Вінниці (далі по тексту - відповідач,
ДПI у м. Вінниці) про визнання недійсним податкового
повідомлення-рішення від 29.09.2004 р. НОМЕР_1.
Рішенням Господарського суду Вінницької області від
10.06.2005 р. у справі №12/128-05 (суддя Кожухар М.С.), яке
залишено без змін ухвалою Житомирського апеляційного
господарського суду від 17.01.2006 р. (головуючий суддя - Горшкова
Н.Ф., судді Голубєва Г.К., Майор Г.I.), в задоволенні позовних
вимог ЗАТ "Продпостачторг" відмовлено.
ЗАТ "Продпостачторг" не погоджуючись рішенням Господарського
суду Вінницької області від 10.06.2005 р. та ухвалою Житомирського
апеляційного господарського суду від 17.01.2006 р. у справі
№12/128-05 подало касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та
ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ЗАТ
"Продпостачторг".
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши надані письмові
докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає,
що касаційна скарга ЗАТ "Продпостачторг" підлягає частковому
задоволенню з наступних підстав.
29.09.2004 р. ДПI у м. Вінниці прийнято податкове
повідомлення-рішення НОМЕР_1, яким позивачу визначено суму
податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму у
розмірі 19 999,00 грн., в т.ч. 13 333,00 грн. основного платежу та
6 666,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.
Податкове повідомлення-рішення від 29.09.2004 р. НОМЕР_1
прийнято на підставі акту "Про результати позапланової
документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного
законодавства ЗАТ "Продпостачторг" ідентифікаційний код 01553451
за жовтень 2003 року" від 29.09.2004 р. НОМЕР_2.
Актом перевірки встановлено завищення суми податкового
кредиту з податку на додану вартість за жовтень 2003 року на суму
у розмірі 13 333,33 грн. внаслідок проведення господарських
операцій з Спільним підприємством "Літа Лтд".
Висновки Акту перевірки грунтуються на: 1) рішенні
Замостянського районного суду м. Вінниці від 24.03.2004 р. у
цивільній справі №2-883 за позовом ДПI у м. Вінниці до Спільного
підприємства "Літа Лтд" та ОСОБА_1, яким визнано недійсними з
моменту реєстрації установчі документи СП "Літа Лтд"; 2) ухвалі
Замостянського районного суду м. Вінниці від 19.11.2004 р.,
відповідно до якої роз'яснено, що рішенням Замостянського
районного суду м. Вінниці від 24.03.2004 р. у цивільній справі
№2-883 визнано недійсними всі документи СП "Літа Лтд" незалежно
від наявності на них підпису ОСОБА_1.; 3) ухвалі Замостянського
районного суду м. Вінниці від 24.05.2005 р., відповідно до якої
роз'яснено, що рішенням Замостянського районного суду м. Вінниці
від 24.03.2004 р. у цивільній справі №2-883 визнано недійсними всі
податкові накладні з податку на додану вартість.
Поряд з цим, Вищий адміністративний суд України вважає за
необхідне зазначити, що відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції
України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
органи державної влади зобов'язані діяти
лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені
Конституцією та законами України. Тому вимоги органів державної
податкової служби про визнання недійсними установчих документів;
податкових накладних; скасування (анулювання) свідоцтва про
державну реєстрацію суб'єкта господарювання та свідоцтва про
реєстрацію платником податку на додану вартість; визнання
недійсними з моменту державної реєстрації чи з іншого моменту
всієї комерційної (господарської) діяльності згаданих осіб, всіх
вчинених юридично значимих дій та вчинених правочинів; виданих,
підписаних документів тощо не можуть бути предметом судового
спору, оскільки такі способи реалізації їх повноважень не
встановлено законом, а посилання на недійсність установчих
документів є лише підставою для подання позову про припинення
юридичної особи, але не самостійним предметом позову.
При цьому, слід зазначити, що прийняття рішення про
ліквідацію юридичної особи не тягне втрати такою юридичною особою
статусу платника податку на додану вартість незалежно від того,
ким прийнято таке рішення (учасниками юридичної особи, її органом
чи судом).
Згідно з пп. "б" п.9.8 ст.9 Закону України "Про податок на
додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
анулювання реєстрації особи як
платника податку на додану вартість відбувається, зокрема, у
випадку, якщо ліквідаційна комісія платника податку, оголошеного
банкрутом, закінчує роботу або платник податку ліквідується за
власним бажанням чи за рішенням суду (фізична особа позбувається
статусу суб'єкта господарювання); згідно з абзацом восьмим цього
пункту анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпунктах
"б" - "г" цього пункту, здійснюється за ініціативою відповідного
податкового органу або такої особи. При застосуванні зазначених
положень слід мати на увазі, що у разі ліквідації юридичної особи
анулювання реєстрації за ініціативою податкового органу можливе
лише, якщо юридичну особу виключено з державного реєстру. До
такого виключення анулювання реєстрації здійснюється виключно за
ініціативою юридичної особи (в особі ліквідаційної комісії,
ліквідатора, органу управління юридичної особи, якщо на нього
покладено виконання функцій комісії з припинення юридичної особи).
До анулювання реєстрації юридична особа, що перебуває у процесі
ліквідації, має право та зобов'язана, у випадках встановлених
законодавством, видавати податкові накладні на загальних
підставах.
Однак, при розгляді даної справи вищевикладене судами першої
та апеляційної інстанцій до уваги не прийнято.
Відповідно до вимог Постанови Пленуму Верховного Суду України
"Про судове рішення" ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
рішення є законним тоді, коли
суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно
перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами
матеріального права, що підлягають застосуванню до даних
правовідносин, а при їх відсутності - на підставі закону, що
регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і
змісту законодавства України. Обгрунтованим визнається рішення, в
якому повно відображені обставини, які мають значення для даної
справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки
є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються
достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Згідно з ч. 2 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
підставою для скасування судових рішень судів
першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на
новий судовий розгляд є порушення норм матеріального чи
процесуального права, які призвели або могли призвести до
неправильного вирішення справи і не можуть бути усунені судом
касаційної інстанції.
Вищий адміністративний суд України зазначає, що оскільки
допущені судами першої та апеляційної інстанції порушення норм
матеріального права призвели до неправильного вирішення спору та
не можуть бути усунені судом касаційної інстанції, то всі винесені
судові рішення підлягають скасуванню, а справа - направленню на
новий розгляд до суду першої інстанції.
Під час нового розгляду слід врахувати викладене та вирішити
спір відповідно до закону.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, суд -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства
"Продпостачторг" на рішення Господарського суду Вінницької області
від 10.06.2005 р. та ухвалу Житомирського апеляційного
господарського суду від 17.01.2006 р. у справі №12/128-05
задовольнити частково.
Рішення Господарського суду Вінницької області від 10.06.2005
р. та ухвалу Житомирського апеляційного господарського суду від
17.01.2006 р. у справі №12/128-05 скасувати.
Справу направити на новий розгляд до Господарського суду
Вінницької області.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і
оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтею 237
Кодексу адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Головуючий
(підпис)
О.А. Сергейчук
Судді
(підпис)
О.В. Карась
(підпис)
М.I. Костенко
(підпис)
Н.Є. Маринчак
(підпис)
Т.М. Шипуліна
З оригіналом згідно Суддя О.А. Сергейчук