Колегія  суддів  Вищого  адміністративного  суду  України у складі :

Суддів:  Бутенка В. I.,

Лиски Т. О. (доповідач),

Панченка О. I.,

Сороки М. О.,

Штульмана I. В.,

провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи за скаргою ОСОБА_1 на дії та бездіяльність прокуратури Одеської області, прокуратури Приморського району м. Одеси,  за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 14 червня 2004 року та ухвалу Апеляційного суду  Одеської області від 24 листопада 2004 року,

В  С  Т  А  Н  О  В  И  Л  А  :

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 14 червня 2004 року в задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено.

Ухвалою Апеляційного суду  Одеської області від 24 листопада 2004 року апеляційна скарга ОСОБА_1 відхилена, а рішення Приморського районного суду м. Одеси від 14 червня 2004 року залишене без змін.

У касаційній скарзі на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 14 червня 2004 року та ухвалу Апеляційного суду  Одеської області від 24 листопада 2004 року ОСОБА_1 ставить питання про скасування судових рішень в зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права та направлення справи на новий судовий розгляд.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно  до ч.3 ст. 220-1 КАС України (2747-15) суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Згідно з ст.. 224 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обгрунтованого висновку про те, що відповіді на заяви ОСОБА_1 прокуратурою Приморського району м. Одеси були надані їй в порядку і строки, передбачені Законами України "Про звернення громадян" (393/96-ВР) , "Про інформацію", ст.. 40 Конституції України (254к/96-ВР) , а також про те, що вимоги ОСОБА_1 про надання їй можливості для ознайомлення з відказними матеріалами не грунтуються на Законі. При цьому суди вірно виходили з того, що питання порушення або відмови в порушенні кримінальної справи і порядку ознайомлення з матеріалами справи врегульовані не Законами України "Про звернення громадян" (393/96-ВР) , "Про інформацію", ст.. 40 Конституції України (254к/96-ВР) , а кримінально-процесуальним законодавством України.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, оскільки судові рішення ухвалені з додержанням норм  матеріального і процесуального права, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Керуючись  ст.ст. 220-1, 223, 224, 231 Кодексу  адміністративного  судочинства  України, колегія суддів,-

У  Х  В  А  Л  И  Л  А  :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без  задоволення,  а рішення Приморського районного суду м. Одеси від 14 червня 2004 року та ухвалу Апеляційного суду  Одеської області від 24 листопада 2004 року - без  змін.

Ухвала оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст.. 237 КАС України (2747-15) .