К/скарга №К-6580/06   ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
                 01010, м.Київ, вул.Московська, 8
                           У Х В А Л А
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
     13.12.2006 р.  Вищий адміністративний суд  України  в  складі
колегії суддів:
     головуючого  Ланченко Л.В.
     суддів  Конюшка К.В.
     Пилипчук Н.Г.
     Нечитайла О.М.
     Степашка О.I.
     при секретарі:  Iльченко О.М.
     За участю представників сторін:
     Позивача:ОСОБА_1
     Відповідача: не з'явився.
     розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
     Мангуської  міжрайонного   державної   податкової   інспекції 
Донецької області
     на постанову Донецького апеляційного господарського суду  від
07.06.2005 р. та рішення Господарського суду Донецької області від
11.04.2005 р.
     у справі № 34/270а
     за позовом Малого приватного підприємства "Кентавр"
     до Мангуської  міжрайонного  державної  податкової  інспекції 
Донецької області
     про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -
 
     ВСТАНОВИВ:
     Позивач звернувся  до  суду  з  позовом  до  Мангуської  МДПI
Донецької   області   про    визнання    недійсним     податкового
повідомлення-рішення №00000082600/0 від 06.06.2003  р.  яким  йому
визначено податкове зобов'язання з  прибуткового  податку  в  сумі
422352 грн., в т.ч. основний  платіж  -  140784  грн.  та  штрафні
санкції в сумі 281568 грн.
     Рішенням   Господарського   суду   Донецької    області   від
11.04.2005  р.,  залишеним   без   змін   постановою    Донецького
апеляційного  господарського  суду  від  07.06.2005  р.,  в  позов
задоволено повністю.
     У  справі   відкрито  касаційне  провадження  за   касаційною
скаргою відповідача,  у якій   ставиться  питання  про  скасування
судових рішень та  прийняття  нового  про  відмову  у  задоволенні
позову, з підстав порушення норм матеріального  та  процесуального
права.
     Позивач   заперечень  на  касаційну  скаргу  не  надав   його
представник  у  судовому  засіданні  касаційної  інстанції  просив
касаційну скаргу залишити без задоволення, судові  рішення  -  без
змін.
     Відповідач  представника  у   судове   засідання   касаційної
інстанції  не  направив,  про  час  та   місце   розгляду   справи
повідомлений належним чином. Справу розглянуто відповідно до вимог
ч.4 ст.221 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
        .
     Перевіривши  у  попередньому   судовому   засіданні   повноту
встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в
судових рішеннях, колегія суддів  дійшла  висновку,  що  касаційна
скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
     Відповідачем  проведено   перевірку   з   питань   дотримання
позивачем вимог податкового та валютного законодавства за період з
01.10.2002 р. по 01.01.2003  р.  на  підставі  постанови  слідчого
податкової міліції ДПI у м.Маріуполі від 01.01.2003 р.,  винесеної
у кримінальній справі  порушеній відносно директора МПП  "Кентавр"
щодо  правильності  нарахування  та  сплати  прибуткового  податку
Автономовим  В.Л  за   2002   рік,   про   що   складено   акт   №
95/26-011-19384902 від 06.06.2003 р.
     На  підставі  акту  прийнято  податкове  повідомлення-рішення 
№00000082600/0 від 06.06.2003 р. про визначення  суми  податкового
зобов'язання з прибуткового податку в сумі  422352  грн.,  в  т.ч.
основний платіж в сумі 140784 грн. та штрафні (фінансові)  санкції
в сумі 281568 грн.
     Відповідно до Порядку оформлення  результатів  документальних
перевірок щодо дотримання податкового та  валютного  законодавства
суб'єктами підприємницької діяльності  -  юридичними  особами,  їх
філіями,  відділеннями  та  іншими  відокремленими   підрозділами,
затвердженого  наказом  ДПА  України  від   16.09.2002   р.   №429
( z1023-02 ) (z1023-02)
          ,  зареєстрованого  МЮ  України   29.12.2002  р.  за
№1023/7311, встановлені  під  час  перевірки  факти  повинні  бути
викладені чітко, об'єктивно та в  повній  мірі  із  посиланням  на
первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському  та
податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених  фактів.
В разі відсутності первинних  документів,  що  підтверджують  факт
порушення, до акту перевірки додаються прояснення  посадових  осіб
або інших працівників підприємства, що перевіряється.
     В акті перевірки не аналізувалось питання  щодо   нарахування
та виплати ОСОБА_1 заробітної плати та утримання і перерахування з
цих джерел виплат прибуткового податку, а лише зазначено, що  ним,
як директором підприємства,  отримано  грошові  кошти  в  установі
банку для придбання  товарів  та  послуг,  але  документи  про  їх
витрачання на ці або інші виробничі потреби не надав. На  підставі
чого відповідачем зроблено висновок, що отримані ОСОБА_1  кошти  є
доходом  в  розумінні  Декрету  КМУ  "Про  прибутковий  податок  з
громадян" ( 13-92 ) (13-92)
         з  яких позивачем в порушення  приписів  ст.9,
12 Декрету не нараховано та не утримано прибутковий податок.
     Як вбачається з матеріалів справи,  позивачем  надано   копії
касової книги, прибуткові та  витратні  ордери,  що  підтверджують
оприбуткування  отриманих  в  банку  готівкових  коштів   в   касі
підприємства  та  видачу  із  каси  готівки  на  оплату   вартості
отриманих  послуг,  робіт,   товарів,  які  відповідачем  під  час
перевірки не витребовувались.
     Відповідно  до  ст.19  Конституції   України   ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
         
органи державної влади  та  органи  місцевого  самоврядування,  їх
посадові  особи  зобов'язані  діяти  лише  на  підставі  в   межах
повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією  та  законами
України.
     Ст.11  Закону  України  "Про  державну  податкову  службу   в
Україні" ( 509-12 ) (509-12)
          надано  право  органам  державної  податкової
служби   в   установленому   законом   порядку   здійснювати    на
підприємствах, в  установах  і  організаціях  незалежно  від  форм
власності та  у  громадян,  в  тому  числі  громадян  -  суб'єктів
підприємницької   діяльності,   перевірки   грошових   документів,
бухгалтерських книг, звітів, кошторисів, декларацій та іншого.
     Згідно   Порядку   оформлення   результатів    документальних
перевірок,   документальна    перевірка    фінансово-господарської
діяльності   підприємства   проводиться    за    місцезнаходженням
підприємства  та/або  за  місцезнаходженням  об'єкта,  щодо  якого
проводиться така перевірка.
     Як  зазначено  в  акті  перевірка  проводилась  у  приміщенні
територіального  відділу  податкової  міліції  Мангуської  МДПI  у
зв'язку з відсутністю  підприємства  за   юридичною  адресою.  При
перевірці крім інших використовувались копії документів, що надані
ГВПМ м.Маріуполя, документи, надані слідчим.
     П.4.3 ст.4 Закону України "Про порядок погашення  зобов'язань
платників  податків  перед  бюджетами  та   державними   цільовими
фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
         податковому  органу  надано  право  визначати
податкові зобов'язання при відсутності  необхідних  документів  та
при невстановленні фактичного місцезнаходження підприємства, але з
дотриманням встановленого порядку та із  застосуванням  визначених
законодавством непрямих методів. У  даному  випадку,  відповідачем
такий порядок не дотриманий,  а  податкові  зобов'язання  позивача
визначені ним з використанням документів, які отримані  від  інших
органів.
     Враховуючи   викладене,   судова   колегія   погоджується   з
висновками судів попередніх інстанцій, що перевірка,  на  підставі
якої прийнято оспорюване податкове повідомлення-рішення, здійснена
відповідачем не у передбачений законодавством спосіб.
     Крім того, відповідно до ст.8 Декрету  КМУ  "Про  прибутковий
податок  з  громадян"   ( 13-92 ) (13-92)
           оподатковуваними   прибутковим
податком доходами, одержаними за місцем основної  роботи  (служби,
навчання), вважаються доходи, одержані від підприємств, установ  і
організацій  усіх  форм  власності,  фізичних  осіб  -   суб'єктів
підприємницької  діяльності,  з  якими  громадянин   має   трудові
відносини, за умови обов'язкового ведення в цьому  місці  трудової
книжки і провадження відрахувань до фонду соціального страхування.
     До сукупного оподатковуваного доходу включаються одержані  за
місцем основної роботи  (служби,  навчання)  доходи  за  виконання 
трудових обов'язків, у тому числі за  сумісництвом,  за  виконання
робіт за договорами підряду, а також інші доходи, що утворилися  в
результаті  надання  за  рахунок  коштів   підприємств,   установ,
організацій, фізичних осіб - суб'єктів підприємницької  діяльності
своїм працівникам матеріальних і  соціальних  благ  у  грошовій  і
натуральній формі, крім сум виплат, що не включаються до сукупного
оподатковуваного доходу, визначених у ст.5 цього Декрету.
     В оспорюваному податковому повідомленні-рішенні  відповідачем
як підставу донарахування прибуткового податку зазначено ст.9 і 12
Декрету, в той час  як  ст.12  передбачено  порядок  обчислення  і
сплати податку з доходів,  одержаних  громадянином  не  за  місцем
основної роботи, що податковим органом взагалі не встановлювалось.
     Судова колегія погоджується і з висновками судів, що оскільки
перевірка відповідачем проводилась не за власною ініціативою, а  в
межах досудового слідства  за  постановою  слідчого,  підстав  для
самостійного визначення позивачу податкових зоб ов'язань немає.
     Крім того, подання підприємством декларації щодо прибуткового
податку з громадян чинним законодавством не передбачено.
     З огляду на  викладене,  попередні  судові  інстанції  дійшли
вірного висновку про відсутність підстав  у  контролюючого  органу
самостійно  визначити  суму  податкового   зобов'язання   платника
податків відповідно до п. "б" пп.4.2.2 п.4.2 ст.4  закону  України
"Про  порядок  погашення  зобов'язань  платників  податків   перед
бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
        .
     Доводи касаційної скарги не беруться до уваги, оскільки  вони
не спростовують фактичних обставин справи, встановлених судом.
     Матеріалами  справи  підтверджено,  що  отримані  ОСОБА_1   в
Маріупольській філії Укрсоцбанку грошові кошти  на  загальну  суму
360559 грн. приходувані в касі підприємства і видані кредитору  на
підставі договору  поставки  НОМЕР_1  та  договору  уступки  права
вимоги від НОМЕР_2, а тому не можуть вважатися  доходамиОСОБА_1  в
розумінні  Декрету  КМУ  "Про  прибутковий  податок  з   громадян"
( 13-92 ) (13-92)
         .
     За таких обставин, судова колегія вважає, що  суд  першої  та
апеляційної інстанції повно та всебічно оцінивши обставини справи,
з дотриманням норм матеріального та  процесуального  права  дійшов
вірного висновку, підстав для  задоволення  касаційної  скарги  та
скасування судових рішень немає.
     Керуючись  ст.  ст.  220,  221,   223,   224,   230   Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
        , суд, -
 
                             УХВАЛИВ:
     Касаційну скаргу Мангуської МДПI  залишити без задоволення, а
рішення Господарського суду Донецької області від 11.04.2005 р. та
постанову  Донецького   апеляційного   господарського   суду   від
07.06.2005 р. - без змін.
     Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення  і  може
бути  оскаржена  до  Верховного  Суду   України   за   винятковими
обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.
     Головуючий  Л.В.Ланченко
     Судді  К.В.Конюшко
     О.М.Нечитайло
     Н.Г.Пилипчук
     О.I.Степашко
     Повний текст ухвали складено 18.12.2006 р.