ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 грудня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в
складі:
головуючого - Фадєєвої Н.М.
суддів: Гордійчук М.П., Леонтович К.Г., Маринчак Н.Є., Чалого
С.Я.
при секретарі Кулеші А.О.
з участю представника Магістральної митниці Зоріної С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду
касаційну скаргу Магістральної митниці м. Дергачі Харківської
області на постанову господарського суду Харківської області від
17 березня 2006 року та ухвалу Харківського апеляційного
господарського суду від 5 червня 2006 року по справі за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРИ ВАД" до Магістральної
митниці м. Дергачі Харківської області про визнання недійсним акту
та зобов'язання до вчинення певних дій, -
встановила:
У січні 2005 року ТОВ "ТРИ ВАД" звернулося до суду із позовом
до Магістральної митниці м. Дергачі Харківської області про
визнання недійсним акту - талону відмови у пропуску на митну
територію чи митному оформленні товарів та інших предметів №
428705 від 11.11.2005 р. та зобов'язання відповідача провести
митне оформлення товару за митною вартістю, визначеною за ціною
контракту № 5-05 від 01.09.2005 р..
Позовні вимоги мотивував тим, що відповідач без наявності
правових підстав відмовив у пропуску на митну територію України
вантажу та митному оформленні вантажної митної
декларації, про що був складений талон відмови в пропуску на митну
територію України, не
зважаючи на те, що позивачем були надані всі документи
правомірності застосування ним основного методу визначення митної
вартості товару та безпідставно застосував резервний метод
визначення митної вартості товару.
Постановою господарського суду Харківської області від 17
березня 2006 року, залишеною без змін ухвалою Харківського
апеляційного господарського суду від 5 червня 2006 року, позов
задоволений.
У поданій касаційній скарзі Магістральна митниця м. Дергачі
Харківської області, не погоджуючись із прийнятими судами
рішеннями, просить рішення судів першої та апеляційної інстанції
скасувати з підстав порушенням норм матеріального права, а справу
повернути на новий судовий розгляд.
Перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх
встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами
норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого
адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга
підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 227 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
підставами для
скасування судових рішень першої та апеляційних інстанцій з
направленням справи на новий судовий розгляд є порушення норм
матеріального чи процесуального права, які призвели до
неправильного вирішення справи і не можуть бути усунені судом
касаційної інстанції.
Приймаючи рішення про задоволення позову суди першої та
апеляційної інстанції посилалися на ті обставини, що позивач при
митному оформленні відповідно до ст.266 Митного кодексу України
( 92-15 ) (92-15)
та ст. 14 Порядку декларування вартості товару, що
переміщаються через митний кордон України, надав відповідні
документи для підтвердження заявлених відомостей про митну
вартість товарів, що переміщаються через митний кордон України.
Однак, вказані висновки судів суперечать обставинам справи.
Так, відповідно ст.ст.262, 265 МК України ( 92-15 ) (92-15)
контроль
правильності визначення митної вартості товарів проводиться митним
органом, що здійснює митне оформлення, у разі наявності
обгрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом
відомостей митний орган може самостійно визначити митну вартість
товарів, послідовно застосовуючи методи визначення митної
вартості, встановлені ст.266 МК України ( 92-15 ) (92-15)
.
Відповідно до обставин справи позивачем був наданий контракт
від 01.09.2005 р. на загальну суму 3 млн. ЄВРО, згідно якого
оплата за товар проводиться шляхом банківського переводу грошових
коштів на рахунок продавця, вказаного в рахунку-фактурі (інвойсі)
до моменту отримання товару покупцем. При визначенні митної
вартості частини товару за контрактом позивачем не були надані
фінансові документи про оплату товару, як передбачено контрактом,
тому відповідно до ст.265 МК України ( 92-15 ) (92-15)
митний орган, за
наявності сумнівів, мав право ставити питання перед позивачем про
надання відповідної інформації щодо достовірності визначеної
митної вартості товару, що переміщується через митний кордон
України. Однак. судами вищенаведені обставини не досліджувалися,
тому касаційний суд позбавлений можливості оцінити правильність
висновків судів першої та апеляційної інстанції
Виходячи з вищенаведеного суди першої та апеляційної
інстанції допустили неповне з'ясування обставин по справі без
відповідних доказів, що являється грубим порушенням ст.ст.159, 195
КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
та унеможливлює касаційний суд надати
відповідну правову оцінку обставинам справи.
При встановленні наведених фактів судами порушені норми
матеріального та процесуального права, які призвели до
необгрунтованого вирішення справи і не можуть бути усунені судом
касаційної інстанції.
За таких обставин доводи касаційної скарги висновки судів
спростовують, які підлягають дослідженню та перевірці судом першої
інстанції, а тому рішення судів першої та апеляційної інстанції
підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий
розгляд.
Керуючись ст.ст. 220, 221, 227, 231 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів Вищого
адміністративного суду України, -
ухвалила:
Касаційну скаргу Магістральної митниці м. Дергачі Харківської
області задовольнити.
Постанову господарського суду Харківської області від 17
березня 2006 року та ухвалу Харківського апеляційного
господарського суду від 5 червня 2006 року скасувати, справу
направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції в
іншому складі.
Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення і
оскарженню не підлягає.
Судді
З оригіналом згідно:
Суддя Вищого адміністративного суду України К.Г.Леонтович