ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                           У Х В А Л А
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     13 грудня 2006 року м. Київ
 
     Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі
:
 
     Суддів: Бутенка В. I.,
 
     Лиски Т. О. (доповідач),
 
     Мироненка О. В.
 
     Сороки М. О.,
 
     Гончар Л. Я.,
 
     провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд
адміністративної  справи  за  позовом   ОСОБА_1   до   прокуратури
Автономної Республіки Крим, Державного  казначейства  України  про
стягнення грошової допомоги, -
 
                      В С Т А Н О В И Л А :
 
     Рішенням Сакського міського суду Автономної  Республіки  Крим
від 11 липня 2003 року позов задоволено.  Стягнуто  з  прокуратури
Автономної Республіки Крим на користь  ОСОБА_1грошову  допомогу  в
сумі 25684,65 грн.
 
     Рішенням Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від  15
грудня  2003  року  апеляційна   скарга   прокуратури   Автономної
Республіки  Крим  задоволена.  Рішення  Сакського  міського   суду
Автономної Республіки Крим від 11 липня  2003  року  скасовано  та
ухвалено нове рішення, яким в позові ОСОБА_1 відмовлено.
 
     У касаційній скарзі на рішення Апеляційного  суду  Автономної
Республіки Крим від 15 грудня 2003 року  ОСОБА_1  ставить  питання
про скасування рішення суду  апеляційної  інстанції  в  зв'язку  з
неправильним застосуванням  норм  матеріального  і  процесуального
права  та  залишення  в  силі  рішення  Сакського  міського   суду
Автономної Республіки Крим від 11 липня 2003 року.
 
     Заслухавши  суддю-доповідача,  розглянувши   та   обговоривши
доводи касаційної скарги, перевіривши  матеріали  справи,  колегія
суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що  касаційна
скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
 
     Відповідно до ч.3  ст.  220-1  КАС  України  ( 2747-15 ) (2747-15)
          суд
касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і  залишає  рішення
без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
 
     Постановляючи рішення, суд апеляційної  інстанції  виходив  з
наступного.  Згідно  з  ч.  15  ст.  50-1  Закону   України   "Про
прокуратуру" ( 1789-12 ) (1789-12)
         прокурорам і слідчим  у  разі  виходу  на
пенсію за вислугою років чи по інвалідності  виплачується  грошова
допомога без сплати податку у розмірі місячного заробітку, з якого
обчислена пенсія, за кожен повний рік роботи  прокурором,  слідчим
прокуратури.
 
     Зі  змісту  даної  норми  закону  виплата  грошової  допомоги
можлива  за  умови  звільнення  працівника  з  роботи  в   органах
прокуратури, в зв'язку з виходом на пенсію за вислугою років чи по
інвалідності.
 
     ОСОБА_1 отримав грошову допомогу в 1998 році при звільненні з
роботи в зв'язку з виходом на пенсію на підставі Указу  Президента
України "Про міри щодо підвищення соціального захисту  працівників
органів прокуратури" від 02. 06. 1995 р. № 414/95 ( 414/95 ) (414/95)
         .
 
     З урахуванням того, що дія ч. 15 ст. 50-1 Закону України "Про
прокуратуру" ( 1789-12 ) (1789-12)
         поширюється тільки  на  осіб,  які  після
набрання  ним  чинності  продовжують  працювати  і  яким   грошова
допомога буде виплачуватися тільки за умови звільнення з посади  з
одночасним призначенням пенсії,  тому  суд  апеляційної  інстанції
дійшов обгрунтованого висновку, що законних підстав для  стягнення
необхідної суми не було.
 
     Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну
скаргу  слід  залишити  без  задоволення,  оскільки  рішення  суду
апеляційної інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального  і
процесуального права, правова  оцінка  обставинам  у  справі  дана
вірно, а доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.
 
     Таким чином, підстави для передачі справи на  розгляд  складу
колегії суддів Вищого адміністративного суду України відсутні.
 
     Керуючись   ст.ст.   220-1,    223,    224,    231    Кодексу
адміністративного  судочинства  України  ( 2747-15 ) (2747-15)
           ,   колегія
суддів,-
 
     У Х В А Л И Л А :
 
     Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а  рішення
Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від  15  грудня  2003
року - без змін.
 
     Ухвала оскарженню не підлягає.
 
     Судді :
 
     (підпис) В. I. Бутенко
 
     (підпис) Т. О. Лиска
 
     (підпис) О. В. Мироненко
 
     (підпис) М. О. Сорока
 
     (підпис) Л. Я. Гончар
 
     З оригіналом згідно суддя Т. О. Лиска