ВИЩИЙ  АДМIНIСТРАТИВНИЙ  СУД УКРАЇНИ
 
                             У Х В А Л А
                     I М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И
     13 грудня  2006 року      м.Київ
 
Колегія  суддів  Вищого  адміністративного  суду України в складі:
     суддів:  Фадєєвої  Н.М.,  Гордійчук  М.П.,  Леонтович   К.Г.,
Маринчак Н.Є., Чалого С.Я.
     розглянувши в попередньому розгляді адміністративну справу за
касаційною    скаргою    відкритого    акціонерного     товариства
"Миколаївська теплоелектроцентраль"  на  постанову  господарського
суду Миколаївської області від 09 листопада 2005  року  та  ухвалу
Одеського апеляційного господарського  суду  від  21  лютого  2006
року, у справі за позовом ВАТ "Миколаївська  теплоелектроцентраль"
до Державної  інспекції  з  контролю  за  цінами  в  Миколаївській
області про скасування рішення, -
 
                           ВСТАНОВИЛА:
     ВАТ "Миколаївська теплоелектроцентраль" звернулося до суду  з
позовом  до  Державної  інспекції   з   контролю   за   цінами   в
Миколаївській області про скасування рішення від  25.06.2005  року
№102 про застосування економічних санкцій за  порушення  державної
дисципліни цін, яким вирішено вилучити в доход державного  бюджету
27 086 грн.  необгрунтовано  отриманої  виручки  та  54  172  грн.
штрафних санкцій.
     Позовні вимоги обгрунтовані  тим,  що  зазначене  рішення  не
відповідає  чинному  законодавству,  а  саме:  відсутні  документи
первинного  бухгалтерського  обліку,  якими   б   відповідач   мав
обгрунтовувати законність свого  рішення,  відповідачем  порушений
встановлений нормативними актами порядок розрахунку тощо.
     Постановою  господарського  суду  Миколаївської  області  від
09.11.2005  року,  яке  залишено  без   змін   ухвалою   Одеського
апеляційного  господарського   суду   від   21.02.2006   року,   у
задоволенні позовних вимог відмовлено.
     У касаційній скарзі ВАТ  "Миколаївська  теплоелектроцентраль"
просить  скасувати  постанову  господарського  суду  Миколаївської
області від  09.11.2005  року  та  ухвалу  Одеського  апеляційного
господарського суду від 21.02.2006 року, як такі, що  прийняті  на
підставі   необ'єктивного   дослідження   наданих    доказів,    з
недотриманням  норм  процесуального  та  матеріального  права,  та
ухвалити нове рішення.
     Згідно ст.220 Кодексу адміністративного  судочинства  України
( 2747-15 ) (2747-15)
          суд  касаційної  інстанції   перевіряє   правильність
застосування  судами  першої   та   апеляційної   інстанцій   норм
матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин  у
справі і не може досліджувати докази, встановлювати  та  визнавати
доведеними обставини, що не були встановлені в  судовому  рішенні,
та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
     Перевіривши  матеріали  справи,   правильність   застосування
судами попередніх інстанцій норм  матеріального  і  процесуального
права,  колегія  суддів  дійшла  висновку,  що  касаційна   скарга
задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
     Судами попередніх інстанцій  встановлено,  що  26.05.2005  р.
Державною інспекцією з контролю за цінами в Миколаївської  області
було проведено перевірку ВАТ "Миколаївська ТЕЦ",  за  результатами
якої   було   встановлено   порушення   позивачем   вимог   рішень
Миколаївського міськвиконкому від 26.09.2001 р. № 861 "Про  тарифи
на послуги теплопостачання для  населення  м.  Миколаєва"  та  від
28.12.2001 р. № 1213 "Про внесення змін до рішення  міськвиконкому
від  26.09.2001  р.   №   861   по   окремих   житлово-будівельних
кооперативах   (далі   -   ЖБК)   та    об'єднань    співвласників
багатоквартирних будинків (далі-ОСББ)" у зв'язку із  застосуванням
ВАТ "Миколаївська ТЕЦ" в завищених розмірах фіксованих тарифів  на
теплоенергію для окремих ЖБК та ОСББ.
     Матеріали акту від  26.05.2005  року  Державної  інспекції  з
контролю за цінами в Миколаївській області, на підставі якого було
винесено спірне рішення, та розрахунок  до  нього  грунтуються  на
документах первинного бухгалтерського обліку, а додатком до акту є
підсумкова оборотна відомість по усіх ЖБК та ОСББ за 2004  рік  та
чотири місяці 2005 року, яка грунтується на документах  первинного
бухгалтерського обліку, засвідчена належною особою.
     Також судами попередніх інстанцій в ході з'ясування  обставин
у справі встановлено, що фактично виробник та виконавець послуг  з
постачання теплової  енергії  співпадають  в  одній  особі  -  ВАТ
"Миколаївська    теплоелектроцентраль",    відповідно     зроблено
правомірний висновок про обгрунтованість застосування відповідачем
Правил  надання  населенню  послуг  з  водо-,  теплопостачання  та
водовідведення  від  30.12.1997  року   й   обрання   відповідачем
правильного методу розрахунку.
     Відповідно   до   ч.3   ст.211   Кодексу    адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
         підставами касаційного  оскарження
є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.
     Доводи касаційної скарги не дають підстав  для  висновку,  що
судами  першої  та  апеляційної  інстанцій  при  розгляді   справи
допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які
передбачені статтями 225-229 Кодексу адміністративного судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
        .
     Оскаржувані  судові  рішення  ухвалені  з  додержанням   норм
матеріального і процесуального права.
     Згідно   ч.3  ст.211  Кодексу  адміністративного  судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
         суд  касаційної  інстанції  залишає  касаційну
скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо  визнає,
що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм
матеріального і процесуального права при ухваленні судових  рішень
чи вчиненні процесуальних дій.
     Керуючись    ст.ст.220-1,    223,    224,     231     Кодексу
адміністративного   судочинства   України   ( 2747-15 ) (2747-15)
        ,   колегія
суддів, -
 
                        У Х В А Л И Л А :
     Касаційну   скаргу   відкритого    акціонерного    товариства
"Миколаївська теплоелектроцентраль" залишити  без  задоволення,  а
постанову  господарського  суду  Миколаївської  області   від   09
листопада   2005   року   та   ухвалу    Одеського    апеляційного
господарського суду від 21 лютого 2006 року - без змін.
     Ухвала остаточна і  оскарженню не підлягає.
     Судді