ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                              УХВАЛА
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
     13 грудня 2006 року      м. Київ
     Колегія  суддів  Вищого  адміністративного  суду  України   у
складі:
     головуючого:  судді Фадєєвої Н.М., 
     суддів: Гордійчук М.П., Леонтович К.Г., Маринчак Н.Є., Чалого
С.Я., 
     при секретарі:  Біла-Грошко О.А.,
     розглянувши у відкритому судовому  засіданні  в  місті  Києві
касаційну скаргу Управління Державного казначейства у Хмельницькій
області на постанову апеляційного суду Хмельницької області від 15
лютого 2006 року у справі за  скаргою  Хмельницького  комунального
підприємства  "Автотехкультсервіс"  на   незаконні   дії   відділу
державної   виконавчої   служби    Хмельницького    міськрайонного
управління   юстиції,   Управління   Державного   казначейства   у
Хмельницькій області та відшкодування шкоди,
 
                           встановила:
     У  липні  2004  року  Хмельницьке   комунальне   підприємство
"Автотехкультсервіс" звернулось до суду з вищевказаною скаргою  та
просило визнати неправомірними дії  державного  виконавця  відділу
державної виконавчої служби, повернути автомобіль, а в  разі  його
відсутності стягнути вартість,  що  становить  4510,49  грн.  Свої
вимоги мотивувало тим, що ними було добровільно  виконано  рішення
судів про стягнення заборгованості по  заробітній  платі  власними
коштами ще 05 червня 2001 року, а  тому  описане  майно  (автокран
КС-2561),  який  знаходиться  на  балансі  скаржника,   має   бути
повернуто підприємству.
     Постановою Хмельницького міськрайонного суду  від  27  жовтня
2005 року в задоволенні позову відмовлено. Постановою апеляційного
суду Хмельницької області від 15 лютого  2006  року  рішення  суду
першої  інстанції   скасовано   та   позов   задоволено:   визнано
неправомірними  дії   державного   виконавця   відділу   державної
виконавчої служби Хмельницького міжрайонного управління юстиції та
зобов'язано Державне  казначейство  України  стягнути  за  рахунок
держави на користь позивача 4520,49 грн. на відшкодування шкоди.
     Не погоджуючись з рішенням апеляційної  інстанції  Управління
Державного казначейства у Хмельницькій  області  подало  касаційну
скаргу, мотивуючи свої вимоги тим, що скаржником  пропущено  строк
звернення до суду. Просить залишити в  силі  рішення  суду  першої
інстанції.
     В судове засідання касаційної інстанції сторони не з'явились,
про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.
     Заслухавши  суддю-доповідача,  розглянувши   та   обговоривши
доводи касаційної скарги за  матеріалами  справи,  колегія  суддів
Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна  скарга
підлягає задоволенню з таких підстав.
     У відповідності до вимог ст. 226 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
          суд
касаційної інстанції  скасовує  судове  рішення  суду  апеляційної
інстанції та залишає в силі рішення  суду  першої  інстанції,  яке
ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.
     Так, судами безспірно встановлено,  що  на  виконання  рішень
суду про  стягнення  з  скаржника  на  користь  громадян  ОСОБА_1,
ОСОБА_2,  ОСОБА_3  сум  заборгованості  по  заробітній  платі  був
описаний і арештований автомобіль ЗIЛ-431472  (автокран  КС-2561),
1998 року випуску, державний знак НОМЕР_1, оцінений в 4510 грн. 49
коп. На підставі ухвали Хмельницького міського суду від 12  жовтня
1999 року вказаний автомобіль державним виконавцем  був  знятий  з
обліку та переданий для реалізації в комісійний магазин "Фенстер"
     Судами також встановлено  та  не  оспорюється  сторонами,  що
заборгованість  по  заробітній  платі  позивачем   була   погашена
власними коштами ще 05 червня 2001 року.
     Відповідно до частин З і 4 статті 61  Закону  "Про  виконавче
провадження" ( 606-14 ) (606-14)
         (в редакції 1999 року,  що  діяла  на  час
виникнення спірних правовідносин),  автомобіль  було  переоцінено,
але не продано в установленому порядку.
     Скаржнику пропонувалося до 10 грудня 1999 року забрати його з
автостоянки, як вбачається з листа начальника ВДВС від  08  лютого
2001   року,   але    Хмельницьким    комунальним    підприємством
"Автотехкультсервіс" цього не було зроблено.
     Спірний автомобіль в подальшому в 2000 році був  переоцінений
та реалізований за 1054 грн.44 коп., а кошти від  його  реалізації
було використано  на  погашення  оплати  за  перебування  його  на
автостоянці.
     Скасовуючи рішення суду  першої  інстанції,  апеляційний  суд
обгрунтував свою постанову тим, що  державною  виконавчою  службою
було  порушено  вимоги  ст.  61  Закону  України  "Про   виконавче
провадженням"  ( 606-14 ) (606-14)
         щодо строків реалізації  майна,  а  тому
відповідно до  ст.  11  Закону  України  "Про  державну  виконавчу
службу"  ( 202/98-ВР ) (202/98-ВР)
          шкода,  заподіяна   державним   виконавцем
фізичним чи юридичним особам під час виконання  рішення,  підлягає
відшкодуванню  у  порядку,  передбаченому  законом,   за   рахунок
держави.
     Проте з такими висновками не можна погодитися.
     Хмельницьке  комунальне  підприємство   "Автотехкультсервіс",
здійснивши останню виплату по виконанню  рішення  суду  05  червня
2001 року тільки 06 липня 2004 року звернулося до суду зі  скаргою
на дії державної виконавчої  служби  Хмельницького  міськрайонного
управління юстиції та відшкодування  шкоди,  тобто  по  закінченню
строків позовної давності, не вказавши  поважних  причин  пропуску
цього  строку,  про  що  зазначено   у   постанові   Хмельницького
міськрайонного суду від 27 жовтня 2005 року. Також пропущення  без
поважних причин строків звернення  до  суду  стало  підставою  для
відмови в задоволенні позову судом першої інстанції.
     Суд  апеляційної  інстанції  не  звернув  уваги  на  те,   що
скаржником було пропущено  строк  позовної  давності  і  помилково
скасував рішення суду  першої  інстанції,  не  навівши  при  цьому
обгрунтування свого рішення в цій частині.
     За таких обставин постанова  апеляційного  суду  Хмельницької
області  від  15  лютого  2006  року  по  даній  справі   підлягає
скасуванню, а постанова Хмельницького міськрайонного суду  від  27
жовтня 2005 року - залишенню в силі.
     Суд першої інстанції всебічно і повно встановив всі  фактичні
обставини справи, дав об'єктивну оцінку  наявним  в  ній  доказам,
правильно  застосував  норми  матеріального  права,  що  регулюють
спірні правовідносини.
     Виходячи з викладеного та керуючись статтями 221,  223,  226,
230,   231   Кодексу   адміністративного    судочинства    України
( 2747-15 ) (2747-15)
        ,  колегія   суддів   Вищого   адміністративного   суду
України, -
 
                            ухвалила:
     Касаційну  скаргу  Управління   Державного   казначейства   у
Хмельницькій області задовольнити.
     Постанову  апеляційного  суду  Хмельницької  області  від  15
лютого 2006 року скасувати, постанову Хмельницького міськрайонного
суду від 27 жовтня 2005 року по даній справі залишити в силі.
     Ухвала набирає чинності з моменту проголошення.
     Судді: