ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 грудня 2006 року м. Київ
Колегія суддів
Вищого адміністративного суду України в складі:
Бутенка В.I., Панченка О.I., Гончар Л.Я., Лиски Т.О., Сороки М.О.,
провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд
адміністративної справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення
апеляційного суду Львівської області від 12 грудня 2005 року у
справі позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в
Мостиському районі Львівської області (далі - УПФ в Мостиському
районі), третя особа - ВАТ "Шкіряне підприємство "Світанок" про
визнання права на пільгову пенсію, -
встановила:
В квітні 2005 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним
позовом, в якому вказував, що працював на ВАТ "ШП "Світанок" з
25.10.1971 р. IНФОРМАЦIЯ_1, а 01.04.1973 р. був переведений на
IНФОРМАЦIЯ_2. На вказаній посаді пропрацював 17 років 6 місяців і
28 днів, а в серпні 1991 року звільнився з роботи. Вважав, що має
право на одержання пільгової пенсії у зв'язку з шкідливими умовами
праці, однак відповідач у призначенні такої відмовив. Просив суд
постановити рішення, яким зобов'язати управління пенсійного фонду
призначити йому пільгову пенсію з урахуванням стажу роботи з 1
квітня 1973 року по 2 серпня 1991 року.
Рішенням Мостиського районного суду Львівської області від 27
липня 2005 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено повністю та
зобов'язано відповідача призначити йому пенсію за віком на
пільгових умовах з урахуванням стажу роботи з 05.05.1974 р. по
29.07.1991 р.
Рішенням апеляційного суду Львівської області від 12 грудня
2005 року задоволено апеляційну скаргу УПФ в Мостиському районі та
скасовано рішення суду першої інстанції. Постановлено нове рішення
про відмову в задоволенні позову.
В касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на невідповідність
висновків суду фактичним обставинам справи, просить рішення
апеляційного суду скасувати та залишити в силі рішення Мостиського
районного суду від 27 липня 2005 року.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Згідно з ч. 3 ст. 211 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
, підставами
касаційного оскарження судового рішення є порушення судом норм
матеріального чи процесуального права.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у
позові, колегія суддів апеляційного суду вірно виходила з того, що
умови призначення пенсій особам, які працювали до введення в дію
Закону України "Про пенсійне забезпечення" ( 1788-12 ) (1788-12)
на роботах
із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим
законодавством, визначені ст. 100 цього Закону. При цьому
застосуванню підлягає постанова Ради Міністрів СРСР №1173
( v1173400-56 ) (v1173400-56)
від 22.08.1956 р. "Про затвердження списків
виробництв, цехів, професій і посад, робота на яких дає право на
державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах".
Відповідно до списку №2 Розділу ХХХII вказаної постанови,
правом на пільгову пенсію користуються робітники по зливу кислот,
лугів та антисептиків.
Зважаючи на те, що відповідно до записів у трудовій книжці
професія ОСОБА_1 у період 1971-1991 років під час роботи на
Львівському виробничому шкіряному об'єднанні "Світанок" зазначена,
як водій IНФОРМАЦIЯ_1, а згідно акту зустрічної перевірки
пільгової роботи від 27.10.2004 р. не підтверджена робота ОСОБА_1
в якості IНФОРМАЦIЯ_2, а також те, що в судовому засіданні було
встановлено, що позивач не виконував роботу IНФОРМАЦIЯ_1 повний
робочий день, оскільки до його машини-сміттєвоза був прикріплений
вантажник, суд апеляційної інстанції обгрунтовано дійшов висновку
про задоволення апеляційної скарги та скасування рішення районного
суду.
Доводи касаційної скарги зазначений висновок суду не
спростовують.
Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що
оскаржуване рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і
процесуального права та відсутні передбачені ст. 227 КАС України
( 2747-15 ) (2747-15)
підстави для його обов'язкового скасування.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне
відмовити ОСОБА_1 у задоволенні його касаційної скарги.
Керуючись ст.ст. 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія
суддів, -
ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення апеляційного суду Львівської області від 12 грудня
2005 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та
оскарженню не підлягає.
Судді: