К/С № 12382/06
ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.12.2006 р. м. Київ
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
головуючого судді Пилипчук Н.Г.
суддів Конюшка К.В.
Ланченко Л.В.
Нечитайла О.М.
Степашка О.I.
при секретарі: Бойченко Ю.П.
за участю представників
позивача: Друзенко Н.В.
відповідач-1: Мишковець О.В., Пузіна К.С., Владимирової М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у
Голосіївському районі м. Києва
на рішення Господарського суду міста Києва від 02.12.2004 р.
та постанову Київського апеляційного господарського суду від
24.12.2004 р.
у справі № 32/552
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
"Каскад-Продакшн" ЛТД
до 1. Державної податкової інспекції у Голосіївському районі
м. Києва;
2. Відділення Державного казначейства у Голосіївському районі
м. Києва
про стягнення 6 299 328,76 грн., -
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.12.2004 р.,
залишеним без змін постановою Київського апеляційного
господарського суду від 24.12.2004 р., позов задоволено частково.
Стягнуто з Державного бюджету України через Відділення Державного
казначейства у Голосіївському районі м. Києва на користь ТОВ
"Каскад-Продакшн" ЛТД бюджетну заборгованість з податку на додану
вартість за квітень, травень та серпень 2004 року у розмірі 6 265
739,00 грн. та 12 774,22 грн. відсотків, нарахованих на суму
бюджетної заборгованості з податку на додану вартість. Стягнуто з
ДПI у Голосіївському районі м. Києва на користь ТОВ
"Каскад-Продакшн" ЛТД 1683,00 грн. державного мита та 58,41 грн.
витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Стягнуто з Відділення Державного казначейства у Голосіївському
районі м. Києва на користь ТОВ "Каскад-Продакшн" ЛТД 58,41 грн.
витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Провадження у справі в частині стягнення відсотків з податку на
додану вартість за серпень 2004 року у розмірі 20 815,54 грн.
припинено на підставі п. 4 ст. 80 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Судові рішення мотивовані тим, що у позивача наявні всі
законні підстави для відшкодування з Державного бюджету сум ПДВ за
квітень, травень та серпень 2004 року.
Податкова інспекція подала касаційну скаргу, якою просить
скасувати вказані судові рішення та прийняти нове рішення, яким
відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі,
посилаючись на неправильне застосування та порушення судами норм
матеріального і процесуального права, а саме: п.п. 7.7.3. п. 7.7.
ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, п. 1 ч. 3 ст. 129 Конституції України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
та ст. 43, п. 3 ч. 1 ст. 84 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
.
Представники податкової інспекції в судовому засіданні
підтримали вимоги касаційної скарги та просили її задовольнити.
Представник позивача в судовому засіданні просить касаційну
скаргу залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників
сторін, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи,
судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що
касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Судами першої та апеляційної інстанції було встановлено таке.
У період з квітня по серпень 2004 року позивачем подано до
податкового органу податкові декларації з податку на додану
вартість та розрахунки експортного відшкодування з податку на
додану вартість, відповідно до яких позивачем задекларовано, але
не отримано бюджетне відшкодування з податку на додану вартість в
розмірі 6 265 739,00 грн.
Судами у рішеннях зазначено, що матеріалами справи
підтверджено, що відповідні податкові декларації та розрахунки
експортного відшкодування були отримані податковою інспекцією та
не заперечуються останньою.
Суди дійшли висновку, що у позивача відповідно до положень
Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
внаслідок подання податкових декларацій з податку на додану
вартість за квітень, травень та серпень 2004 року та розрахунку
експортного відшкодування за серпень 2004 року, виникло право на
отримання суми бюджетного (експортного) відшкодування у розмірі 6
265 739,00 грн. шляхом 100 % перерахування коштів на рахунок
позивача в установі банку.
Відповідно до п.п. 7.7.3. п. 7.7. ст. 7 Закону україни "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
у разі коли за
результатами звітного періоду сума, визначена згідно з підпунктом
7.7.1 цієї статті, має від'ємне значення, така сума підлягає
відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України
протягом місяця, наступного після подачі декларації. Підставою для
отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за
звітний період.
Суд касаційної інстанції знаходить обгрунтованою позицію
судів попередніх інстанцій стосовно наявності законних підстав для
задоволення позову в частині стягнення на користь позивача
бюджетної заборгованості з податку на додану вартість в сумі 2 089
267,00 грн., який був відображений позивачем у податкових
деклараціях за квітень, травень 2004 року, поданих до ДПI у
Голосіївському районі м. Києва. При цьому, суди правильно
врахували те, що відповідачами не спростовано наявність права
позивача на таке бюджетне відшкодування та не надано заперечень
щодо його розрахунку.
Разом з тим, не можна визнати законними та обгрунтованими
судові рішення судів попередніх інстанцій в частині задоволення
позову щодо стягнення з Державного бюджету бюджетної
заборгованості з експортного відшкодування податку на додану
вартість у розмірі 4 176 472,00 грн. за серпень 2004 року,
виходячи з такого.
Суди попередніх інстанцій, встановивши факт отримання
відповідачем-1 податкової декларації з податку на додану вартість
за серпень 2004 року, та зазначивши, що сторонами такий факт не
заперечується, не взяли до уваги та не надали оцінки наявним в
матеріалах справи листу № 7560/10 від 13.10.2004 р. "Щодо надання
звітності" та акту камеральної перевірки № 592-15-107 від
02.11.2004 р., яким зафіксовано несвоєчасне подання декларації з
податку на додану вартість за серпень 2004 року. В матеріалах
справи наявна копія податкової декларації за серпень 2004 року,
яка не містить відбитку штампу відповідача-1 про її прийняття.
Згідно з роздруківкою картки платника податків з ПДВ за період з
01.04.2004 р. по 29.11.2004 р. податкова декларація за серпень
2004 року податна позивачем 02.11.2004 р.
З матеріалів справи вбачається, що до позивача за порушення
строку подання звітності застосовано штраф в сумі 170 грн., який
ним був сплачений.
З огляду на викладене та враховуючи вимоги п.п. 7.7.3. п.
7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, за якими підставою для отримання відшкодування є
дані тільки податкової декларації за звітний період, в якій
відображено таке рішення платника податку, суди не встановили,
коли була подана декларація за серпень 2004 року.
Відповідно до п. 8.1. Закону України "Про податок на додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
платник податку, який здійснює операції з
вивезення (пересилання) товарів (робіт, послуг) за межі митної
території України (експорт) і подає розрахунок експортного
відшкодування за наслідками податкового місяця, має право на
отримання такого відшкодування протягом 30 календарних днів з дня
подання такого розрахунку. Зазначений розрахунок подається разом з
документами, перелік яких містить дана норма, зокрема: митною
декларацією, яка підтверджує факт вивезення (експортування)
товарів за межі митної території України, відповідно до митного
законодавства, або актом (іншим документом), який засвідчує
передання права власності на роботи (послуги), призначені для їх
споживання за межами митної території України.
Суди у своїх рішеннях не встановили за якою експортною
операцією були надані митні декларації, що підтверджують факт
вивезення товарів за межі митної території України.
За наявності таких недоліків ухвалені судові рішення не
можуть залишатися в силі в частині задоволення позову на суму
експортного відшкодування 4176472,00 грн. і підлягають скасуванню,
а справа направленню на новий розгляд.
При новому розгляді справи судам слід врахувати викладене,
всебічно і повно перевірити доводи, на яких грунтуються вимоги та
заперечення сторін, належно оцінити докази і, в залежності від
встановлених обставин, вирішити спір у відповідності із нормами
законодавства, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Керуючись ст. ст. 223, 227, 230, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, суд касаційної
інстанції, -
У Х В А Л И В:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у
Голосіївському районі м. Києва задовольнити частково.
Рішення Господарського суду міста Києва від 02.12.2004 р. та
постанову Київського апеляційного господарського суду від
24.12.2004 р. в частині стягнення бюджетного відшкодування за
серпень 2004 року у сумі 4176472,00 грн. скасувати і направити
справу до Господарського суду міста Києва на новий розгляд в цій
частині.
В решті рішення Господарського суду міста Києва від
02.12.2004 р. та постанову Київського апеляційного господарського
суду від 24.12.2004 р. залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може
бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з
дня відкриття обставин, які можуть бути підставою для провадження
за винятковими обставинами.
головуючий суддя підпис Н.Г. Пилипчук
судді підпис К.В. Конюшко
підпис Л.В. Ланченко
підпис О.М. Нечитайло
підпис О.I. Степашко
Ухвалу складено у повному обсязі 18.11.2006 р.
Згідно з оригіналом
Суддя Н.Г. Пилипчук