ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.12.2006
№ К-7429/06
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Карася О.В. (головуючого),
Костенка М.I., Сергейчука О.А., Усенко Н.Є., Шипуліної Т.М.
розглянувши у порядку попереднього провадження касаційну
скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.
Одеси на рішення Господарського суду Одеської області від
17.03.2005 та постанову Одеського апеляційного господарського суду
від 24.05.2005 по справі № 13/261-04-11571
за позовом Приватного підприємства "Холодок"
до Державної податкової інспекції у Малиновському районі
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
ВСТАНОВИВ:
Заявлено позовні вимоги про визнання недійсним податкового
повідомлення-рішення ДПI у Малиновському районі від 26.11.2003 №
0004342303/0, яким Позивачу визначено податкове зобов'язання зі
сплати штрафу у сумі 3 085,92 грн. за порушення вимог ст. 8 Закону
України від 23.06.1996 № 98 "Про патентування деяких видів
підприємницької діяльності" ( 98/96-ВР ) (98/96-ВР)
.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 17.03.2005
по справі № 13/261-04-11571, залишеним без змін постановою
Одеського апеляційного господарського суду від 24.05.2005, позов
задоволено.
Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями, Відповідач
(ДПI) подав касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду
України, вказавши, що судами порушено норми матеріального права,
оскільки дозвіл на право розміщення об'єкта торгівлі № Л4798/3051
А дійсний з 29.09.2002 по 29.09.2003 і вказаний факти на думку
Скаржника підтверджує належність ПП "Холодок" вищевказаного бару
на момент проведення перевірки. I тому Скаржник вважає, що свої
дії правомірними, і відповідно на цій підставі просить скасувати
судові рішення та в позові відмовити.
Позивач заперечення на касаційну скаргу не надав.
Розгляд справи визнано за можливе слухати в попередньому
провадженні.
Перевіривши доводи касаційної скарги, рішення судів першої та
апеляційної інстанцій, колегія суддів вважає, що касаційна скарга
не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами, - ДПI, перевіряючи бар за адресою вул.
М'ясоїдівська, 21, виявила факти порушень вимог п. 1, 5, 10, 12,
13 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів
розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування
та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
та ст. 3 Закону України "Про патентування
деяких видів підприємницької діяльності" ( 98/96-ВР ) (98/96-ВР)
, про що
складено Акт від 19.10.2003 № 1580/23-2 та винесено податкове
повідомлення-рішення від 26.11.2003 № 0004342303/0, яким Позивачу
визначено податкове зобов'язання зі сплати штрафу у сумі 3 085,92
грн. за порушення вимог ст. 8 Закону України від 23.06.1996 № 98
"Про патентування деяких видів підприємницької діяльності"
( 98/96-ВР ) (98/96-ВР)
.
Досліджуючи правову природу виникнення підстави позову,
судами правомірно встановлено відсутність доказів того, що
перевірений ДПI бар за адресою вул. М'ясоїдівська, 21 належить ПП
"Холодок", оскільки з наданих Позивачем договору оренди
нежитлового приміщення від 26.05.2003 № 46/4 та акту
приймання-передачі приміщення за даним договором від 10.09.2003
вбачається, що позивач 10.09.2003 повернув орендодавцю -
Представництву по управлінню комунальною власністю Одеської
міської ради об'єкт оренди - бар за адресою вул. М'ясоїдівська,
21.
Тобто судами вірно встановлено, що 14.10.2003 Позивач здав
торговий патент ДПI, а строки дії дозволу на розміщення об'єкту
торгівлі і ліцензії на право торгівлі алкогольними напоями на
момент здійснення перевірки закінчилися. Відповідно заперечення
Скаржника в цій частині не приймаються, як такі, що спростовані
матеріалами справи.
Також необхідно звернути увагу Скаржника на помилковість
міркувань останнього, оскільки запис у акті перевірки про надання
ліцензій та дозволів в за відсутності належного встановлення
особи, яка їх надала, не свідчить про належність перевіреної
торгової точки Позивачу.
Таким чином суди правомірно встановили, що Позивачем не
порушено порядок, встановлений Законом України "Про застосування
реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського
харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
, та Законом України "Про
патентування деяких видів підприємницької діяльності" ( 98/96-ВР ) (98/96-ВР)
оскільки, за відсутності доказів скоєння правопорушень саме
Позивачем, наявність або відсутність у ДПI права визначати
податковим повідомленням-рішенням обов'язок суб'єкта
підприємницької діяльності сплатити штрафи нараховані на підставі
зазначених в Акті перевірки Законів, не впливає на вирішення спору
по суті.
I тому, керуючись ч. 1 ст. 220 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, необхідно погодитись із
висновком судів першої та апеляційної інстанцій, оскільки суди
дійшли вичерпних юридичних висновків щодо встановлених обставин
справи і правильно застосували до спірних правовідносин сторін
норми матеріального права. А рішення судів першої та апеляційної
інстанцій належним чином мотивовані і за своїм змістом та формою
відповідають вимогам процесуального закону.
Iнші доводи касаційної скарги висновків судів не
спростовують.
З огляду на вищенаведене, встановлено, що суди першої та
апеляційної інстанцій правильно дослідили обставини справи та
винесли рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального
права, які не підлягають скасуванню, відповідно касаційна скарга
не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 215, 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, суд, -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у
Малиновському районі м. Одеси залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Одеської області від 17.03.2005
та постанову Одеського апеляційного господарського суду від
24.05.2005 по справі № 13/261-04-11571 залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її оголошення та оскарженню
не підлягає.
Головуючий О.В. Карась
Судді: М.I. Костенко
О.А. Сергейчук
Є.А. Усенко
Т.М. Шипуліна