ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                            У Х В А Л А
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
     7 грудня 2006 року  м. Київ
     Колегія  суддів  Вищого  адміністративного  суду  України   в
складі:
     Головуючого - судді  Цуркана М.I. ,
     суддів:  Амєліна  С.Є.,  Кобилянського  М.Г.,  Юрченка  В.В.,
Ліпського Д.В.
     секретар: Мудрицька Ю.В.
     за  участю  представників  відповідача   -   Гладишка   Ю.П.,
Решетнікова А.О., представника Генеральної прокуратури  України  -
Турлової Ю.А.
     розглянувши у відкритому судовому  засіданні  адміністративну
справу за  касаційними  скаргами  Петропавловської  районної  Ради
Дніпропетровської  області   та   першого   заступника   прокурора
Дніпропетровської   області   на   рішення   господарського   суду
Дніпропетровської області від 28 грудня 2005  року  та  на  ухвалу
Дніпропетровського апеляційного господарського суду від  11  липня
2006 року по справі за позовом Петропавловської районної  Ради  до
Петропавлівського  районного   комітету   профспілки   працівників
агропромислового     комплексу     Дніпропетровської      області,
Петропавловської      районної       державної       адміністрації
Дніпропетровської області, товариства з обмеженою відповідальністю
"База   відпочинку   "Берізка"   і    Товариства    з    обмеженою
відповідальністю агрофірма "Нібас" про визнання недійсними  рішень
пленуму   Петропавловського   райкому   профспілки,   розпоряджень
Петропавловської   державної   адміністрації,   рішення   президії
Петропавлівського райкому профспілки працівників  АПК,  угоди  між
Петропавлівським  райкомом  профспілки  та  ТОВ  "Нібас",  рішення
загальних  зборів  дитячого  оздоровчого  комплексу  "Берізка"  та
зобов'язання передачі майна в комунальну власність -
 
                      В С Т А Н О В И Л А :
     У   грудні   2005   року   Петропавлівська    районна    Рада
Дніпропетровської області (далі - позивач) звернулась  до  суду  з
позовом про:
     - визнання  недійсним   рішення   пленуму   Петропавлівського
райкому профспілки працівників агропромислового комплексу  від  25
лютого 2000 року стосовно передачі прав та  обов'язків  засновника
Петропавлівського  міжколгоспного  дитячого   оздоровчого   табору
"Берізка"   Петропавлівському   райкому   профспілки   працівників
агропромислового  комплексу,  перейменування  табору   в   дитячий
оздоровчий комплекс "Берізка", та затвердження його статуту;
     - визнання недійсним розпорядження №119-р від 21 квітня  2000
року голови Петропавловської районної державної адміністрації  про
передачу   прав   та   обов'язків   засновника   Петропавлівського
міжколгоспного    дитячого    оздоровчого     табору     "Берізка"
Петропавловському  районному   комітету   профспілки   працівників
агропромислового  комплексу,  перейменування  табору   в   дитячий
оздоровчий комплекс "Берізка";
     - визнання   не   дійсним    спільного    рішення    президії
Петропавлівського райкому профспілки працівників  АПК,  управління
сільського господарства і продовольства Петропавлівського  району,
Петропавловської районної державної адміністрації від 25 листопада
2003  року  про  реформування   дитячого   оздоровчого   комплексу
"Берізка" шляхом створення на його базі  ТОВ  "Дитячий  оздоровчий
комплекс "Берізка";
     - визнання  недійсним   рішень   президії   Петропавлівського
райкому профспілки працівників АПК від 27 листопада 2003 року "Про
безоплатну передачу корпоративних прав  Петропавлівського  райкому
профспілки  працівників  АПК  в  дитячому  оздоровчому   комплексі
"Берізка" ТОВ "Нібас";
     - визнання  недійсною  угоди  між  Петропавлівським  райкомом
профспілки працівників АПК та ТОВ "Нібас" від  28  листопада  2003
року  "Про  безоплатну  передачу  корпоративних   прав   "Дитячому
оздоровчому комплексу "Берізка";
     - визнання недійсним  рішення  від  11  листопада  2004  року
загальних  зборів  учасників   "Дитячого   оздоровчого   комплексу
"Берізка"  про  реорганізацію  "Дитячого   оздоровчого   комплексу
"Берізка" у ТОВ "База відпочинку "Берізка";
     - зобов'язання  ТОВ  "База  відпочинку   "Берізка"   передати
корпоративні  права  на  дитячий  оздоровчий  табір  "Берізка"   у
комунальну  власність  територіальної  громади   Петропавлівського
району в особі Петропавловської районної Ради.
     Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 28
грудня 2005 року  в  задоволені  позовних  вимог  Петропавловської
районної  Ради,  смт.  Петропавлівка   Дніпропетровської   області
відмовлено.
     У  березні  2006  року  прокурор   Петропавлівського   району
Дніпропетровської області, в інтересах  Петропавловської  районної
Ради Дніпропетровської області,  звернувся  до  Дніпропетровського
апеляційного  господарського  суду  з  апеляційним   поданням   на
зазначене рішення, в якому просив його скасувати та ухвалити  нове
судове рішення про задоволення позову.
     Ухвалою Дніпропетровського апеляційного  суду  від  11  липня
2006 року апеляційне подання прокурора залишено  без  задоволення.
Рішення  господарського  суду  Дніпропетровської  області  від  28
грудня 2005 року залишено без змін.
     Не погоджуючись з зазначеними  вище  рішеннями  суду,  перший
заступник прокурора Дніпропетровської області  та  Петропавловська
районна Рада Дніпропетровської області  звернулись  з  касаційними
скаргами до Вищого адміністративного суду України, в яких  просять
скасувати рішення господарського  суду  Дніпропетровської  області
від 28 грудня 2005 року та ухвалу Дніпропетровського  апеляційного
суду від 11 липня 2006 року, так як вони не обгрунтовані, прийняті
з порушенням норм матеріального права. Крім того, судом першої  та
апеляційної інстанції дана неправильна правова оцінка обставинам у
справі.
     Автори касаційної скарги  посилаються,  зокрема,  на  те,  що
судом неправильно розтлумачені положення ст. ст.15, 19 закону "Про
місцеві державні адміністрації" ( 586-14 ) (586-14)
        , ст.  ст.  23,  24,  30
закону "Про власність" ( 697-12 ) (697-12)
        , ст. ст. 7,  8,  31  п.8  Закону
України   "Про   колективне   сільськогосподарське   підприємство"
( 2114-12 ) (2114-12)
        , постанови Кабінету Міністрів України  від  5  вересня
1996 року "Про поетапну передачу у комунальну  власність  об'єктів
соціальної   сфери,   житлового    фонду    сільськогосподарських,
переробних та обслуговуючих  підприємств,  установ  і  організацій
агропромислового комплексу, заснованих  на  колективній  та  іншій
формах недержавної власності" ( 1060-96-п ) (1060-96-п)
         .
     Заслухавши  доповідь  судді  Вищого  адміністративного   суду
України,  перевіривши  доводи  касаційної  скарги  за  матеріалами
справи,  колегія  суддів  вважає,  що  касаційна  скарга  підлягає
частковому задоволенню з наступних підстав.
     При  розгляді  даної  справи  судом  першої  інстанції   були
допущені порушення норм матеріального та процесуального права, які
призвели  до  неправильного  вирішення  справи.  Суд   апеляційної
інстанції не виправив зазначених порушень, дав неправильну правову
оцінку обставинам у справі і залишив вказане  судове  рішення  без
змін.
     Колегія суддів Вищого адміністративного суду України скасовує
зазначені судові рішення та  направляє  справу  на  новий  судовий
розгляд з наступних підстав.
     За змістом рішення суду першої інстанції, основною  підставою
для  залишення   позову   Петропавлівської   районної   Ради   без
задоволення став  висновок  суду  про  те,  що  позивач  не  навів
обставин та  не  надав  доказів,  які  б  свідчили  про  порушення
оспорюваними актами, угодами та розпорядженнями прав позивача. Цей
висновок суду є спірним та не  відповідає  змісту  ст.  10  Закону
України "Про місцеве самоврядування в Україні" ( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
        , якою
передбачено, що районні ради є органами місцевого  самоврядування,
що  представляють  спільні  інтереси  територіальних  громад  сіл,
селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією  України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
        ,  цим  та  іншими  законами.  Враховуючи   те,   що
оскаржуваним    розпорядженням    голови    районної     державної
адміністрації  фактично  змінено   власника   колективного   майна
міжколгоспної організації і таке  розпорядження  зачіпає  інтереси
територіальної  громади,  районна  рада  мала  право  контролювати
виконання місцевим органом виконавчої влади наданих  йому  законом
повноважень  та  звертатися  до  суду  з   позовом   в   інтересах
територіальної громади, вважаючи право останньої порушеним.
     Крім  того,  дана  адміністративна  справа  розглянута  судом
першої інстанції після набрання чинності КАС України  ( 2747-15 ) (2747-15)
        ,
але   за   правилами,   передбаченими    нормами    Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        . Тому  через  порушення
правил підсудності адміністративний суд апеляційної інстанції  (до
створення системи адміністративних судів ним  є  Дніпропетровський
апеляційний господарський суд) повинен був скасувати рішення  суду
першої інстанції, а справу - направити на новий судовий розгляд  у
порядку, визначеному КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
        .
     Одночасно, судом апеляційної  інстанції  передчасно  зроблено
висновок про те, що оспорювані рішення  пленуму  Петропавлівського
райкому  профспілки  працівників  агропромислового  комплексу   та
розпорядження голови райдержадміністрації №119-р були прийняті  на
підставі звернень колективних господарств району про передачу ними
своїх часток у спільній сумісній власності райкому профспілки.
     З матеріалів справи та досліджених судами доказів  видно,  що
ні  суд  першої  інстанції,  ні  суд  апеляційної   інстанції   не
перевірили питання про  передачу  в  передбачений  законом  спосіб
колективними господарствами Петропавлівського району своїх  часток
у   міжколгоспному   дитячому   оздоровчому    таборі    "Берізка"
Петропавлівському райкому профспілки. Стверджувальні висновки  про
це  у  рішеннях  судів  не  грунтуються  на  сутності  та   об'ємі
досліджених доказів і потребують  більш  повного  та  поглибленого
дослідження.
     Враховуючи наведене колегія суддів приходить до висновку  про
необхідність  скасувати  рішення   судів   по   даній   справі   з
направленням її на новий судовий розгляд, оскільки  відповідно  до
вимог ч.1 ст. 220 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
         суд касаційної інстанції
позбавлений можливості  досліджувати  докази  і  не  може  усунути
допущені судами порушення  норм  матеріального  та  процесуального
права.
     При новому розгляді справи суду  першої  інстанції  необхідно
врахувати вимоги ст. 71  КАС  України  ( 2747-15 ) (2747-15)
          про  обов'язок
відповідача щодо доказування правомірності свого рішення  (частина
друга) та про право  суду  збирати  докази  з  власної  ініціативи
(частина п'ята).
     Крім, того, суду необхідно врахувати, що  обставини,  які  за
законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не
можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами  доказування  (ч.3
ст.70 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
        ).  Зазначена  норма  закону  повинна
бути дотримана, зокрема,  при  перевірці  обставин  та  законності
передачі колективними  господарствами  своїх  часток  у  спільному
майні у власність райкому профспілки.
     При новому судовому розгляді заявлених  позовних  вимог  суду
необхідно врахувати вимоги ч.3 ст. 21 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
        .
     Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 227, ч.5 ст.254  КАС  України
( 2747-15 ) (2747-15)
        , колегія суддів  -
     У Х В А Л И Л А :
     Касаційні    скарги    Петропавловської     районної     Ради
Дніпропетровської  області   та   першого   заступника   прокурора
Дніпропетровської області задовольнити частково.
     Ухвалу Дніпропетровського  апеляційного  господарського  суду
від  11  липня  2006   року   та   рішення   господарського   суду
Дніпропетровської області від 28 грудня 2005  року  по  справі  за
позовом  Петропавловської  районної  Ради  скасувати,   а   справу
направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції..
     Ухвала оскарженню не підлягає  та  набирає  законної  сили  з
моменту проголошення.
 
     ГОЛОВУЮЧИЙ :
     СУДДI :