ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                              УХВАЛА
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     07 грудня 2006 року м. Київ
 
     Колегія  суддів  Вищого  адміністративного  суду  України   в
складі:
 
     Головуючого: судді Харченка В.В.
 
     Суддів: Берднік I.С.
 
     Васильченко Н.В.
 
     Кравченко О.О.
 
     Гордійчук М.П.
 
     при секретарі: Білій-Грошко О.А.
 
     розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду
в м. Києві  справу  за  касаційною  скаргою  Державної  податкової
інспекції  у  Пустомитівському  районі   Львівської   області   на
постанову Львівського  апеляційного  господарського  суду  від  27
березня  2006  року  у  справі  за  позовом  приватної   агрофірми
"Винниківська"    до    Державної    податкової    інспекції     у
Пустомитівському районі Львівської області про визнання  недійсним
податкового повідомлення-рішення, -
 
                       в с т а н о в и л а :
 
     У  липні  2005   року   приватна   агрофірма   "Вінниківська"
звернулася до суду з позовом до Державної податкової  інспекції  у
Пустомитівському районі Львівської області про визнання  недійсним
податкового повідомлення-рішення.
 
     Постановою господарського  суду  Львівської  області  від  16
грудня 2005 року у задоволенні позовних вимог приватній  агрофірмі
"Винниківська" відмовлено.
 
     Постановою Львівського апеляційного господарського  суду  від
27 березня 2006  року  постанова  господарського  суду  Львівської
області  від  16  грудня  2005  року  скасована.  Позовні   вимоги
приватної агрофірми "Винниківська" задоволено.
 
     В  касаційній   скарзі   Державна   податкова   інспекція   у
Пустомитівському  районі  Львівської  області  просить   скасувати
ухвалене судове рішення суду апеляційної інстанції та  залишити  у
силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом
норм матеріального та процесуального права.
 
     Заслухавши  доповідь  судді  Вищого  адміністративного   суду
України, пояснення осіб, що беруть участь  у  справі,  перевіривши
матеріали справи та  обговоривши  доводи  скарги,  колегія  суддів
вважає, що касаційна скарга не підлягає  задоволенню  з  наступних
підстав.
 
     Як вбачається з матеріалів справи, за результатами проведеної
комплексної документальної перевірки позивача за період з 01.04.02
року по 31.03.04 року (акт  перевірки  від  09.12.2004  року  "Про
результати проведення позапланової  документальної  перевірки  ПАФ
"Винниківська" з питань дотримання вимог ст. 8 Закону України  від
21.12.2000  року  №  2181  "Про  порядок   погашення   зобов'язань
платників  податків  перед  бюджетами  та   державними   цільовими
фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
         при відчуженні активів за період з 01.01.2002
року по 01.11.2004 року" ) щодо дотримання  вимог  податкового  та
валютного законодавства, прийнято  податкове  повідомлення-рішення
від 13.12.2004  року  №  0000112400/0,  яким  застосовано  до  ПАФ
"Винниківська" штрафні санкції у сумі  269  617  грн.  88  коп.  в
розмірі суми самостійно відчуженого майна - активів позивача,  які
перебували  в  податковій  заставі  та  потребували   обов'язкової
попередньої згоди податкового органу на таке відчуження.
 
     Відповідно до пункту "а" підпункту 8.6.1 пункту 8.6 статті  8
зазначеного Закону платник податків, активи  якого  перебувають  у
податковій  заставі,  здійснює  вільне  розпорядження   ними,   за
винятком  операцій,  що   підлягають   письмовому   узгодженню   з
податковим органом: продажу, інших  видів  відчуження  або  оренди
(лізингу) нерухомого та рухомого  майна,  майнових  чи  немайнових
прав,  за  винятком  майна,  майнових  та  немайнових   прав,   що
використовується у підприємницькій  діяльності  платника  податків
(інших   видах   діяльності,   які   за   умовами    оподаткування
прирівнюються до  підприємницької),  а  саме:  готової  продукції,
товарів і товарних  запасів,  робіт  та  послуг  за  кошти  за  їх
звичайними  цінами.  Також  суд  першої  інстанції  зазначив,   що
позивачем було реалізовано пісок на  підставі  бартерних  угод,  а
оскільки згідно з  пунктом  1.19  статті  1  Закону  України  "Про
оподаткування   прибутку   підприємств"   ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
        ,    бартер
(товарний  обмін)  -   господарська   операція,   яка   передбачає
проведення розрахунків за товари  (роботи,  послуги)  у  будь-якій
формі, іншій, ніж  грошова,  включаючи  будь-які  види  заліку  та
погашення  взаємної   заборгованості,   у   результаті   яких   не
передбачається  зарахування  коштів  на   рахунки   продавця   для
компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг), то  податковим
органом правомірно було накладено штрафні санкції.
 
     Встановлено, що податкова застава зареєстрована у  Львівській
філії   "Iнформаційний   центр"   Міністерства   юстиції   України
13.09.2000 року за № 300-1774 та 04.08.2003 року за № 300-1774.
 
     З акта перевірки вбачається, що з квітня по грудень 2004 року
позивач надав послуги та відпустив товар  господарюючим  суб'єктам
на суму 269 617 грн. 88 коп.
 
     Згідно акту перевірки, позивачем переважно  було  реалізовано
товар  -  пісок,  видобуток  і  реалізація  якого  згідно  статуту
позивача є одним із  основних  видів  підприємницької  діяльності.
Враховуючи, що пунктом "а" підпункту 8.6.1  пункту  8.6  статті  8
Закону 2181 ( 2181-14 ) (2181-14)
         платник податків, активи якого перебувають
у податковій  заставі,  здійснює  вільне  розпорядження  ними,  за
винятком  операцій,  що   підлягають   письмовому   узгодженню   з
податковим органом: продажу, інших  видів  відчуження  або  оренди
(лізингу) нерухомого та рухомого  майна,  майнових  чи  немайнових
прав,  за  винятком  майна,  майнових  та  немайнових   прав,   що
використовується у підприємницькій  діяльності  платника  податків
(інших   видах   діяльності,   які   за   умовами    оподаткування
прирівнюються до  підприємницької),  а  саме:  готової  продукції,
товарів і товарних  запасів,  робіт  та  послуг  за  кошти  за  їх
звичайними цінами, то суд першої  інстанції  помилково  дійшов  до
висновку,  що  дані  операції   (зазначені   в   акті   перевірки)
потребували погодження з податковим органом.
 
     З матеріалів справи видно, що податковим органом  застосовано
податкову заставу на суму 7 млн. грн.,  при  тому,  що  податковий
борг позивача складає 33 675 грн.
 
     Згідно  рішення  Конституційного  Суду  України  у  справі  №
№1/9/2005  за  конституційним  поданням  48  народних   депутатів,
Конституційний суд України визнав  неконституційною  норму  пункту
8.2 статті 8 Закону України  "Про  порядок  погашення  зобов'язань
платників  податків  перед  бюджетами  та   державними   цільовими
фондами"  ( 2181-14 ) (2181-14)
        ,  зокрема  щодо  застосування   застави   на
будь-які  активи  платника  податків  без  врахування  суми   його
податкового боргу. Враховуючи викладене, відповідачем безпідставно
застосовано податкову заставу в сумі 7  млн.  грн.  при  наявності
податкового боргу лише 33 67 5 грн.
 
     За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд  апеляційної
інстанції прийняв законне та обгрунтоване рішення у  відповідності
з вимогами процесуального права.
 
     Оскільки  рішення  суду  апеляційної   інстанції   відповідає
вимогам процесуального права, то воно не може  бути  скасоване  чи
змінено з підстав, наведених в касаційній скарзі.
 
     Керуючись ст.ст. 220, 221, 224, 231 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
         , колегія суддів, -
 
                         у х в а л и л а:
 
     Касаційну   скаргу   Державної   податкової    інспекції    у
Пустомитівському   районі   Львівської   області   залишити    без
задоволення, а постанову Львівського  апеляційного  господарського
суду від 27 березня 2006 року - без змін.
 
     Ухвала  набирає  законної  сили  з  моменту  проголошення   і
оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк  та  у  порядку
визначеними ст.ст. 237 - 239 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
        .
 
     Судді :