Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.I.,

суддів: Костенка М.I., Маринчак Н.Є., Усенко Є.А., Шипуліної Т.М.,

при секретарі Павлушко Р.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу представника Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, ОСОБА_2

на ухвалу Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 14 червня 2005 року в частині оскарження зупинення провадженні у справі

у справі № 3/211

за позовом представника Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 ОСОБА_2

до Державної податкової інспекції у місті Полтаві

про визнання недійсними податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

У вересні 2004 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом в інтересах СПД - ФО ОСОБА_1 про визнання недійсними податкових повідомлень - рішень НОМЕР_1 від 04 серпня 2004 року та НОМЕР_2 від 04 серпня 2004 року.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 23 лютого 2005 року позов задоволено. Визнано недійсними податкові повідомлення - рішення ДПI у м. Полтаві від 04 серпня 2004 року НОМЕР_1, за яким ПП ОСОБА_1 визначено суму податкових зобов'язань з податку на додану вартість в загальній сумі 1 553 000, 00 грн., в тому числі 776 500, 00 грн. основний платіж та 776 500, 00 грн. штрафна (фінансова) санкція, та НОМЕР_3, за яким ПП ОСОБА_1 визначено суму податкових зобов'язання з прибуткового податку на доходи від підприємницької діяльності в сумі 1 549 586, 09 грн. (основний платіж). Стягнуто з ДПI у м. Полтаві на користь ПП ОСОБА_1 85, 00 грн. витрат по державному миту та 118, 00 грн. витрат на інформаційне - технічне забезпечення судового процесу.

ДПI у м. Полтаві, не погоджуючись з вказаним рішенням, подала апеляційну скаргу.

Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 11 квітня 2005 року апеляційну скаргу ДПI у м. Полтаві було прийнято до провадження та призначено розгляд справи.

Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 14 червня 2005 року призначено повторну комісійну судово - бухгалтерську експертизу та зупинено провадження по справі.

Представник СПД - ФО ОСОБА_1 ОСОБА_2, не погоджуючись з вказаною ухвалою, подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 14 червня 2005 року про зупинення провадження у справі та призначення експертизи.

Ухвалою Вищого адміністративного суду від 30 січня 2007 року було відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника СПД - ФО ОСОБА_1 ОСОБА_2 на ухвалу Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 14 червня 2005 року в частині оскарження призначення експертизи та відкрито касаційне провадження за його касаційною скаргою на ухвалу Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 14 червня 2005 року в частині оскарження зупинення провадження у справі.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , який діяв на час розгляду справи, для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. Частиною четвертою ст. 42 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) передбачено право господарського суду при необхідності призначити повторну судову експертизу.

У випадках призначення судової експертизи господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою (ч. 2 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) ).

Таким чином, зупиняючи провадження у справі, суд апеляційної правильно виходив з вищевикладених положень та не допустився порушень норм процесуального права.

Касаційна скарга не містить доводів, які б давали підстави для висновку, що Київський міжобласний апеляційний господарський суд при винесенні ухвали від 14 червня 2005 року в частині зупинення провадження у справі допустився порушень норм процесуального права.

Згідно з ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга представника СПД - ФО ОСОБА_1 ОСОБА_2 підлягає залишенню без задоволення, а ухвала Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 14 червня 2005 року в частині оскарження зупинення провадженні у справі - без змін.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу ОСОБА_2, яка подана в інтересах Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, залишити без задоволення, а ухвалу Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 14 червня 2005 року в частині оскарження зупинення провадженні у справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.