ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 грудня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в
складі:
Головуючого - Шипуліної Т.М.,
суддів: Карася О.В., Костенка М.I., Сергейчука О.А., Усенко
Є.А.,
розглянула в порядку попереднього розгляду касаційну скаргу
Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва на
постанову Київського апеляційного господарського суду від 19 січня
2006 року по справі № 46/523 за позовом ЗАТ "Українські
комунікації" до Державної податкової інспекції у Печерському
районі м. Києва про визнання недійсним податкового
повідомлення-рішення.
Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи
касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами
першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та
процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія:
В С Т А Н О В И Л А :
В серпні 2005 року ЗАТ "Українські комунікації" звернулося з
позовом до ДПI у Печерському районі м. Києва про визнання
недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000052313/0 від
21.01.2005 року про визначення суми податкового зобов'язання по
податку на прибуток в розмірі 233520,00 грн., у тому числі:
основний платіж - 166800,00 грн. та штрафні санкції - 66720,00
грн.
Позивач вважає спірне податкове повідомлення-рішення таким,
що суперечать вимогам чинного законодавства та просив позов
задовольнити.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 03 жовтня 2005
року, в задоволені позовних вимог ЗАТ "Українські комунікації" до
ДПI у Печерському районі м. Києва про визнання недійсним
податкового повідомлення-рішення - відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19
січня 2006 року, рішення суду першої інстанції скасовано та
постановлено нове - про задоволення позовних вимог.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач 09
лютого 2006 року звернувся з касаційною скаргою до Вищого
адміністративного суду України.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02 червня
2006 року, касаційна скарга була прийнята до провадження суду, по
ній відкрито касаційне провадження.
В касаційній скарзі ДПI у Печерському районі м. Києва просить
скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення
суду першої інстанції з підстав порушення та неправильного
застосування апеляційним судом норм матеріального та
процесуального права, зокрема, ст.ст. 159, 201 КАС України
( 2747-15 ) (2747-15)
, п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст.4 Закону України "Про
оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
із змінами та
доповненнями, п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про
порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами
та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
.
Касаційна скарга ДПI у Печерському районі м. Києва підлягає
залишенню без задоволення, а постанова Київського апеляційного
господарського суду від 19 січня 2006 року - без змін з огляду на
наступне.
З матеріалів справи вбачається, що в результаті проведеної
Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва
перевірки Закритого акціонерного товариства "Українські
комунікації" за період з 01.01.2003 року по 30.09.2004 року щодо
дотримання вимог податкового та валютного законодавства,
відповідач вважав, що позивачем були порушені п.п. 4.1.6 п. 4.1
ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"
( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
в редакції Закону України від 22.05.1997 року №
238/97-ВР із змінами та доповненнями та п.1 розділу II "Перехідних
положень" Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про
оподаткування прибутку підприємств"від ( 349-15 ) (349-15)
24.12.2002 року.
В результаті цього, занижено податок на прибуток за I квартал
2004 року на суму 166800,00 грн.; завищено від'ємне значення
об'єкта оподаткування за III квартал 2004 року на суму 537900,00
грн.
На підставі акту перевірки ДПI прийнято податкове
повідомлення-рішення № 0000052313/0 від 21.01.2005 року, яким
визначено податкове зобов'язання по податку на прибуток в сумі
233520,00 грн., у тому числі: основний платіж - 166800,00 грн. та
штрафні санкції - 66720,00 грн.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції про відмову позивачу
в задоволені вимог, колегія апеляційного суду виходила з того, що
повторна фінансова допомога була отримана за договором № 1 від
15.12.1997 року. Згідно доповнення до договору від 01.12.2000
року повернення фінансової допомоги пов'язано з "... після
отримання прибутку від наданих послуг населенню, але не пізніше
ніж через 10 років після фактичного надходження на рахунок
позивача".
Судом встановлено, що матеріальна допомога фактично була
отримана 19.12.1997 року в сумі 199963,50 грн. доларів США, що
становить за офіційним курсом НБУ станом на 01.04.2004 року -
1065665,48 грн.
За змістом п. 3.1 ст. 3 Закону України "Про оподаткування
прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
, об'єктом оподаткування є
прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого
валового доходу звітного періоду на суму валових витрат платника
податку та суму амортизаційних відрахувань.
Валовий дохід відповідно до п. 4.1 ст. 4 Закону визначається
як загальна сума доходу платника податку від усіх видів
діяльності, отриманого протягом звітного періоду в грошовій,
матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її
континентальному шельфі, виключній (морські) екологічній зоні, та
і за її межами.
До валового доходу, згідно п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону в
редакції, чинній у податковий період, за який відповідачем
визначено позивачу податкове зобов'язання з податку на прибуток,
віднесені суми безповоротної фінансової допомоги. Правила
оподаткування для операцій з одержання та повернення фінансової
допомоги встановлені Законом України від 24.12.2002 року № 349-IV
"Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку
підприємств" ( 349-15 ) (349-15)
.
Враховуючи положення п. 1 розділу II "Перехідних положень" до
зазначеного Закону, яким передбачається, що платники податку, які
включили суми поворотної фінансової допомоги до складу валових
доходів відповідно до роз'яснень контролюючих органів, мають право
включити суми такої допомоги (її частину) до складу валових витрат
за результатами податкового періоду, в якому відбувається її
повернення (це правило діє до 1 січня 2004 року).
Разом з тим, п.п. 6.1 п. 6 розділу II Узагальнюючого
податкового роз'яснення щодо застосування п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4
Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"
( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
стосовно відображення в податковому обліку операцій
з одержання та повернення сум поворотної фінансової допомоги
(позики) в редакції наказу Державної податкової адміністрації
України від 08.05.2003 року № 215 вказується, що виходячи з п. 1
розділу II "Перехідних положень" Закону України від 24.12.2002
року № 349-IV "Про внесення змін до Закону України "Про
оподаткування прибутку підприємств" ( 349-15 ) (349-15)
, якщо платник
податку - позичальник не включав до валового доходу суми отриманої
поворотної допомоги, це не вважається порушенням податкового
законодавства.
З огляду на зазначене, колегія вважає, що суд апеляційної
інстанції обгрунтовано скасував рішення суду першої інстанції і
постановив нове - про задоволення позовних вимог.
Враховуючи наведене, слід зробити висновок, що доводи
касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної
інстанції.
Відповідно до ч.1ст.224 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
, суд
касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а
судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та
апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і
процесуального права при ухваленні судових рішень та вчиненні
процесуальних дій.
Керуючись ст.ст.210, 220, 220-1, ст. 224, 231 та ч.5 ст.254
КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія -
У Х В А Л И Л А:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському
районі м. Києва залишити без задоволення, а постанову Київського
апеляційного господарського суду від 19 січня 2006 року - без
змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до
Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття
таких обставин.
Головуючий: /підпис/
_______________________
Шипуліна Т.М.
Судді: /підписи/
_______________________
Карась О.В.
_______________________
Костенко М.I.
_______________________
Сергейчук О.А.
_______________________
Усенко Є.А.
З оригіналом згідно.
Суддя: Т.М.Шипуліна