К-8052/06 про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, яким донараховано податкові зобов'язання з податку на додану вартість - Текст документа

ВАТ "Готельний комплекс "Ялта-Iнтурист" заявлено вимоги про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0001722601/0 від 22.12.2004 р. прийнятого ДПI у м.Ялта, яким позивачу донараховано податкові зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 2115487,47 грн., у т.ч. основний платіж - 1511062,48 грн. і штрафні санкції - 604424,99 грн.

Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 21.02.-22.03.2005 р., залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 13.06.2006 р., позов задоволено. Задовольняючи позов, суди виходили з того, що позивачем при формуванні податкового кредиту дотримано приписи пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) .

У справі відкрито касаційне провадження за скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування судових рішень та прийняття нового про відмову в позові, з підстав неправильного застосування норм матеріального права.

Вважає, що виникнення у платника права на податковий кредит з ПДВ передбачає обов'язкову сплату цих сум до Державного бюджету України.

Позивач заперечень на касаційну скаргу не надав, його представник у судовому засіданні касаційної інстанції просив в задоволенні касаційної скарги відмовити, судові рішення залишити без змін.

Перевіривши у відкритому судовому засіданні повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідачем проведена позапланова документальна перевірка дотримання позивачем вимог податкового і валютного законодавства, а саме правильності нарахування та обчислення податку на додану вартість за серпень 2004 р., за результатами якої складено акт №162 від 17.12.2004р.

На підставі акту прийнято спірне податкове повідомлення-рішення № 0001722601/0 від 22.12.2004 р., яким позивачу визначена сума податкового зобов'язання за податком на додану вартість в сумі 2115487,47 грн., у т.ч основний платіж - 1511062,48 грн. та 604424,99 грн. - штрафні санкції.

Як встановлено у справі між позивачем (покупець) та ТОВ "Донецький Iндустріальний Союз" (постачальник) укладено договір купівлі-продажу №ДИС/157пстм від 01.08.2003р., а 25.06.2004 р. додаткову угоду до договору, згідно яких позивач приймає і оплачує постачальнику товар, ціна і кількість згідно специфікацій.

Згідно специфікації №1 від 01.08.2003 р. позивачем придбані заготівки сталеві квадратні в кількості 2578,310 тон на загальну суму 3095582,94 грн., у т.ч. ПДВ 515930 грн. У тому числі, згідно акту прийому-передачі №1 від 01.08.2003 р. квадрат 100СТ5ПС ГОСТ 380-94 в кількості 591,85 тон на суму 706491,31 грн., у т.ч. ПДВ 117748,56 грн., що підтверджується рахунком-фактурою №767/03-654 екс від 01.08.2003 р., податковою накладною №197/08 від 01.08.2003 р., сертифікатами якості металопродукції, залізничними квитанціями про приймання вантажу до перевезення.

Згідно акту прийому-передачі №2 від 01.08.2003 р. квадрат 150СТ3ПС ГОСТ-380-94 в кількості 1986,46 тон на суму 2389091,60 грн. у т.ч. ПДВ 398181,93 грн., що підтверджується рахунком-фактурою №767/03-653 екс від 01.08.2003 р., податковою накладною №196/08 від 01.08.2003 р., сертифікатами якості металопродукції, залізничними квитанціями про приймання вантажу до перевезення.

У бухгалтерському обліку позивача дана операція відображена по рахунках Дт 286 (2811) "Товар" і Кт 631 "Розрахунки з постачальниками". В книзі придбання товарів (робіт, послуг) №1099 покупку відображено в серпні 2003 р.

Згідно рахунку-фактури № 767/03-705 кор.екс від 01.10.2003 р. квадрат 150СТ3ПС ГОСТ 380-94 в кількості 1986,46 тон на суму 2389091,60 грн. повернений продавцю, у зв'язку з чим виписаний податковий розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №187/10 від 01.10.2003 р. до податкової накладної №196/08 від 01.08.2003 р.

У книзі придбання товарів (робіт, послуг) №1099 повернення відображено в жовтні 2003 р. під №2651.

Згідно специфікації №2 від 01.10.2003 р. позивачем придбані заготівки сталеві квадратні в кількості 1875,9 тон на загальну суму 2321741,40 грн., у т.ч. ПДВ- 386956,90 грн. У тому числі, за актом прийому передачі №3 від 26.10.2003 р. квадрат 120СТ3ПС ГОСТ 380-94 н/д в кількості 1624,99 тон на суму 2011198,13 грн. у т.ч. ПДВ 335199,69 грн., що підтверджується рахунком-фактурою №767/03-677 екс від 26.10.2003 р., податковою накладною №153/10 від 26.10.2003 р., сертифікатами якості металопродукції, залізничними квитанціями про приймання вантажу.

За актом прийому-передачі №4 від 28.10.2003 р. квадрат 100 СТ3ПС ГОСТ 380-94 в кількості 250,91 тон на суму 310543,27 грн., у т.ч.ПДВ 51757,21 грн., що підтверджується рахунком-фактурою №767/06-676 екс від 28.10.2003 р., податковою накладною №52/10 від 28.10.2003 р., сертифікатами якості металопродукції, залізничними квитанціями про приймання вантажу.

У книзі придбання товарів (робіт, послуг) №1099 покупку відображено в жовтні 2003 р. у сумі 2011198,13 грн., у т.ч. П ДВ 335199,69 грн., у листопаді 2003 р. на суму 310543,27 грн., у т.ч. ПДВ 51757,21 грн.

Згідно рахунку-фактури №767/03-746 кор.екс. від 01.12.2003 р. квадрат 100 СТ3ПС ГОСТ 380-94 н/д в кількості 186,24 тон на суму 230503,28 грн., у т.ч.ПДВ 38417,21 грн. повернений продавцю та проведено коригування кількісних та вартісних показників згідно розрахунку №191/152/10 від 01.12.2003 р. до податкової накладної №152/10 28.10.2003 р. з відображенням цієї операції в книзі придбання товарів (робіт, послуг) №1099 у січні 2004 р.

Згідно специфікації №3 від 01.01.2004 р. придбані заготівки сталеві квадратні в кількості 65,020 тон на загальну суму 80473,18 грн., у т.ч.ПДВ 13412,2 грн., що підтверджується актом прийому-передачі від 02.01.2004 р., рахунком-фактурою "ДIС" №767/04-08 екс від 02.01.2004 р., податковою накладною №84/1 від 02.01.2004р., сертифікатами якості металопродукції, залізничними квитанціями про приймання вантажу. У книзі придбання товарів (робіт, послуг) №1099 дана операція відображена у січні 2004 р.

З квитанцій про приймання вантажу вбачається, що одержувачем металопродукції була Корпорація "Iндустріальний Союз Донбасу", яка згідно з угодою комісії №2003-1996/27 кмс від 01.08.2003 р. виступала комісіонером, і за дорученням комітента (позивача) здійснювала продаж товару. Факт передачі позивачем товару на комісію Корпорації "Iндустріальний Союз Донбасу" підтверджується актами прийому-передачі №1, 2 від 01.08.2003 р. та №3 від 26.10.2003 р.

Згідно ст.128 ЦК України (у редакції 1963 (1540-06) р.), яка діяла на момент виникнення правовідносин, право власності (право оперативного управління) у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачене законом або договором. Передачею визнається, зокрема, вручення речей набувачу або здача транспортній організації для відправлення набувачу. До передачі речей прирівнюється передача коносамента або іншого розпорядчого документу на речі. Статутом залізниці України визначено, що документом, який підтверджує передачу товару відправником перевізнику, є накладна. Оскільки договорами чітко не визначений момент виникнення права власності на товар у набувача, але передбачено, що датою поставки товару є дата штемпеля відправника, вказана в залізничній накладній (квитанції), то саме залізнична накладна є документом, що підтверджує передачу товару від продавця покупцю. Крім того, отримання продукції підтверджується актами прийому-передачі.

Відповідно до пп.7.5.1 та 7.5.3 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої події: або дата списання коштів із банківського рахунка платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунка (товарного чека) - в разі розрахунків із використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.

Як передбачено пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду складається з сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку в звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обороту) і основних фондів або нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Тобто до складу податкового кредиту звітного періоду відносяться суми податку, сплачені в ціні товару при їх придбанні, якщо платник податку мав підстави включити витрати на придбання товару до складу валових витрат відповідно до вимог ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) . При цьому для вказаного віднесення відповідних сум податків, сплачених в ціні товару, до податкового кредиту платника податку, який придбав зазначений товар, Законом України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) не передбачено умов про сплату цих сум до бюджету. Ст.7 цього Закону передбачено лише обов'язок платника податку надати покупцю податкову накладну, а у разі імпорту товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на отримання податкового кредиту вважається вантажна митна декларація, яка підтверджує сплату податку на додану вартість.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються непідтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством. нарахованих на суму податкового кредиту, непідтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Таким чином, Законом передбачено лише єдиний випадок не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку - відсутність податкової накладної.

Суди попередніх інстанцій, встановивши наявність у позивача належним чином оформлених податкових накладних на придбану металопродукцію, дійшли вірного висновку про відсутність правових підстав для донарахування позивачу ПДВ та застосування штрафних санкцій.

Доводи касаційної скарги не беруться до уваги, оскільки вони не спростовують фактичних обставин справи, встановлених судом.

Зокрема, посилання відповідача, що обов'язковою умовою для включення сум ПДВ до податкового кредиту є сплата цих сум до Державного бюджету України, необгрунтовані, оскільки в розумінні Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) віднесення відповідних сум податків, сплачених в ціні товару до податкового кредиту, не передбачає умови про сплату цих сум до бюджету.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Враховуючи викладене, судова колегія не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги та скасування судових рішень.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд -

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Ялта залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 21.02.-22.03.2005 р. та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 13.06.2005 р. - без змін.