ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 грудня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі
:
головуючого-судді Бутенка В.I.,
суддів : Лиски Т.О.,
Мироненка О.В.,
Сороки М.О.,
Панченка О.I.,
провівши попередній розгляд в порядку касаційного провадження
адміністративної справи за скаргою ОСОБА_1 на неправомірні дії
посадових осіб управління Служби безпеки України в Луганській
області, -
в с т а н о в и л а :
Рішенням військового місцевого суду Донецького гарнізону від
24 травня 2005 року задоволено скаргу ОСОБА_1 на неправомірні дії
посадових осіб управління Служби безпеки України в Луганській
області та зобов'язано начальника УСБ України в Луганській області
надати йому відпустку без збереження грошового утримання по
догляду за дитиною - сином ОСОБА_2, IНФОРМАЦIЯ_1, до досягнення
ним трьох років.
На вказане рішення військового місцевого суду ОСОБА_3 було
подано апеляційну скаргу, в якій вона просила його скасувати,
посилаючись на те, що цим рішенням було вирішено питання про її
права та права неповнолітнього ОСОБА_4, який є її сином від
першого шлюбу.
Ухвалою судді військового місцевого суду Донецького гарнізону
від 17 червня 2005 року відмовлено в прийнятті апеляційної скарги
ОСОБА_3 з тих підстав, що ОСОБА_3 не була стороною у вищезгаданій
справі.
Ухвалою військового апеляційного суду Центрального регіону
від 26 серпня 2005 року вказане судове рішення залишено без змін.
Не погоджуючись із судовими ухвалами судів першої і
апеляційної інстанцій, ОСОБА_3 подала касаційну скаргу, в якій
ставить питання про їх скасування та вирішення питання про
прийняття її апеляційної скарги.
Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не
підлягає з наступних підстав.
Приймаючи рішення про відмову у прийнятті апеляційної скарги
ОСОБА_3, суд першої інстанції мотивовано виходив із того, що вона
участі у справі приймала, крім того, ухвалою військового місцевого
суду Донецького гарнізону від 24 травня 2005 року було відмовлено
у задоволенні клопотання відповідача щодо притягнення в якості
третьої особи ОСОБА_3, і дане судове рішення сторонами не
оскаржено.
Таке рішення місцевого суду обгрунтовано залишено без змін
апеляційним судом.
Так, відповідно до ч.1 ст. 290 ЦПК України (в редакції 1963
( 1501-06 ) (1501-06)
року), який був чинний на момент розгляду справи,
право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої
інстанції повністю або частково мають сторони, а також інші особи
та прокурор, які брали участь у розгляді справи.
Згідно ч.1 ст. 291 ЦПК України (в редакції 1963 ( 1501-06 ) (1501-06)
року), сторони чи інші особи, якщо вони брали участь у розгляді
справи, мали право протягом п'ятнадцяти днів після оголошення
ухвали суду першої інстанції подати до суду апеляційної інстанції
скаргу на ухвалу, а прокурор, який брав участь у розгляді
справи, - апеляційне подання, у випадках, передбачених п.1,2 ч.1
цієї статті.
Між тим, з матеріалів справи видно, що ОСОБА_3 стороною у
справі не була, і до участі у розгляді не притягалась.
Хоча згідно п.4 ст. 307 ЦПК України (в редакції 1963
( 1501-06 ) (1501-06)
року), однією з підстав для скасування рішення суду
першої інстанції і направлення справи на новий розгляд було
вирішення судом питання про права і обов'язки осіб, які не були
притягнуті до участі в справі, проте правом оскаржити в такому
випадку судове рішення відповідно до діючого на той час
процесуального законодавства користувались лише сторони та особи,
які приймали участь у справі.
Однак, рішення суду, яким справу було вирішено по суті,
сторонами не оскаржувалось, як не було оскаржено і відмову у
притягненні ОСОБА_3 до участі у справі.
Той факт, що з 01 вересня 2005 року, тобто після розгляду
справи, набули чинності Цивільний процесуальний кодекс України
( 1618-15 ) (1618-15)
та Кодекс адміністративного судочинства України
( 2747-15 ) (2747-15)
, які передбачають право осіб, що не приймали участі у
справі, звертатись до суду із апеляційними та касаційними
скаргами, не може бути прийнятий колегією суддів до уваги,
оскільки в даному випадку ці законодавчі акти зворотної сили не
мають.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку щодо
відсутності у суду законних підстав для прийняття апеляційної
скарги.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судами
постановлені законні і обгрунтовані судові рішення, порушень норм
матеріального чи процесуального права при розгляді справи ними
допущено не було.
Доводи касаційної скарги зроблених судами висновків не
спростовують, а тому оскаржувані судові рішення повинні залишатись
без змін.
Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 230 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
,
колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а ухвалу
військового місцевого суду Донецького гарнізону від 17 червня 2005
року та ухвалу військового апеляційного суду Центрального регіону
від 26 серпня 2005 року без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і
оскарженню не підлягає.
С у д д і :