ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 грудня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі
:
суддів : Бутенка В.I., (доповідач)
Мироненка О.В.,
Лиски Т.О.,
Панченка О.I.,
Сороки М.О.,
провівши попередній розгляд адміністративної справи за
скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність Покотилівської селищної ради
Харківського району Харківської області, -
в с т а н о в и л а :
В травні 2004 року ОСОБА_1. звернулась до суду із скаргою на
бездіяльність Покотилівської селищної ради Харківського району
Харківської області, яка не передає у власність заявниці
безкоштовно земельну ділянку, на приватизацію якої вона має право.
В обгрунтування вказувала, що вона на підставі свідоцтва про право
на спадщину за заповітом стала власником 9% знесеного житлового
будинку, розташованого смт. Покотилівка АДРЕСА_1. Вона як власник
має право на приватизацію земельної ділянки площею до 0.15 га. 16
серпня 2002 року вона подала заяву до селищної ради про
приватизацію ділянки, але питання залишається без розгляду.
Просила визнати неправомірною бездіяльність селищної ради,
витребувати у неї документи, що підтверджують розмір земельної
ділянки, на якому розташоване спадкове майно та зобов'язати
Покотилівську селищну раду Харківського району безоплатно передати
у власність ОСОБА_1. земельну ділянку, розташовану смт.
Покотилівка АДРЕСА_1, Харківського району Харківської області на
підставі ст.. 121 ЗК України для будівництва та обслуговування
жилого будинку, господарчих споруд площею 0,15 га.
Рішенням Харківського районного суду Харківської області від
17 червня 2004 року скарга ОСОБА_1. задоволена. Визнано
неправомірною бездіяльність Покотилівської селищної ради
Харківського району і покладено на неї обов'язок передати у
власність ОСОБА_1. земельну ділянку, розташовану в АДРЕСА_3 та
АДРЕСА_2, для забудови та обслуговування житлового будинку та
господарчих будівель в розмірі 1433,03 кв.м.
Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 03 березня
2005 року це рішення скасовано, скаргу ОСОБА_1. було залишено
без розгляду з тих підстав, що у даному випадку спір йдеться про
її право на конкретну земельну ділянку, а тому спір повинен
розглядатись у позовному провадженні.
Не погоджуючись з цим судовим рішенням,ОСОБА_2., представник
ОСОБА_1., подав касаційну скаргу, в якій просить його скасувати
та направити справу на новий апеляційний розгляд.
В касаційній скарзі він посилається на порушення апеляційним
судом норм процесуального права.
Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не
підлягає з наступних підстав.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та залишаючи скаргу
ОСОБА_1. без розгляду, апеляційний суд виходив з того, що в даному
випадку наявний спір про право ОСОБА_1. на передачу їй у власність
конкретної земельної ділянки, в зв'язку з чим судом зроблений
правильний висновок щодо необхідності розгляду цього спору в
порядку позовного провадження.
Зазначений висновок суду апеляційної інстанції
підтверджується матеріалами справи.
Так, із матеріалів справи видно, що ОСОБА_1. на підставі
свідоцтва про право власності за заповітом є власницею частки у
розмірі 9% знесеного житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_2
у смт. Покотилівка. Як власник будинку, вона має право на
приватизацію(безоплатну передачу) земельної ділянки для
обслуговування будинку, в зв'язку з чим зверталась до
Покотилівської селищної ради Харківського району Харківської
області, проте це її питання залишено без розгляду.
Між тим, апеляційний суд мотивовано звернув увагу на ту
обставину, що згадана земельна ділянка рішеннями виконавчого
комітету Покотилівської селищної ради від 10 вересня 2002 року, 12
листопада 2002 року та від 10 грудня 2002 року вилучена і передана
для потреб мешканців селища під дитячу паркову зону, оскільки
знаходиться в занедбаному стані і на місці колишнього будинку
наявний смітник.
Таким чином, встановивши, що у даному випадку спір йдеться
щодо права ОСОБА_1. на приватизацію конкретної земельної ділянки,
яка вилучена для потреб мешканців селища, суд апеляційної
інстанції зробив обгрунтований висновок про те, що у справі
виникли правовідносини щодо захисту суб'єктивного права ОСОБА_1.
на приватизацію конкретної, визначеної земельної ділянки.
Відповідно до ч.7 ст. 248-6 ЦПК України (в редакції 1963
( 1501-06 ) (1501-06)
року), який діяв на час розгляду справи, суд,
встановивши при розгляді скарги наявність спору про право, який
розглядається у порядку позовного провадження, залишає скаргу без
розгляду і роз'яснює заявнику його право на пред'явлення позову на
загальних підставах.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що оскаржуване
судове рішення постановлено у відповідності із чинним на той час
процесуальним законом, при розгляді справи судом апеляційної
інстанції встановлені всі обставини, що мають значення для справи,
порушень норм матеріального чи процесуального права допущено ним
не було, а тому підстав для скасування або зміни цього судового
рішення не вбачається.
Доводи касаційної скарги зроблених апеляційним судом
висновків не спростовують, а тому оскаржуване судове рішення
повинно залишатись без змін.
Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 230 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
,
колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_2, представника ОСОБА_1, залишити без
задоволення, а ухвалу апеляційного суду Харківської області від
03 березня 2005 року без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і
оскарженню не підлягає.
С у д д і :