ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                            УХ В А Л А
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     06 грудня 2006 р. м. Київ
 
     Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
 
     Головуючого - судді Фадєєвої Н.М.
 
     Суддів - Бим М.Є., Гордійчук  М.П.,  Леонтович  К.Г.,  Чалого
С.Я.
 
     При секретарі - Коротких В.
 
     розглянувши у судовому засіданні справу за касаційною скаргою
ТОВ  "Дезко"  на  рішення  господарського  суду   м.   Києва   від
26.12.2005р. та ухвалу Київського апеляційного господарського суду
від  04.04.2006р.  у  справі  за  позовом   Державної   податкової
інспекції у Деснянському районі  м.  Києва  до  ТОВ  "Дезко",  ТОВ
"Борейс" про визнання угоди недійсною, -
 
                     В С Т А Н О В И Л А :
 
     Позивач  звернувся  з  позовом  до  Товариства  з   обмеженою
відповідальністю "Дезко", Товариства з обмеженою  відповідальністю
"Борейс"  про  визнання  недійсним  договору  купівлі-продажу  від
02.09.2003р. № б/н, укладеного ТОВ  "Борейс"  та  ТОВ  "Дезко",  з
підстав передбачених ст.. 49 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
        ; зобов"язання ТОВ
"Борейс" повернути на користь ТОВ "Дезко"  грошові  кошти  у  сумі
30000 грн.; стягнення з ТОВ "Дезко"  в  доход  державного  бюджету
України вартість товарів на загальну суму 30000 грн.
 
     Позовні вимоги грунтуються на  тому,  що  спірна  угода  була
укладена  з  метою,  завідомо  суперечною  інтересам  держави  при
наявності  умислу  з  боку  відповідача  ТОВ   "Борейс",   яке   є
підприємством,   що   займалося   підприємницькою   діяльністю   з
порушенням чинного законодавства України. Рішенням  Голосіївського
районного суду м.  Києва  від  18.05.2004р.  визнано  недійсним  з
моменту державної реєстрації установчий договір та  свідоцтво  про
державну  реєстрацію  ТОВ  "Борейс"  ;  також  визнано  недійсними
реєстрацію та свідоцтво ( № 37630964) ТОВ  "Борейс",  як  платника
податку  на  додану  вартість  з   01.08.2003р.;   також   визнані
недійсними   первинні   бухгалтерські   документи   та   документи
податкового обліку з реквізитами ТОВ "Борейс".
 
     Постановою господарського  суду  м.  Києва  від  26.12.2005р.
позовні вимоги ДПI у Деснянському районі  м.  Києва  задоволені  в
повному обсязі.
 
     Ухвалою  Київського  апеляційного  господарського  суду   від
04.04.2006р.  апеляційна   скарга   ТОВ   "Дезко"   залишена   без
задоволення,  а  постанова  господарського  суду  м.   Києва   від
26.12.2005р. - без змін.
 
     Не погоджуючись з  вищезазначеними  судовими  рішеннями,  ТОВ
"Дезко"   звернулося    з    касаційною    скаргою    до    Вищого
адміністративного  суду  України,   у   якій   просить   скасувати
вищезазначені судові рішення, ухвалити нове судове  рішення,  яким
відмовити ДПI у Деснянському районі м. Києва в задоволенні позову,
посилаючись на порушення норм матеріального права.
 
     Касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
     Як   встановлено   матеріалами   справи,   02.09.2003р.   між
відповідачами  укладено  договір  купівлі-продажу,  відповідно  до
якого ТОВ " Борейс" зобов"язувався передати, а ТОВ Дезко" прийняти
і оплатити товар на загальну суму 30000 грн.
 
     Вказаний договір виконаний обома сторонами.
 
     Згідно з пп.. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про  податок
на  додану  вартість"  ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
          від  03.04.1997р.  податкова
накладна складається у момент  виникнення  податкових  зобов"язань
продавця  у  двох  примірниках.  Оригінал   податкової   накладної
надається покупцю, копія залишається у продавця товарів  
( робіт, послуг )
. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.
 
     Відповідно до пп..7.3.1 п. 7.3 Закону України "Про податок на
додану  вартість"  ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
          ,  датою  виникнення  податкових
зобов'язань з продажу товарів 
( робіт, послуг )
( робіт, послуг ) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше або дата зарахування коштів від покупця (замовника)
на банківський рахунок платника податку як оплата товарів
( робіт, послуг)
, що підлягають продажу, а у разі продажу товарів
( робіт, послуг )
за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку або дата відвантаження товарів, а для робіт
( послуг )
- дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт
( послуг)
платником податку.
 
     Як   встановлено   матеріалами   справи,   суми    податкових
зобов"язань з податку на додану вартість та з податку на  прибуток
ТОВ "Борейс" не декларувались, у т.ч. за господарською  операцією,
за оспорюваним договором і відповідно ним не сплачувались.
 
     Відповідно до акту про анулювання свідоцтва платника  податку
на додану  вартість  від  27.04.2004р.  свідоцтво  про  реєстрацію
платника податку на додану  вартість  ТОВ  "Борейс"  анульоване  з
01.08.2003р.
 
     Рішенням  Голосіївського  районного   суду   м.   Києва   від
18.05.2004р. № 2-3043/8  визнано  недійсним  з  моменту  державної
реєстрації (12.06.2003р.)  установчий  договір  та  свідоцтво  про
державну реєстрацію ТОВ "Борейс" як  платника  податку  на  додану
вартість з 01.08.2003р, визнані недійсними первинні  бухгалтерські
документи  та  документи  податкового  обліку  з  реквізитами  ТОВ
"Борейс".
 
     Відповідно до ст.. 72 Кодексу  адміністративного  судочинства
України,   обставини,    встановлені    судовими    рішеннями    в
адміністративній, цивільній або господарській справі,  що  набрало
законної сили, не доказуються при розгляді  інших  справ,  у  яких
беруть участь ті самі особи або особа, щодо  якої  встановлені  ці
обставини.
 
     Статтею 67 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
         встановлено, що
кожен  зобов"язаний  сплачувати  податки  і  збори  в  порядку   і
розмірах, встановлених законом.
 
     Суди  першої  та  апеляційної  інстанцій  дійшли  правильного
висновку, що ТОВ "Борейс" здійснював діяльність, в  тому  числі  і
при укладені спірної угоди,  спрямовані  на  ухилення  від  сплати
податків, зборів 
( обов"язкових платежів)
, а тому спірна угода була укладена з метою, що завідомо суперечить інтересам держави, при наявності умислу на ухилення від сплати податку і відповідно до ст. 49 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06) є недійсною.
 
     Таким чином, докази, наведені відповідачем в касаційні скарзі
не доводять неправомірність висновків суду.
 
     Судом повно та всебічно перевірені надані  сторонами  докази,
їм дана належна правова оцінка.
 
     Рішення суду належним чином мотивовані і за своїм змістом  та
формою  відповідають  вимогам  матеріального   та   процесуального
закону.
 
     За таких обставин касаційна скарга задоволенню не підлягає.
 
     Керуючись ст.. 220, 221. 224, 231  Кодексу  адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
         , колегія суддів, -
 
     У Х В А Л И Л А :
 
     Касаційну скаргу ТОВ  "Дезко"  залишити  без  задоволення,  а
рішення господарського суду м. Києва від  26.12.2005р.  та  ухвалу
Київського апеляційного господарського суду від 04.04.2006р. - без
змін.
 
     Ухвала набирає чинності з моменті проголошення  і  оскарженню
не підлягає.
 
     Судді :