ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                           У Х В А Л А
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
     06 грудня 2006 року      м. Київ
     Колегія  суддів  Вищого  адміністративного  суду  України   у
складі:
     головуючого:  судді   Фадєєвої Н.М.,
     суддів:  Гордійчук М.П., Бим  М.Є.,  Леонтович  К.Г.,  Чалого
С.Я.,
     при секретарі:  Деревенському I.I., 
     за участю учасників процесу:   ОСОБА_1., ОСОБА_2, ОСОБА_3.
     розглянувши у відкритому судовому  засіданні  в  місті  Києві
касаційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду  соціального
страхування від нещасних випадків на  виробництві  та  професійних
захворювань  в  Україні  в  м.  Ніжині  Чернігівської  області  на
постанову  господарського  суду  Чернігівської  області   від   30
листопада   2005   року   та   ухвалу   Київського    апеляційного
господарського суду від 20 лютого 2006 року у  справі  за  позовом
Управління  Пенсійного  фонду   України   в   Ніжинському   районі
Чернігівської області  до  Відділення  виконавчої  дирекції  Фонду
соціального страхування від нещасних випадків  на  виробництві  та
професійних  захворювань  в  Україні  в  м.  Ніжині  Чернігівської
області  про  включення  до  акту  щомісячної  звірки  витрат   за
особовими справами потерпілих, -
 
                           встановила:
     У вересні 2005 року позивач звернувся до  суду  з  зазначеним
вище позовом. Просив  зобов'язати  відповідача  включити  до  акту
щомісячної звірки витрат за особовою справою потерпого ОСОБА_4. за
період з 01.04.2005 року по 31.08.2005  року  в  розмірі  730,  30
грн., якому  виплачено пенсію по інвалідності в наслідок нещасного
випадку на виробництві.
     Постановою господарського суду Чернігівської області  від  30
листопада 2005 року, яка була залишена без змін ухвалою Київського
апеляційного господарського суду від 20 лютого  2006  року,  позов
задоволено.
     Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями, відповідач 
звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне
застосування судами норм матеріального  та  процесуального  права,
просить  їх  скасувати  та  постановити  нове,  яким  відмовити  у
задоволенні позову в повному об'ємі.
     У  судовому  засіданні  касаційної   інстанції   представники
касатора підтримали вимоги касаційної скарги з  викладених  в  ній
підстав, представник  позивача  вважав  рішення  судів  по  справі
законними та обгрунт ованими.
     Розглянувши касаційну скаргу  та  перевіривши  її  доводи  за
матеріалами справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність
підстав дл задоволення скарги.
     Згідно вимог ст. 224  КАС  України  ( 2747-15 ) (2747-15)
          суд  залишає
касаційну скаргу без задоволення, а судові  рішення  -  без  змін,
якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не  допустили
порушень норм матеріального і процесуального права  при  ухваленні
судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
     Не може бути скасовано судове  рішення  з  мотивів  порушення
судом норм процесуального права, якщо це не призвело  і  не  могло
призвести до неправильного вирішення справи.
     В ході судового розгляду встановлено, що  спір  між  органами
цільових страхових фондів  виник  щодо  розрахунків  у  зв'язку  з
витрачанням коштів цих фондів  відповідно  до  покладених  на  них
завдань.
     Суди першої та апеляційної  інстанцій  при  вирішенні  справи
правильно   керувалися   Порядком   відшкодування   витрат,   яким
передбачено  механізм  здійснення   відповідних   розрахунків   на
централізованому рівні, тобто, між Фондом соціального  страхування
від нещасних  випадків  та  Пенсійним  фондом  України,  а  не  їх
управліннями. При цьому колегіг  суддів  Вищого  адміністративного
суду України погоджується з висновком  судів  в  тій  частині,  що
відсутність  на  час  спірних  праовідносин  механізму  узгодження
відповідних витрат  між  Песійним  фондом  та  Фондом  соціального
страхування від нещасних випадків, пов"язаних з випалтою пенсій по
інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві,  зазнаних
з 01 квітня 2001 року, до  введеня  Порядку  в  дію,  не  звільняє
відповідача від обов"язку провести узгодження відповідних витрат.
     При  розгляді  справи  судами  правильно  застосовані   норми
матеріального та процесуального права, вірно встановлені  фактичні
обставини справи та дана їм правова оцінка.
     Рішення  судів  першої  та  апеляційної  інстанцій  викладені
достатньо повно, висновки обгрунтовані з посиланням  на  конкретні
норми законів України та відповідають чинному законодавству.
     Доводи касаційної  справи  висновків  суду  не  спростовують,
оскільки грунтуються на невірному трактуванні позивачем  наведених
норм матеріального права.
     За таких обставин  підстав  для  скасування  рішень  суду  та
задоволення касаційної скарги не вбачається.
     Керуючись ст. ст.  220,  221,  223,  224,  230,  231  Кодексу
адміністративного   судочинства   України   ( 2747-15 ) (2747-15)
        ,   колегія
суддів, -
 
                         у х в а л и л а:
     Касаційну  скаргу  Відділення   виконавчої   дирекції   Фонду
соціального страхування від нещасних випадків  на  виробництві  та
професійних  захворювань  в  Україні  в  м.  Ніжині  Чернігівської
області залишити без задоволення.
     Постанову господарського суду Чернігівської  області  від  30
листопада   2005   року   та   ухвалу   Київського    апеляційного
господарського суду від  20  лютого  2006  року  по  даній  справі
залишити без змін.
     Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
     Судді: