ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 грудня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі
:
суддів : Бутенка В.I., (доповідач)
Мироненка О.В.,
Лиски Т.О.,
Панченка О.I.,
Сороки М.О.,
провівши попередній розгляд адміністративної справи за
позовом ОСОБА_1 до управління Міністерства внутрішніх справ
України в Харківській області про стягнення заборгованості з
грошового утримання, матеріальної допомоги при звільненні,
пенсійним виплатам, перерахунку пенсії та відшкодування моральної
шкоди, -
в с т а н о в и л а :
У травні 2004 року ОСОБА_1. звернувся до суду із вказаним
позовом.
В обгрунтування своїх вимог вказував, що він наказом №
НОМЕР_1. був призначений слідчим слідчого відділу Первомайського
РВ УМВС України в Харківській області з 01.08.1983 р.
В зв'язку із обранням на посаду судді Первомайського міського
суду Харківської області позивач 10.03.1993 р. був звільнений зі
служби в органах внутрішніх справ на підставі п.3 ст.64 "Положення
про проходження служби в органах внутрішніх справ".
На посаді судді ОСОБА_1. працював з 11.03.1993 р. по
25.04.2000 р., після чого з 02.04.2000 р. наказом №НОМЕР_2
прийнятий на службу до слідчого відділу Первомайського РВ УМВС
України в Харківській області на посаду старшого слідчого.
При цьому позивач зазначав, що наказом №НОМЕР_3. було
установлено стаж для процентної надбавки за службу на посадах
слідчих станом на 01.01.2002 р. - 16 років 05 днів, цим же наказом
встановлений загальний стаж вислуги років - 17 років 05 місяців 22
дня.
Наказом № НОМЕР_4 УМВС України в Харківській області ОСОБА_1.
був звільнений у відставку згідно п.5 ст.65 "Положення про
проходження служби в органах внутрішніх справ" за віком з посади
заступника начальника слідчого відділу Первомайського РВ УМВС
України в Харківській області. Вислуга років на день звільнення в
календарному обчисленні становила 23 роки 03 місяці 27 днів,
вислуга років для нарахування вихідної грошової допомоги становила
згідно наказу № НОМЕР_4 21 рік 05 місяців.
При звільненні з ним були проведені грошові розрахунки,
призначена пенсія, проте з правильністю їх нарахування та
розмірами він не погодився.
В подальшому ОСОБА_1. уточнив позовні вимоги просив визнати
за ним право на пенсію за віком в розмірі 629,53 грн., з
послідуючим перерахунком цієї суми відповідно до діючого
законодавства з урахуванням вислуги 23років, в розмірі 67% від
грошового забезпечення, яке повинно складатись із 55% грошового
забезпечення за вислугу 20 років, 9% грошового забезпечення (по
3% за кожний рік вислуги понад 20 років), 3% грошового
забезпечення (по 1% за кожний рік вислуги загального трудового
стажу).
Розрахунок пенсії просив провести виходячи із :
посадового окладу 115 грн.,
доплати за звання 125 грн.,
доплати за вислугу років 84 грн.,
надбавки за слідчу роботу 20 % грошового забезпечення,
надбавки 100% відповідно до п.5 Указу Президента України №
926/96 від 04.10.1996р. ( 926/96 ) (926/96)
,
доплати за вислугу 20 і більше років в розмірі 100% суми
пенсії, яка могла бути йому призначена,
Також просив провести перерахунок призначеної пенсії та
виплатити недоплачену йому з 15.12.2003 року пенсію, стягнути з
відповідача недовиплачене грошове забезпечення в сумі 3260,55 грн.
та недоплачену грошову допомогу при звільненні в сумі 6022,64 грн.
Крім того, просив стягнути на його користь 5000 грн.
моральної шкоди.
Рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області
від 15 липня 2005 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного
суду Харківської області від 12 січня 2006 року, позов ОСОБА_1
задоволено частково.
За позивачем визнано право на отримання пенсії за віком у
розмірі 67% грошового забезпечення, на УМВС України в Харківській
області покладено обов'язок здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1
за період з 15.12.2003р. по 04.07.2005 р., 9% грошового
забезпечення (по 3% за кожний рік вислуги понад 20 років), 3%
грошового забезпечення (по 1% за кожний рік вислуги загального
трудового стажу), сплативши йому різницю, стягнуто з Управління
недоплачене грошове забезпечення в сумі 3260,55 грн. та
матеріальну допомогу при звільненні у сумі 602,64 грн., в зв'язку
із зарахуванням позивачу у вислугу років за службу на посаді
слідчого періоду його роботи суддею строком 7 років 1 місяць. В
іншій частині позовних вимог відмовлено.
На вказані судові рішення УМВС України в Харківській області
подало касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та направити
справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не
підлягає з наступних підстав.
Як було встановлено судами, ОСОБА_1. проходив службу в
органах внутрішніх справ на посаді слідчого Первомайського РВ УМВС
України в Харківській області з 01 серпня 1983 року по 10 березня
1993 року.
З 11 березня 1993 року по 25 квітня 2000 року працював суддею
Первомайського міського суду Харківської області, після чого з 02
квітня 2001 року по 15 грудня 2003 року слідчим і заступником
начальника слідчого відділу Первомайського РВ УМВС України в
Харківській області, і згідно наказу управління № НОМЕР_4 від 15
грудня 2003 року був звільнений у відставку за віком по п. "а" ст.
65 "Положення про проходження служби в органах внутрішніх справ".
Управлінням Міністерства внутрішніх справ України в
Харківській області йому була призначена пенсія відповідно до
вимог Закону України "про пенсійне забезпечення
військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів
внутрішніх справ та деяких інших осіб" ( 2262-12 ) (2262-12)
і постанови
Кабінету Міністрів України № 393 ( 393-92-п ) (393-92-п)
від 17 липня 1992
року "Про порядок обчислення вислуги років, призначення і виплати
пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу,
прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і
служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу
органів внутрішніх справ та членам їхніх родин".
З 15 грудня 2003 року ОСОБА_1 нарахована пенсія на загальних
підставах, як особі офіцерського складу.
Як було правильно зазначено судами, відповідно до п.4 розділу
2 Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про
пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і
рядового складу органів внутрішніх справ" ( 51-15 ) (51-15)
N 51-IV від 4
липня 2002 року, Кабінет Міністрів України зобов'язаний
забезпечити проведення перерахунку раніше призначених пенсій
військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу
органів внутрішніх справ та деяким іншим особам відповідно до
абзацу четвертого пункту 4 розділу I цього Закону з відповідних
сум грошового забезпечення, встановлених на 1 січня 2003 року.
Проте відповідачем в порушення вимог ст.13, ч.3 ст. 43 Закону
України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб
начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ"
( 2262-12 ) (2262-12)
, не було включено у місячне грошове забезпечення для
нарахування пенсії доплати за вислугу 20 і більше років у розмірі
100% від суми пенсії, що могла бути нарахована у випадку виходу на
пенсію, і яка повинна була виплачуватись позивачу з липня 2002
року у розмірі 162 грн.
Також судом як першої, так і апеляційної інстанцій зроблений
обгрунтований висновок про те, що згідно ч.3 ст. 43 Закону України
"Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб
начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ"
( 2262-12 ) (2262-12)
та постанови Кабінету Міністрів України № 393
( 393-92-п ) (393-92-п)
від 17 липня 1992 року "Про порядок обчислення
вислуги років, призначення і виплати пенсій і грошової допомоги
особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам,
військовослужбовцям надстрокової служби і служби за контрактом,
особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ
та членам їхніх родин", час роботи на посаді судді враховується
для призначення пенсії за вислугою років, пенсії обчислюються із
сум грошового забезпечення, що виплачуються на день звільнення і
складаються із : окладу по останній штатній посаді, процентної
надбавки за вислугу років, додаткових видів грошового
забезпечення, що видаються щомісяця.
Виходячи із матеріалів справи, судами правильно зазначено, що
з урахуванням періоду роботи позивача на посаді судді, стаж по
вислузі років при його звільненні зі служби для нарахування
вихідної грошової допомоги і для призначення пенсії повинен
становити 21 рік і 5 місяців, однак відповідачем цей період у
вислугу років для обчислення вихідної грошової допомоги не
враховано, що призвело до неправильного розрахунку розміру цієї
допомоги та пенсії.
Обгрунтованим є і висновок судів щодо необхідності
призначення ОСОБА_1 пенсії у розмірі 67% від сум грошового
забезпечення, оскільки позивач був звільнений не на підставі
закону, а за п. "а" ст. 65 "Положення про проходження служби в
органах внутрішніх справ".
Щодо врахування періоду роботи суддею у вислугу років для
нарахування вихідної грошової допомоги та пенсії, то судами
встановлено, що вислуга 23 років і 5 місяців була визначена
ОСОБА_1 наказом Управління № НОМЕР_4 від 15 грудня 2003 року,
проте при звільненні зі служби стаж по вислузі років був
неправомірно взятий 14 років 3 місяці, без урахуванням стажу
роботи на посаді судді, в зв'язку з чим відповідач зробив
неправильний розрахунок розміру грошової допомоги і не доплатив
позивачу 6022,64 грн.
При цьому судом як першої, так і апеляційної інстанції
правомірно вказано на те, що відповідачем не доведено виплати
ОСОБА_1 205227 крб. грошової допомоги при звільненні його зі
служби 10.03.1993 року.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постановлені
судами у справі рішення законні і обгрунтовані, порушень норм
матеріального чи процесуального права ними допущено не було.
Доводи касаційної скарги зроблених судами висновків не
спростовують, а тому оскаржувані судові рішення повинні залишатись
без змін.
Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 227, 230 КАС України
( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу Управління Міністерства внутрішніх справ
України в Харківській області залишити без задоволення, рішення
Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 15 липня
2005 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 12
січня 2006 року без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і
оскарженню не підлягає.
С у д д і :