Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі :

Головуючого  -  судді  Фадєєвої Н.М.

Суддів  -  Бим М.Є, Гончар Л.Я., Леонтович К.Г., Чалого С.Я.

розглянувши у попередньому розгляді справу за  касаційною  скаргою  УПФУ в Зборівському районі Тернопільської області на рішення господарського суду Тернопільської області від 25.01.2005р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 07.06.2005р. у справі за позовом СП "Зборівський агропромбуд" до УПФУ в Зборівському районі про визнання недійсною вимоги, -

В С Т А  Н О В И Л А  :

Справа № К-9603/06

Доповідач Фадєєва Н.М.

Спільне підприємство по агропромисловому будівництву "Зборівський агропромбуд" звернулося до господарського суду з позовом про визнання недійсною вимоги № Ю-14-У від 15.04.2004р. про  стягнення недоїмки на суму 17 985 грн. і пені на суму 25 740 грн.

Рішенням  господарського суду  Тернопільської області від  25.01.2005р.  задоволені позовні вимоги СП "Зборівський агропромбуд".

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 07.06.2005р.  апеляційна скарга  УПФУ в Зборівському районі  залишена без задоволення, рішення господарського суду Тернопільської області від 25.01.2005р.  - без змін.

Не погоджуючись з вищезазначеними судовими рішеннями, УПФУ в Зборівському районі звернулося з касаційною скаргою  до Вищого адміністративного суду України, у якій просить скасувати вищезазначені судові рішення, ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволені позову, посилаючись на порушення  норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено матеріалами справи, на підставі картки особового рахунку платника збору на обов"язкове державне пенсійне страхування - СП по агропромисловому будівництву "Зборівський агропромбуд" Управлінням Пенсійного фонду України в Зборівському районі виставлено вимогу № Ю-14У від 15 квітня 2004р.

Вимога про сплату боргу № Ю-14У від 15.04.2004р. не була направлена позивачу, що підтверджується реєстром вимог про сплату боргу, відправлених в квітні, де не значиться позивач - СП "Зборівський агропромбуд", а зазначений інший платник  страхових внесків - Райагробуд.

Таким чином, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли вірного висновку, що вимога про сплату боргу № Ю-14У від 15.04.2004р. не була направлена позивачу, а отже в порушення вимог п. 3 ст. 106 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) № 1058-IУ від 09.07.2003р. позивачу не надано можливості  узгодити вимогу, оскільки лише після узгодження вимоги відповідач вправі по спливу 10 днів передати узгоджену або не узгоджену, але отриману страхувальником вимогу до відповідного підрозділу державної виконавчої служби.

Суди першої та апеляційної інстанцій також дійшли правильного висновку про документальну необгрунтованість суми заборгованості, зазначеної в оскаржуваній вимозі.

Закон України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IУ (1058-15) від 09.07.2003р. набрав чинності з 01.-1.2004р. і не має зворотної дії в часі. З 01.04.2001р. є чинним Закон України "Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) № 2181-III від 21.12.2000р., який установлює порядок погашення зобов"язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з  податків та зборів ( обов"язкових платежів), включаючи збір на обов"язкове державне пенсійне страхування. У пп.. 15.2.1 п. 15. 2 ст. 15 вказаного Закону встановлено граничні строки стягнення податкового боргу - 3 роки. На протязі вказаного строку  частину боргу позивача протягом граничних строків не стягнено уповноваженими органами.

Таким чином,  спірна вимога не була направлена позивачу, містить документально необгрунтовані суми, по частині з яких пропущено граничні строки на стягнення, тому суди зробили правильний висновок про  неогрунтованість  спірної вимоги.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) підставами касаційного оскарження є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що судом при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені статтями 225-229 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .

Оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.. 220, 220-1, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) ,  колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу УПФУ в Зборівському районі Тернопільської області залишити без задоволення, а рішення господарського суду Тернопільської області від 25.01.2005р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 07.06.2005р. - без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.