ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
5 грудня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у
складі:
головуючого Співака В.I.,
суддів Білуги С.В.,
Гаманка О.I.,
Заїки М.М.,
Загороднього А.Ф.,
при секретарі Дашківській О.Є.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу
Міхальова В. С. на ухвалу апеляційного суду Запорізької області
від 12.01.2006р. по справі за позовом ОСОБА_1 до управління
Пенсійного фонд України в Ленінському районі м. Запоріжжя щодо
поновлення виплати наукової пенсії, -
встановила:
У січні 2003 року ОСОБА_1. звернувся до Ленінського районного
суду м. Запоріжжя з позовом до управління Пенсійного фонд України
в Ленінському районі м. Запоріжжя, третя особа ВАТ "Проектний
інститут "Запорізький Дипроелектро" щодо поновлення виплати
наукової пенсії.
Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від
09.11.2005р. в задоволенні позову ОСОБА_1 було відмовлено.
Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від
12.01.2006р. апеляційну скаргу ОСОБА_1 було відхилено, а рішення
Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 09.11.2005р. залишено
без змін.
ОСОБА_1. подав касаційну скаргу, в якій просить ухвалу
апеляційного суду Запорізької області від 12.01.2006р. скасувати
та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Перевіривши наведені доводи в касаційній скарзі, рішення
судів щодо застосування судами першої та апеляційної інстанції
норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає,
що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої та апеляційної інстанції було встановлено, що
ОСОБА_1. з 09.11.1970р. по 18.08.1997р. працював в Державному
проектному інституті "Запорізький Дипроелектро". Відповідно до
записів у трудовій книжці, позивач працював на посадах керівника
групи бюро головних інженерів проектів, виконуючим обов'язки
головного інженеру проектів, головним інженером проектів відділу
головних інженерів проектів. У вересні 2002 року позивач звернувся
до органів Пенсійного фонду з довідкою ВАТ "Проектний інститут
"Запорізький Дипроелектро" від 04.09.2002р. № 04/200 відповідно до
якої основною діяльністю інституту є виконання
проектно-конструкторських та проектно-технологічних робіт, річний
об'єм яких складає 80% об'єму роботи інституту. На підставі цієї
довідки з вересня 2002 року ОСОБА_1. почав отримувати пенсію, як
науковий працівник. З грудня 2002р. ОСОБА_1. призначили пенсію за
віком та припинили виплачувати пенсію наукового працівника.
Підставою для припинення виплати наукової пенсії ОСОБА_1. була
довідка ВАТ "Проектний інститут "Запорізький Дипроелектро" від
28.11.2002р. № 04/331 отримана управлінням Пенсійного фонду
України в Ленінському районі м. Запоріжжя, відповідно до якої
науково-технічна діяльність ніколи не була основним видом
діяльності інституту, а об'єм окремих розробок, які стосувалися
наукової діяльності, не перевищував 15% від загального річного
об'єму проектних робіт.
Відповідно до абзацу 1, 7 статті 1 Закону України "Про
наукову і науково-технічну діяльність" ( 1977-12 ) (1977-12)
наукова
діяльність - інтелектуальна творча діяльність, спрямована на
одержання і використання нових знань. Основними її формами є
фундаментальні та прикладні наукові дослідження.
Науково-дослідна (науково-технічна) установа (далі - наукова
установа) - юридична особа незалежно від форми власності, що
створена в установленому законодавством порядку, для якої наукова
або науково-технічна діяльність є основною і становить понад 70
відсотків загального річного обсягу виконаних робіт.
Крім того, відповідно до постанови Запорізького апеляційного
господарського суду від 29.04.2003р. по справі за позовом
прокурора Ленінського району в інтересах держави в особі
управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м.
Запоріжжя до ВАТ "Проектного інституту "Запорізький Дипроелектро"
про стягнення 3 081, 94грн., яке набрало законної сили, основною
діяльністю інституту було проведення проектно-конструкторських та
проектно-технологічних робіт для підприємств електротехнічної
промисловості СРСР, що не можна ототожнювати з проведенням робіт,
спрямованих на одержання й використання нових знань, відповідно до
статті 1 Закону України "Про наукову і науково-технічну
діяльність" ( 1977-12 ) (1977-12)
. Тому висновки про те, що працівники
інституту займалися науковою діяльністю, зроблені на підставі
помилкового тлумачення закону.
Незважаючи на те, що проектно-конструкторські та
проектно-пошукові роботи є видами науково-технічної діяльності, в
даному випадку, вони не можуть бути підставами для призначення
пенсії наукового працівника ОСОБА_1., оскільки річний обсяг робіт,
які стосуються наукової діяльності, в даному інституті складає
лише 15%, тобто менше необхідних 70% загального річного обсягу
робіт пов'язаних з науковою або науково-технічною діяльністю
відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну
діяльність" ( 1977-12 ) (1977-12)
, необхідних для нарахування наукової
пенсії.
Таким чином, судом апеляційної інстанції вірно дана правова
оцінка обставин по справі, а тому касаційна скарга не підлягає
задоволенню, а рішення суду необхідно залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 212, 220, 222, 223, 224, 230 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія
суддів -
ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу
апеляційного суду Запорізької області від 12.01.2006р. по справі
за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонд України в
Ленінському районі м. Запоріжжя щодо поновлення виплати наукової
пенсії - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий В.I. Співак
Судді С.В. Білуга
О.I. Гаманко
М.М. Заїка
А.Ф. Загородній
Згідно з оригіналом Суддя С.В. Білуга