Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого    Харченка В.В.

суддів   Васильченко Н.В.

Кравченко О.О.

Гончар Л.Я.

Чалого С.Я.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Сімеїзької селищної ради на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 10 квітня 2006 року у справі за позовом Сімеїзької селищної ради до Колективного рибальського господарства "Луч"  про визнання права власності, -

в с т а н о в и л а:

У грудні 2005 року Сімеїзька селищна рада звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Колективного рибальського господарства "Луч"  про визнання права власності на 4/10 долю житлового будинку по вул. Баранова, 11 у смт. Сімеїз.

Позивач вказав, що 18.03.1993р. рибколгосп "Пролетарський луч" було перетворено у пайове колективне риболовецьке господарство "Луч".

Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 13 січня 2006 року позовні вимоги задоволені: визнано право власності на 4/10 долі житлового будинку.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 10 квітня 2006 року частково задоволена апеляційна скарга Колективного рибальського господарства "Луч". Постанова господарського суду Автономної Республіки Крим від 13 січня 2006 року скасована, а провадження у справі закрито на підставі ст. 157 КАСУ, оскільки справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

На зазначене судове рішення надійшла касаційна скарга Сімеїзької селищної ради, в якій ставиться питання про скасування рішення суду апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судом норм процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга Сімеїзької селищної ради задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив с того, що дана справа є адміністративною. Суд апеляційної інстанції обгрунтовано не погодився з таким висновком, оскільки предметом спору у даній справі є визнання права власності на нерухоме майно, тобто даний спір є спором про право. З тексту позовної заяви селищної ради вбачається, що позивач, посилаючись на ст. 48 Закону України "Про власність" (697-12) , просив захистити його право власності.

Відповідно до ч.2 ст.4 КАС України (2747-15) , юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Відповідно до ст. 12 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також у спорах про визнання недійсними актів з підстав, зазначених у законодавстві. У тому числі, спори, пов'язані із захистом права власності.

Відповідно до ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно  до ч.3 ст. 220-1 КАС України (2747-15) суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи допущено неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права, які передбачені ст.ст. 225-229 КАС України (2747-15) як підстави для зміни, скасування судового рішення, залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки судове рішення суду апеляційної інстанцій постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необгрунтованими, підстави для передачі справи на розгляд складу колегії суддів Вищого адміністративного суду України відсутні.

Керуючись статтею 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів -ухвалила:

Касаційну скаргу Харківської митниці відхилити, а постанову господарського суду Харківської області від 20 червня 2006 року та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 5 вересня 2006 року залишити  без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення.