ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
01010 м. Київ, вул. Московська, 8
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.02.2007
№ К-11323/06
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Карася О.В. (головуючого),
Брайка А.I. Голубєвої Г.К., Рибченка А.О., Федорова М.О.
при секретарі: Міненко О.М.
представники сторін в судове засідання не з'явились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області на рішення Господарського суду Харківської області від 22.03.2005 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16.06.2005 по справі № А-13/07-05
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ-5"
до Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
ВСТАНОВИВ:
Заявлено позовні вимоги про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 21.07.2003 № 0003142310/0 та № 0003152310/0.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 22.03.2005, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 16.06.2005 по справі № А-13/07-05 позов задоволено повністю.
Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, Відповідач (далі - ДПI) подав касаційну скаргу яка обгрунтована тим, що суд невірно застосував норми матеріального права, зокрема що при її прийнятті порушені норми матеріального права, а саме: п. 7.7 ст. 7 та п. 16.3 ст. 16 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14)
. А тому Скаржник робить висновок, що прийняття спірного повідомлення-рішення відбувалось не в період дії мораторію, і враховуючи все зазначене в скарзі, просить судові рішення скасувати.
Позивач (далі - ВАТ) надав заперечення на касаційну скаргу, в якому зазначив, що суди правомірно послались на ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12)
, оскільки дія мораторію на задоволення вимог кредиторів припинена не була.
Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, доводи касаційної скарги, заперечення на неї, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
В силу ст. 11 Закону України від 14.05.1992 № 2343 "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12)
суддя, прийнявши заяву про порушення справи про банкрутство, не пізніше ніж на п'ятий день з дня її надходження виносить і направляє сторонам та державному органу з питань банкрутства ухвалу про порушення провадження у справі про банкрутство, в якій вказується про прийняття заяви до розгляду, про введення процедури розпорядження майном боржника, призначення розпорядника майна, дату проведення підготовчого засідання суду, яке має відбутися не пізніше ніж на тридцятий день з дня прийняття заяви про порушення справи про банкрутство, якщо інше не передбачено цим Законом, введення мораторію на задоволення вимог кредиторів.
А згідно визначення термінів ст. 1 цього Закону - мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.
Як встановлено судами - ДПI провела перевірку ВАТ з питань дотримання вимог податкового законодавства за період за квітень-липень 2003 року та склала Акт перевірки від 25.07.2003, і на підставі якого прийнято п.
При цьому судами досліджено розрахунок штрафних санкцій за період із 05.05.2003 по 02.06.2003 на загальну суму 456 291,78 грн. з використанням ставок 10% та 20%, за якими граничний термін сплати податкових зобов'язань по ПДВ за березень 2003 року - 05.05.2003 та за квітень 2003 року - 02.06.2003. А в Акті перевірки зазначено період березня 2003 року, тому включення цього періоду в розрахунок штрафних санкцій судами визнано безпідставним.
Досліджуючи податкову декларацію за квітень 2003 року від 20.05.2003, якою визначена до сплати сума ПДВ у розмірі 921 315 грн. суди встановили, що за даними книги видатків у період із 02.07.2003 по 15.07.2003 припадають платежі по податкових зобов'язаннях за травень 2003 року, граничним строком сплати по якому є дата 01.07.2003.
Таким чином суди прийшли до висновку про неправомірність розрахунку фінансових санкцій ДПI, як такого, що не відповідає фактичним обставинам справи.
Також суди дослідили судові рішення по справі № 23/76-06 про визнання Державного підприємства "Харківська ТЕЦ-5" банкрутом, в якій провадження по справі відкрито ухвалою Господарського суду Харківської області від 16.12.2002, а постановою Вищого господарського суду України від 17.12.2003 касаційна скарга була частково задоволена, ухвала та постанова скасовані, а справа направлена на новий розгляд до Господарського суду Харківської області на стадію підготовчого засідання. I прийшли до висновку, що оскільки дія мораторію була відновлена, тому у ДПI відсутні підстави стверджувати про те, що податкові повідомлення-рішення прийняті в період коли дія мораторію була припинена.
I на противагу заперечень Скаржника, судами законно обгрунтовано, що за змістом норми про мораторій, це є конкретний проміжок часу, протягом якого не нараховуються штраф і пеня на суми грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і цей проміжок часу відповідає строку дії мораторію на задоволення вимог кредиторів.
Враховуючи вищевикладене, посилаючись на норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12)
суди обгрунтовано визначились з висновком про правомірність вимог Позивача, а тому винесені податкові повідомлення-рішення - є невірними, і до Позивача не може бути застосована відповідальність за відсутності порушення.
Відповідно аналізуючи наведені норми Закону, які спростовують доводи касаційної скарги стосовно неправильного застосування норм матеріального права, встановлено, що суди попередніх інстанцій правильно дослідили обставини справи та винесли рішення і постанову з дотриманням норм матеріального і процесуального права, які не підлягають скасуванню.
Враховуючи вищезазначене та керуючись ст. ст. 160, 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15)
, суд, -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Харківської області від 22.03.2005 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16.06.2005 по справі № А-13/07-05 залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий О.В. Карась
Судді А.I. Брайко
Г.К. Голубєва
А.О. Рибченко
М.О. Федоров