ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 жовтня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у
складі:
головуючого Співака В.I.
суддів Білуги С. В.
Гаманка О.I.
Загороднього А. Ф.
Заїки М.М.
при секретарі Дашківській О. Є., за участю представника
відповідача Шевчука В. П.,
розглянувши у судовому засіданні касаційну скаргу Богунського
відділення № 75 Відкритого акціонерного товариства "Державний
ощадний банк України" на рішення господарського суду Житомирської
області від 13 січня 2005 року та ухвалу Житомирського
апеляційного господарського суду від 24 листопада 2005 року у
справі за позовом Богунського відділення № 75 Відкритого
акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" до
Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції про
визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -
в с т а н о в и л а:
У вересні 2004 року ВАТ "Державний ощадний банк України" в
особі філії - Богунського відділення №75 звернулось до суду із
позовом до Житомирської ОДПI про визнання недійсним податкового
повідомлення-рішення.
Рішенням господарського суду Житомирської області від 13
січня 2005 року, залишеним без змін ухвалою Житомирського
апеляційного господарського суду від 24 листопада 2005 року, в
задоволенні позову ВАТ "Державний ощадний банк України"
відмовлено.
У касаційній скарзі ВАТ "Державний ощадний банк України"
просить скасувати рішення господарського суду Житомирської області
від 13 січня 2005 року та ухвалу Житомирського апеляційного
господарського суду від 24 листопада 2005 року, посилаючись на
порушення судами норм матеріального права, та постановити нове
рішення, яким задовольнити позов ВАТ "Державний ощадний банк
України".
Колегія суддів, перевіривши доводи касаційної скарги, рішення
судів першої та апеляційної інстанцій щодо правильного
застосування норм матеріального та процесуального права, вважає,
що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судами встановлено, що 11 червня 2004 року Житомирською ОДПI
прийнято податкове повідомлення-рішення №1977/2946/23-05/37579/2,
яким ВАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії - Бо
гунське відділення №75 визначено податкове зобов'язання з ПДВ в
сумі 3296 грн., в тому числі 2189 грн. основного платежу і 1107
грн. штрафних санкцій.
Суди першої та апеляційної інстанцій при вирішенні справи
правильно виходили з того, що операції установи банку з отримання
грошей за розповсюдження лотерейних білетів підлягають
оподаткуванню податком на додану вартість на загальних підставах,
оскільки вони не є операціями з розрахунково-касового
обслуговування, а за правовою природою отримані кошти є
винагородою за надані послуги.
За укладеними договорами до Ощадного банку не переходило
право власності на лотерейні білети, а передбачалось отримання ним
винагороди за взяте на себе доручення по розповсюдженню лотерей.
Судами вірно зроблено висновок, що кошти від посередницьких
послуг філії відповідно до п. 4.7 ст. 4 Закону України "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
включаються до бази
оподаткування незалежно від того, що такі послуги надавались в
операціях по обігу білетів державних лотерей, запроваджених за
ліцензією Міністерства фінансів України, які згідно з п.п.3.2.4
ст. 3 цього Закону не є об'єктом оподаткування.
Пунктом 2 частини 4 статті 47 Закону України "Про банки і
банківську діяльність" ( 2121-14 ) (2121-14)
передбачено, що за умови
отримання письмового дозволу Національного банку України банки
мають право здійснювати, зокрема, операції із здійснення випуску,
обігу, погашення (розповсюдження) державної та іншої грошової
лотереї.
Розповсюдження лотерейних білетів за своєю суттю не є
розрахунково-касовим обслуговуванням і не включено до Переліку
операцій з розрахунково-касового обслуговування, що здійснюється
установами банків в Україні і вартість яких відповідно до п. 3.2.5
ст. 3 Закону України "Про податок на додану вартість"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
не включається до об'єкту оподаткування податком на
додану вартість.
Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд касаційної інстанції перевіряє
правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій
норм матеріального та процесуального права, правової оцінки
обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та
визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому
рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого
доказу.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що порушень
судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та
процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено.
Правова оцінка обставин по справі дана вірно, а тому касаційну
скаргу слід залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.
Керуючись статтями 220, 221, 224, 230, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія
суддів -
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу Богунського відділення № 75 Відкритого
акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" залишити
без задоволення, а рішення господарського суду Житомирської
області від 13 січня 2005 року та ухвалу Житомирського
апеляційного господарського суду від 24 листопада 2005 року у
справі за позовом Богунського відділення № 75 Відкритого
акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" до
Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції про
визнання недійсним податкового повідомлення-рішення - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Співак В. I.
Судді Білуга С. В.
Гаманко О. I.
Загородній А. Ф.
Заїка М. М.
З оригіналом згідно суддя Гаманко О. I.