ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 жовтня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі
:
Головуючого - судді Фадєєвої Н.М.
Суддів - Гордійчук М.П., Леонтович К.Г., Маринчак Н.Є.,
Харченка В.В.
при секретарі - Коротких В.
розглянувши у судовому засіданні справу за касаційною скаргою
Комунального підприємства "Одестеплокомуненерго" на постанову
Одеського апеляційного господарського суду від 21.02.2006р. у
справі за позовом Комунального підприємства "
Одестеплокомуненерго" до Виконавчої дирекції Одеського обласного
відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати
працездатності про визнання недійсним рішення, -
В С Т А Н О В И Л А :
_____________________________________________________________
____Справа № К-15722/06
Доповідач Фадєєва Н.М.
Позивач Комунальне підприємство "Одесатеплокомуненерго"
звернулося до господарського суду з позовом до Виконавчої дирекції
Одеського обласного відділення Фонду соціального страхування по
тимчасовій втраті працездатності про визнання недійсним рішення №
399 від 31.08.2005р. в частині донарахувань страхових внесків в
сумі 335, 78 грн., штрафних санкцій в сумі 9876, 15 грн.
Рішенням господарського суду Одеської області від
06.12.2005р. задоволені позовні вимоги КП
"Одестеплокомуненерого".
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від
21.02.2006р. апеляційна скарга Виконавчої дирекції Одеського
обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової
втрати працездатності задоволена, рішення господарського суду
Одеської області від 06.12.2005р. скасоване, в задоволені позову
відмовлено.
Не погоджуючись з вищезазначеною постановою Одеського
апеляційного господарського суд, комунальне підприємство "
Одестеплокомуненерго" звернулося з касаційною скаргою до Вищого
адміністративного суду України, у якій просить скасувати постанову
апеляційного суду, залишити в силі рішення суду першої інстанції,
посилаючись на порушення норм матеріального права.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи 18.08.2005р. Виконавчою
дирекцією Одеського обласного відділення Фонду соціального
страхування по тимчасовій втраті працездатності проведено
перевірку Комунального підприємства з питань правильності
нарахування, утримання, своєчасності сплати, обрахування та
використання коштів Фонду за період з 01.01.2004р. по
30.06.2005р., за результатами якої складено акт перевірки від
18.05.2005р.
На підставі даного акту перевірки відповідачем прийнято
рішення № 399 від 31.08.2005р. про застосування та зарахування до
бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати
працездатності, відображення у звіті (Ф4-ФСС з ТВП) сум фінансових
(штрафних санкцій), неправомірних витрат донарахованих внесків та
пені за порушення законодавства, у якому до позивача серед інших
фінансових санкцій, що не є предметом позову, застосовано
фінансові санкції у вигляді донарахування страхових внесків у сумі
335, 78 грн. та штрафу у сумі 9876, 14 грн.
Відповідно до ст.. 21 Закону України "Про загальнообов"язкове
державне соціальне страхування у зв"язку з тимчасовою втратою
працездатності та витратами, зумовленими народженням та
похованням" ( 2240-14 ) (2240-14)
розмір страхових внесків на
загальнообов"язкове державне соціальне страхування у зв"язку з
тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими
народженням та похованням, для роботодавців щорічно за поданням
Кабінету Міністрів України встановлюється Верховною Радою України
у відсотках до сум фактичних витрат на оплату праці найманих
працівників, що підлягають обкладенню податком з доходів фізичних
осіб.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про розмір внесків на
деякі види загальнообов"язкового державного соціального
страхування" ( 2213-14 ) (2213-14)
встановлено розміри внесків на
загальнообов"язкове державне соціальне страхування у зв"язку з
тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими
народженням та похованням: для роботодавців - 2, 9 відсотка суми
фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що
включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної
плати, інші заохочувальні і компенсаційні виплати, у тому числі в
натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими
актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці"
( 108/95-ВР ) (108/95-ВР)
, та підлягають обкладанню податком з доходів
фізичних осіб.
Статтею 2 Закону України "Про оплату праці" ( 108/95-ВР ) (108/95-ВР)
визначена структура заробітної плати. Зокрема до складу заробітної
плати включаються інші заохочувальні та компенсаційні виплати, до
яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за
рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні
та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами
чинного законодавства або які провадяться понад встановлені
зазначеними актами норми.
Умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій,
винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних
виплат згідно статті 15 вказаного Закону встановлюються
підприємствами у колективному договорі з дотриманням норм і
гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими
(регіональними) угодами.
Як вбачається з матеріалів справи, пунктом 5.5-1 колективного
договору Комунального підприємства "Одесатеплокомуненерго" за
наявності фінансової можливості, передбачено надання працівникам
підприємства один раз на рік у будь-якому з місяців календарного
року матеріальної допомоги (подарунків, призів) в межах
прожиткового мінімуму.
Згідно з пунктом 4.2.1 ст. 4.2 Закону України "Про податок з
доходів фізичних осіб" ( 889-15 ) (889-15)
до складу загального місячного
оподаткованого доходу включаються: доходи у вигляді заробітної
плати, інші виплати та винагороди, нараховані (виплачені) платнику
податку відповідно до умов трудового договору.
У загальних звітах позивача по заробітній платі відображено
надання працівникам підприємства подарунків до свят на суму 9 876,
15 грн. і він включив вартість цих подарунків до складу місячного
оподаткування доходу та відповідно утримав з цієї суми податок з
фізичних осіб, що свідчить про те, що подарунки, надані
працівникам на підприємстві у період, що був перевірений
відповідачем, фактично є іншими заохочувальними виплатами,
передбаченими колективним трудовим договором.
При таких обставинах відповідно до ст.. 21 Закону України
"Про загально-обов"язкове державне соціальне страхування у
зв"язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами,
зумовленими народженням та похованням" ( 2240-14 ) (2240-14)
позивач був
зобов"язаний нарахувати на вищевказану суму страхові внески.
Згідно ст.. 30 цього ж Закону за неповну сплату страхових
внесків на страхувальника накладається штраф у розмірі прихованої
(заниженої) суми заробітної плати, на яку відповідно до цього
Закону нараховуються страхові внески.
Таким чином, з урахуванням встановлених у справі обставин суд
апеляційної інстанції правомірно дійшов висновку, що позовні
вимоги нормативно та документально не обгрунтовані і визнав їх
такими, що задоволенню не підлягають.
Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.
Відповідно до частини 1 ст. 224 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд касаційної інстанції залишає
касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін,
якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили
порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні
судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Судом апеляційної інстанції при ухваленні судового рішення
дано правильну правову оцінку обставин у справі, вірно застосовано
норми матеріального права, не допущено порушень норм
процесуального права, а тому підстав для задоволення касаційної
скарги не вбачається.
Керуючись ст.. 220, 221, 224, 231 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Касаційну скаргу Комунального підприємства "
Одестеплокомуненерго" залишити без задоволення, а постанову
Одеського апеляційного господарського суду від 21.02.2006р. - без
змін.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і оскарженню
не підлягає.
Судді :