Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

суддів    Харченка В.В.

Васильченко Н.В.

Кравченко О.О.

Леонтович К.Г.

Чалого С.Я.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Управління Державного казначейства в Одеській області на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 22 грудня 2005 року по справі за позовом державного підприємства "Дельта - Лоцман" до Управління Державного казначейства в Одеській області  та Придунайської митниці  за участю  Прокуратури Одеської області про стягнення з державного бюджету 506428,97 грн. ,-

в с т а н о в и л а:

У березні 2005 року державне підприємство "Дельта - Лоцман" звернулося до суду з позовом до  Управління Державного казначейства в Одеській області  та Придунайської митниці  за участю  Прокуратури Одеської області про стягнення з державного бюджету 506428,97 грн.

Рішенням господарського суду Одеської області від 05 жовтня 2005 року в задоволенні позовних вимог  державного підприємства "Дельта - Лоцман" відмовлено.

Приймаючи рішення суд першої інстанції виходив з того, що порушення митницею вимог чинного митного законодавства під час оформлення обладнання, суден, тощо, які надійшли на адресу позивача від німецької компанії "Jozef Mobіus Bau Aktіengesellschaft", для здійснення останньою будівництва глибоководного каналу Дунай-Чорне море відсутні.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 22 грудня 2005 року рішення скасовано, позов державного підприємства "Дельта-Лоцман" задоволено частково. З Державного бюджету України у особі УДК в Одеській області на користь державного підприємства "Дельта-Лоцман" стягнуто 442 518,10 грн. надмірно сплачених коштів при митному оформленні обладнання та суден, ввезених на митну територію України в режимі тимчасового ввезення. Провадження у справі в частині вимог про визнання недійсним рішень Придунайської митниці  від 27.12.2004 року та 17.01.2005 року  про заборону ввезення майна на митну територію України в режимі тимчасового ввезення за інвойсами № 12448, 12449, а також вимог про зміну митного режиму обладнання, оформленого по ВМД від 21.01.2005 року за № 506000002/5/200025, від 30.12.2004 року  за № 506000002/4/200665 з імпорту ( IМ 40) на тимчасовий ввіз ( IМ 31) - закрито, рішення в цій частині визнано не чинним. В решті позову відмовлено.

На судове рішення суду апеляційної інстанції надійшла касаційна скарга Управління Державного казначейства в Одеській області, в якій ставиться питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга Управління Державного казначейства в Одеській області задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Відповідно  до ч.3 ст. 220-1 КАС України (2747-15) суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи допущено неправильне застосування чи порушення норм матеріального та процесуального права, які передбачені ст.ст. 225-229 КАС України (2747-15) як підстави для зміни, скасування судового рішення, залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки судове рішення суду апеляційної інстанції постановлене з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необгрунтованими, підстави для передачі справи на розгляд складу колегії суддів Вищого адміністративного суду України відсутні.

Керуючись статтею 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів -

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу Управління Державного казначейства в Одеській області відхилити, а постанову Одеського апеляційного господарського суду від 22 грудня 2005 року  залишити  без змін.

Ухвала остаточна і  оскарженню не підлягає.